Datasets:

nyuuzyou

/

urokosvitaua

like 1

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41058/

Імідж керівника та його значення для успішної діяльності навчального закладу

Фрагмент засідання педагогічної ради школи на заявлену тему у формі групової роботи

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41058/attachment-download/12048/

files/pedrada_1_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41088/

Модернізація управлінської діяльності як складова якісного розвитку навчального закладу

У матеріалі на заявлену тему автори наголошують, що діяльність керівника сучасного закладу освіти все більше набуває професійного характеру, тобто потребує використання фахових знань не тільки з педагогіки, а й економіки, менеджменту, соціології тощо

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41088/attachment-download/12072/

files/robota_71.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41134/

Створення ефективного виховного простору: управлінський аспект

У посібнику представлено теоретичні основи створення виховної системи навчального закладу. Автором досліджуються питання управлінської діяльності, стану розвитку виховної системи, розглядаються питання змісту й організації діяльності заступника директора з виховної роботи

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41134/attachment-download/12106/

files/poslbnik_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41165/

Результати науково-дослідної експериментальної роботи закладу з оптимізації евристичного навчання учнів як оптимального шляху забезпечення духовної і творчої самореалізації особистості вчителя, учня

Постановка проблеми Одним із завдань сучасної школи стає розкриття потенціалу всіх учасників педагогічного процесу, надання їм можливостей прояву творчих здібностей. Розв'язання зазначеної проблеми потребує пошуку, розробки та впровадження такої технології, методів та форм організації навчального процесу, яка містить достатній потенціал для створення ситуацій творчого розвитку учня. Одним із засобів стимулювання творчого саморозвитку учнів сучасна психолого-педагогічна наука визначає евристичне навчання [1; 2; 4]. На нашу думку, евристичне навчання – це технологія, яка сьогодні і в майбутньому найефективніше здатна забезпечити самореалізацію пізнавально-творчого потенціалу учнів початкової, основної і старшої школи. Саме ця технологія увібрала й розвинула найважливіші ідеї проблемного, проектного, інтерактивного навчання, навчання як дослідження, навчання-співпраці тощо. Вона потужно підвищує мотивацію до самостійної пізнавально-творчої праці, спроможність учня успішно корегувати й оцінювати її перебіг і результати, тому що її мета – створення значимого для школяра освітнього продукту, де успіх забезпечується чіткими і зрозумілими критеріальними його характеристиками, можливістю постійного звернення до необхідних джерел, запитаннями до педагога тощо. Досвід роботи переконує, що в системі евристичного навчання учні швидше і більш якісно опановують комплекс методів і механізмів пізнавально-творчої діяльності, способи пошукової та креативної діалогової взаємодії з товаришами й учителем, що підвищує не тільки їх уміння вчитися, але й мотивацію на успіх на сьогодні й майбутній професійній праці [3]. Отже, евристичне навчання – це оригінальна науково-педагогічна концепція, яка пропонує учням самостійно "відкривати знання", порівнюючи їх із культурно-історичними аналогами, вибудовуючи при цьому індивідуальну траєкторію власної освіти. Основні завдання авторського дослідження. Проаналізувати результативність науково-дослідної експериментальної роботи "Педагогічне забезпечення самореалізації пізнавально-творчих якостей учнів у процесі евристичного навчання гуманітарних дисциплін". Основні здобутки проведеного дослідження На різних етапах дослідження до експерименту залучено всього 550 учнів, 20 учителів та 8 викладачів педагогічного університету (професори, доценти, кандидати педагогічних наук). Школа пройшла підготовчо-організаційний етап (квітень-травень 2011 р.), діагностично-оцінювальний (вересень 2011 р.), у даний час – на формувальному етапі (березень 2012-2016 рр.). 1. За даний період евристична технологія навчання успішно використовується вчителями школи і приносить суттєві позитивні результати. Саме евристична технологія забезпечила виконання учнями творчих завдань на достатньому й високому рівнях, можливість сміливо давати власну оцінку реальному, а не декларативному демократизму, справедливості відносин між педагогами і їх вихованцями, відзначати помітні зміни в розвитку свого творчого потенціалу. Ми бачимо, що учні-старшокласники експериментальних класів теоретично і практично освоїли механізми творчої діяльності на достатньому й високому рівнях, зросла позитивна динаміка їх умінь діалектичного мислення: виявлення пізнавальної проблеми та її суперечностей, прогнозування необхідних кроків для розв’язання творчої задачі, застосування провідного механізму творчої діяльності "аналіз через синтез", умінь самодіагностики й самооцінки. 2. Учитель-словесник не має права забувати, що сучасний урок рідної мови чи літератури має бути радісним і цікавим для дитини. Досягти цього допоможе перехід процесу навчання на інноваційну основу, а саме, евристичне навчання як основний спосіб пізнавально-творчої самореалізації учнів. Це забезпечить позитивну мотивацію здобуття знань з мови і літератури, активну розумову діяльність і потребу в самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета і сприяє розвитку творчої особистості. Інноваційне навчання пропонує і нові форми проведення уроків, а саме: інтегровані уроки, уроки-диспути, екскурсії, конференції, подорожі тощо. На уроках предметів гуманітарного циклу вчителі-предметники широко використовують завдання креативного типу, а саме: Зроби по-своєму: запропонувати учню по-своєму виконати те, що йому чи вчителю вже відомо: а) придумати позначення числа, звуку, букви; б) дати визначення досліджуваному поняттю, об'єкту, явищу; в) сформулювати граматичне правило тощо. "Проживання" історії: "проживання" історичних подій та явищ в одній з освітніх галузей: народження мови, писемності (виготовлення берестяних грамот), граматичних правил. Образ: придумати та зобразити образ - малюнковий, руховий, музичний, словесний за допомогою відповідних цьому образу засобів. Емпатія: подумки "прожити" об'єкт і етапи розвитку (рослини, держави, рідної мови й т. п.), опишіть свої почуття. Жанри тексту: створити словесний продукт у різних формах і жанрах: інтерв'ю, реклама, ділові діалоги і т. п. Скласти приказку, прислів'я, риму, вірш, сюжет, роль, пісню, нарис, трактат. Винаходження: винаходження букв, цифр, інших знаків, символів. Технічні пристосування, прилади та пристрої. Соціальні, екологічні, наукові проекти. Наприклад: "Сформулюйте закон відштовхування у природі". Твір: скласти казку, задачу, приказку, прислів'я, риму, вірш, сюжет, роль, пісню, нарис, трактат. Складання: скласти словник, кросворд, гру, вікторину, родовід, прикмету, сценарій спектаклю, своє завдання для інших учнів, збірник своїх задач, програму концерту. Виготовлення: виготовити фотографію, відеофільм. Навчальний посібник: провести урок у ролі вчителя. Учителі-експериментатори добре розуміють, що чим частіше вони використовуватимуть завдання креативного типу, тим частіше їх учні будуть знаходитись у стані творчості - на уроках, під час контрольних робіт, при виконанні домашньої роботи, протягом усієї своєї освітньої діяльності. 3. Найбільшим своїм досягненням учителі-експериментатори початкової школи вважають успішне освоєння більшістю учнів зображувальної складової власно створених запитань і відповідей на них – досягнення їх виразності, індивідуальної неповторності (оригінальності), словесної точності, мовної і мовленнєвої правильності та образності. Учителі експериментальних класів надавали цим характеристикам запитальної вправності дітей чи не найголовніше значення, тому що переконалися: робота над шліфуванням змісту і словесної форми запитань дітей, досягнення ними мовленнєвої виразності й точності має декілька позитивних наслідків: По-перше, діти включаються в активний творчий пошук, нарощують пізнавальний інтерес, зацікавленість у пошуку нових знань. По-друге, така робота стрімко розвиває логічне й образне мислення і відповідно мовленнєві і мовні вміння дітей – центральну мету навчання в цьому віці. По-третє, знайдена і словесно оформлена серія запитань – основних, уточнюючих, альтернативних – надає можливість найповніше, найточніше, найвиразніше з позицій дитини зрозуміти описові і пояснювальні тексти, створити за допомогою своїх же запитань власний, вражаючий, несподіваний, досі небачений дитиною і тому такий значимий для неї освітній продукт. 4. Експеримент одночасно підтвердив, що позитивні результати у формуванні активної позиції учня та його вмінь у запитальній діяльності можна досягти лише додержуючись певних педагогічних умов, серед яких виокремимо: а) необхідність компетентної психологічної і дидактичної готовності сучасного педагога до продуктивної діалогової взаємодії з учнями, до володіння сучасними інноваційними способами навчання учнів запитальної діяльності; б) наявність досконалої дидактичної технології, яка забезпечує цілісну перебудову навчання всіх молодших школярів на особистісно орієнтованій евристичній (пізнавально-творчій) основі; в) навчання школярів способам оволодіння запитальною діяльністю на основі єдності операціональних і мотиваційних її компонентів, надання учням у цій роботі максимальних можливостей до самостійності та ініціативи. 5. Педагоги-експериментатори оволоділи цілісним комплексом діалогової, мотиваційно-цільової, проектної, конструктивної, креативної діяльності, а також контрольно-діагностичним інструментарієм для об’єктивного вимірювання навчальних досягнень дітей, їх корекції та обґрунтованої оцінки. 6. Результатом експериментальної роботи стало й те, що директор школи Л. В. Голуб та заступник директора з навчально-виховної роботи Н. М. Синяговська (науковий керівник – заслужений працівник освіти України, кандидат педагогічних наук, професор СДПУ імені А. С. Макаренка М. О. Лазарєв) стали переможцями всеукраїнського Фестивалю педагогічних інновацій у номінації "Інновації в організації навчально-виховного процесу в дошкільному, загальноосвітньому та позашкільному навчальних закладах". 7. У 2011 році директор школи Голуб Л. В. та заступник директора з НВР Синяговська Н. М. стали лауреатами конкурсу газети "Завуч" "Портфоліо школи" у номінаціях "Портфоліо школи" та "Портфоліо заступника директора". Однією з презентаційних робіт була стаття про методичну роботу в закладі - "Педагогічне забезпечення самореалізації пізнавально-творчих якостей учнів в евристичному навчанні гуманітарних дисциплін"; вони взяли участь в Інтернет-семінарі "Сучасний шкільний методичний кабінет-центр інформаційно-методичного забезпечення", який проводив Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників (отримали сертифікати). 8. У навчальному закладі проведено ряд науково-практичних семінарів: у жовтні 2010 р. – міський семінар-практикум для заступників директорів шкіл з НВР на тему "Евристичне навчання як інноваційний феномен креативної освіти"; 02.11. 2011 р. – обласний семінар-практикум учителів початкової школи на тему "Підвищення ефективності уроків шляхом застосування нових форм і методів навчання та творчих можливостей учнів"; 22.02. 2012 р. – міський семінар для вчителів початкової школи з питань вивчення ППД вчителя початкових класів Крівшенко Л. М. з теми "Дидактична технологія навчання молодших школярів діалогічної взаємодії та вмінь ставити пізнавальні запитання у процесі оволодіння описовими знаннями та вміннями"; 25.10. 2012 р. – Усеукраїнську науково-практичну конференцію з міжнародною участю "Професійно-творча самореалізація педагога в умовах інноваційної освіти"; 21-22.11. 2013 р. –Міжрегіональну науково-практичну конференцію з міжнародною участю "Педагогічне забезпечення творчої самореалізації особистості в інноваційній освіті". 9. Школа посіла I місце в міському конкурсі методичних матеріалів з питань роботи з педагогічними кадрами в загальноосвітніх навчальних закладах "Методичні горизонти" у номінації "Суспільно-гуманітарна освіта". 10. Учителями української мови та літератури розроблено освітні проекти у співпраці зі студентами кафедри педагогічної творчості та освітніх технологій СДПУ імені А. С. Макаренка; видано методичний посібник "Креативність-це просто!" (з досвіду роботи вчителів-експериментаторів Синяговської Н. М., Лахіної Л. О., Петренко Т. А., Попової Н. Ю. та практичного психолога Лисянської Н. С.) (рекомендовано до друку на засіданні кафедри української літератури СумДПУ ім. А. С. Макаренка, протокол №7 від 15.02. 2012 р.). 11. За 3 останні роки значно зріз показник результативної участі учнів у міських, обласних та Всеукраїнських мовно-літературних конкурсах. У рейтингу серед усіх шкіл міста наш заклад посідає 3 місце. 12. Інформаційно-методичним центром управління освіти і науки Сумської міської ради узагальнено ППД вчителя початкових класів Крівшенко Л. М. з теми "Дидактична технологія навчання молодших школярів діалогічної взаємодії та вмінь ставити пізнавальні запитання у процесі оволодіння описовими знаннями та уміннями". 13. У фахових журналах та газетах надруковано статті вчителів української мови та літератури, іноземної мови, світової літератури, початкових класів з питань упровадження технології евристичного навчання (Голуб Л. В., Синяговська Н. М., Крівшенко Л. М., Коваленко О. П., Мальонкіна І. О., Герман С. О., Власенко О. С., Немченко С. О.) 14. Заступник директора з НВР Крівшенко Л. М. взяла участь у створенні збірника монографічних праць, присвяченого першим підсумкам експериментальної роботи щодо впровадження інноваційних технологій навчання, зокрема евристичної. 15. На матеріалі нашого експерименту підготовлено 4 кандидатські дисертації аспірантів кафедри педагогічної творчості та освітніх технологій СДПУ ім. А. С. Макаренка. Висновки. Отримані результати експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої технології евристичного навчання позитивно вплинуло на формування пізнавально-творчих якостей учнів гуманітарних дисциплін, відбулися прогресивні зміни рівня сформованості пізнавального інтересу молодших школярів. Дані експериментального дослідження дають змогу стверджувати, що евристична освіта сьогодні – це оптимальний шлях забезпечення духовної і творчої самореалізації особистості вчителя, учня. Список використаних джерел 1. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1988. - 238 с. 2. Андреев В. И. Эвристика для творческого саморазвития. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1994. - 286с. 3. Лазарєв М. О. Духовна і творча самореалізація особистості в інноваційній освіті/ Професійно-творча самореалізація педагога в умовах інноваційної освіти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Суми:Видавництво СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2012. 4. Хуторской А. В. Дидактическая эвристика. Теория и технология креативного обучения. - М.: Изд-во МГУ, 2003. - 416 с.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41396/

План методичної роботи

Метою методичної роботи є створення цілісної системи взаємопов’язаних дій і заходів, що ґрунтуються на досягненнях науки, передового педагогічного досвіду та конкретному аналізі діяльності вчителів, спрямованих на всебічне підвищення професійної майстерності

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41396/attachment-download/12259/

files/plan_1_5.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41435/

Опис досвіду роботи класного керівника

Подано опис досвіду за методичною проблемою „Формування національної свідомості, патріотичних почуттів учнів засобами національно-патріотичного виховання”

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41435/attachment-download/12282/

files/dosvid_1_12.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41455/

Орієнтовний план роботи кабінету української мови та літератури

Подано планування роботи навчального кабінету української мови та літератури в середній школі за такими напрямами: організаційна робота; навчально-методична робота; удосконалення матеріально-технічної бази; позакласна робота з учнями

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41455/attachment-download/12285/

files/plan_1_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41460/

Інформаційно-комунікативна компетентність учителя історії

Альфою та омегою нашої дидактики нехай буде: пошук та відкриття способу, при якому б вчителі менше навчали, а учні більше б навчалися. Я. А. Коменський В ХХІ столітті суттєво змінилося обличчя світу. Суспільні і міжнародні відносини, виробництво і споживання, н абули нових, унікальних рис, характерних для інформаційного суспільства. Якщо в попередні періоди ключовим елементом виробництва були земля, праця, капітал, то в умовах інформаційного соціуму ситуація кардинально змінюється. Сучасний етап розвитку світової цивілізації визначається як перехід від індустріального до інформаційного суспільства, появу якого пов’язують з інформаційною революцією, розвитком інформаційно-комунікативних технологій. Сьогодні домінуючими об’єктами виробництва та споживання стають інформаційні продукти і послуги. Основними суспільними ресурсами є інформація та знання, а діяльність людини здійснюється на основі використання послуг, які надаються за допомогою інформаційно-інтелектуальних технологій. Модернізований світ ставить нові завдання перед суб’єктами соціальних взаємовідносин, вирішувати які спроможна людина, що вміє сприймати, швидко і критично аналізувати гігантські потоки інформації, раціонально реагувати на політичні, економічні, соціальні зміни та нововведення, робити об’єктивні висновки, оперативно пристосовуватись до мінливих умов середовища. Це має бути людина з якісно сформованою інформаційно-комунікативною компетентністю, фундамент якої закладається загальноосвітньою школою. Перехід до інформаційного суспільства в Україні є об’єктивною необхідністю. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено: "Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві". Досвід країн, які впевнено застосовують інформаційні технології свідчить, що ця методика дозволяє швидко та якісно сформувати в учнів навички критичного мислення та вміння ефективного використання ІКТ не тільки під час навчання, а й в процесі повсякденної життєдіяльності. Європейські школи вже давно спрямовують навчальний процес на підготовку людини, здатної перетворити інформацію на знання та використати її для задоволення суспільних чи корпоративних потреб та інтересів. Сформувати вищезгадані вміння і навички у своїх вихованців може тільки комунікативно компетентний вчитель, саме тому для сучасної школи, питання ІКТ – компетентності педагогів, стає необхідною умовою забезпечення якісної освіти. У науковій літературі поняття інформаційно-комп’ютерної компетентності має різне трактування. Так, П. Безпалов визначає цей термін як інтегральну характеристику особи, що припускає мотивацію до засвоєння відповідних знань, здібність до вирішення завдань у навчальній і професійній діяльності за допомогою комп’ютерної техніки і оволодіння прийомами комп’ютерного мислення. Формується вона як на етапі вивчення комп’ютера так і в процесі його застосування в якості засобу подальшого навчання та професійної діяльності і розглядається як одна зі сторін особистісної зрілості. Під інформаційно-комунікативною компетентністю вчителя А. Єлізаров розуміє сукупність знань, умінь та досвіду, причому саме наявність досвіду є визначальною стосовно виконання професійних функцій. Науковець С. Литвинова під інформаційно-комунікативною компетентністю розуміє здатність вчителя предметника орієнтуватись в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Відповідно до зазначеного, інформаційно-комунікативна компетентність розглядається вченими методистами як інтегральна якість особистості, що визначає підготовленість і здатність вчителя використовувати інформаційно-комунікативні технології у своїй професійній діяльності. Рівень розвитку інформатизації, використання телекомунікаційних мереж характеризують рівень розвитку країни. Виробництво і споживання інформації стає важливою сферою застосування знань і вмінь кожного. Сукупність систематизованих спеціальних знань, умінь і навичок, що забезпечують інформаційну діяльність індивіда, нині набуває такого ж значення, як основні вміння і знання на яких базується вся сучасна освіта. Кожна особистість повинна мати необхідний рівень інформаційно-комунікативної культури, що дозволить їй самостійно опановувати нові технічні засоби й використовувати їх у житті. У вузькому сенсі інформаційна культура – це знання про існування комп’ютерної техніки, уміння й навички, що дозволяють використовувати інформаційно-комунікативні технології в процесі навчання; у широкому значенні – використання ІКТ в освіті, науці, управлінні. Формування інформаційно-комунікативної культури проходить декілька стадій. Від інформаційно-комунікативної поінформованості – знання про існування комп’ютерної техніки, через інформаційно-комунікативну грамотність – знання, уміння й навички, що дозволяють використання ІКТ у процесі навчання, до інформаційно-комунікативної культури – культури використання ІКТ в освіті, науці, управлінні. Головною педагогічною умовою ефективного впровадження ІКТ у навчальний процес стає створення інформаційно-навчального середовища, яке передбачає два етапи саморозвитку – етап інновацій та етап педагогічної модернізації. Ми повинні прагнути до педагогічної модернізації з розвитком інформаційної-навчального середовища, яке є джерелом будь-якої освітньої діяльності чи процесу. Завдяки співтворчості вчителя та учня, учнів між собою, відбувається процес оновлення, поповнення інформаційних ресурсів, створення нових ресурсів, що забезпечує збагачення особистості. Така діяльність виступає як динамічна система, що становить собою цілісну сукупність освітніх ситуацій, які змінюють одна одну. Першочерговими завданнями на шляху формування інформаційно-комунікативної культури учасників педагогічного процесу та інформаційно-навчального середовища постають: модернізація змісту і технологій навчання; досягнення необхідної професійної кваліфікації кадрів; створення системи методичної підтримки навчання в умовах інформатизації навчального процесу; постійне розширення інформаційного простору; забезпечення якості стандартизації та сертифікації засобів ІКТ в освіті; забезпечення доступності електронних засобів навчання для усіх учасників навчально-виховного процесу. Із позицій компетентнісного підходу слідує, що суттю подальшої самоосвіти вчителя, який викладає свій предмет в школі, стає сформованість у нього знань, умінь та навичок використання наявних у загальноосвітніх навчальних закладах інформаційно-комп’ютерних комплексів для розв’язання професійних завдань. Зміст навчального предмету, можливості комп’ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі інформаційно-комунікативних технологій визначають методичні прийоми використання комп’ютера. Вирішальне значення також мають вікові особливості учнів. Досвід застосування комп’ютера у процесі навчання дозволяє сформулювати деякі загальні принципи, яких слід дотримуватись при плануванні і проведенні уроку з використанням ІКТ: Адаптивність: використання комп’ютера потрібно пристосувати до індивідуальних особливостей дитини. Керованість: у будь який момент вчитель повинен мати можливість скорегувати процес навчання. Інтерактивності і діалогового характеру навчання. Оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи. Підтримка стану психологічного комфорту учня при спілкуванні з комп’ютером. Комп’ютер може використовуватися на всіх етапах навчального процесу: при поясненні нового матеріалу, узагальненні, повторенні, перевірці та корекції знань, умінь, навичок школярів. При цьому комп’ютер в руках вчителя може виконувати наступні функції: джерела навчальної інформації; наочного посібника; тренажера; засобу діагностики і контролю; засобу підготовки та зберігання навчального матеріалу; обчислювальної машини та програвача. Використання ІКТ на уроках дозволяє підвищити ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання знань учнів, збільшити кількість часу для надання допомоги учням. Використання ІКТ на уроці історії суттєво підвищує інтерес учнів до предмету, забезпечує високий рівень внутрішньої мотивації учасників навчально-виховного процесу, урізноманітнює методичний інструментарій вчителя, поліпшує якість і продуктивність уроку. Успішне впровадження в освітній процес комп’ютерних технологій можливий за умови відповідної кваліфікації вчителя, методичної доцільності та грамотності використання електронних засобів навчання, матеріально-технічного забезпечення школи і поетапності впровадження. На уроках, використовувати мультимедійні засоби навчання можна для візуалізації навчального процесу. Коли учень не тільки чує розповідь вчителя про якусь історичну особу, чи подію, а й бачить її на мультимедійній дошці то працює слухова й зорова пам'ять, поліпшується процес запам’ятовування матеріалу, підвищується зацікавленість учнів, активізується пізнавальна діяльність дітей. Як свідчить практика, на уроках з використанням мультимедійних засобів навчання для демонстрації наочності, рівень справджуваності очікуваних результатів учнів підвищується на 38%, можливість самореалізації на 24%, а зацікавленість зростає на 50% порівняно з уроками на яких використовуються класичні форми візуалізації (паперові схеми, плакати, таблиці). Паралельно з демонстрацією зображень історичних осіб доцільно скласти психологічний портрет особи. Під час подібної форми роботи учні активно висловлюють свої думки, формується комунікативна компетентність, розвивається уважність та спостережливість, діти удосконалюють навички критичного мислення. Під час міні дискусій, які часто виникають в процесі подібної роботи вихованці вчаться чітко формулювати свою думку, та аргументовано відстоювати її, висувають гіпотези, що є дуже важливим вмінням в процесі залучення учня, в майбутньому, до дослідницької та пошукової роботи. На етапі формулювання теми і завдань уроку доцільно використовувати уривки з художніх чи науково-популярних фільмів, які на сьогоднішній день доступні в глобальній мережі Інтернет для кожного користувача. Напередодні перегляду уривку варто поставити перед учнями запитання: Про яку історичну (подію, особу, явище) йде мова? Яке відношення вона може мати до нашого уроку? Чому важливо нам знати про неї? Відповідаючи на запитання учні самостійно визначать тему уроку, сформулюють завдання, проводять історичні паралелі з сучасністю й встановлять актуальність та важливість даного матеріалу загалом для людства та особисто для себе. Згодом, коли учні набудуть необхідного рівня вмінь та навичок роботи з візуальними джерелами даний прийом можна використати при постановці проблемного питання. Слід зазначити, що відео фрагмент не повинен тривати більше 2-3 хвилин, має чітко стосуватися теми і містити в собі максимум інформації необхідної для відповіді на поставлені запитання репродуктивного чи творчого характеру. Візуальні матеріали доречно використовувати під час перевірки домашнього завдання, чи закріплення і корекції здобутих знань. Тут в пригоді може стати вправа "Реконструктор". Вчитель завчасно складає хронологічну таблицю чи причинно-наслідкову схему і в ній, або залишає пропущені місця, які потрібно заповнити, або допускає помилки які, учням слід виправити. Ця вправа сприяє активному впровадженню в практику колективних форм роботи, адже такі завдання учні можуть виконувати як індивідуально так і в парі чи групі. Третім кроком запровадження в практику викладання вчителя історії ІКТ є робота з аудіовізуальними джерелами. В першу чергу це науково-популярні і документальні фільми та телепередачі, карикатури, агітаційні плакати та інше. Аудіовізуальне джерело не просто ілюструє новий матеріал, що викладає вчитель, а надає учням інформацію на основі якої вони ознайомлюються з подіями відповідного історичного періоду, діяльністю певних історичних осіб, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, аналізують та інтерпретують навчальний матеріал, співставляють інформацію певного відео фрагменту з матеріалом підручника, змістом писемних джерел, власним життєвим досвідом. Вчитель, при підготовці до уроку з використанням аудіовізуальних матеріалів, може використати вже готовий, відповідно адаптований для сприйняття учнями, відео сюжет, це фільми з серії "Історія України", фільми телеканалу "Діскавері", "Час і війни", "Так зароджувалась імперія", "Невідома Україна", матеріали електронного посібника "Компас", "Уран", "ВікіОсвіта". Або самостійно створити потрібний продук, скориставшись цікавими фрагменти художніх фільмів, телевізійних ток-шоу, таких як "Суд історії", "Україна іридента", фрагментами лекцій викладачів Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Київського педагогічного університету ім. Драгоманова, Московського державного університету, записи яких є загальнодоступними в глобальній мережі, записи промов відомих історичних осіб, кінохронікою та відповідною комп’ютерною редакційною програмою. Тривалість відео фрагменту не повинна перевищувати 10-12 хвилин, має комплексно охоплювати тему яка досліджується. На попередньому уроці учні можуть отримати випереджальне домашнє завдання, ознайомитись з відповідним параграфом підручника, (якщо зміст відео фрагменту суперечить, або полемізує з матеріалом підручника), прочитати певну статтю, чи опрацювати писемне джерело з відповідною тематикою, для того, щоб діти орієнтувалися в предметі дослідження і були не пасивними глядачами, а активними учасниками, творчого процесу роботи з аудіовізуальним матеріалом. Перед початком перегляду учні об’єднуються в пари і отримують картки з запитаннями на які вони спробують дати відповіді після ознайомлення з відео чи презентаційним матеріалом. Запитання можуть бути репродуктивного (Коли? Хто? Скільки? Де?) і творчого характеру (До яких наслідків може призвести дана подія? Як би ви вчинили перебуваючи на місці цієї особи?), варто використати питання спрямовані на формування історичної емпатії, власного ставлення до певної події чи історичного діяча (Які риси або вчинки даної особи вам імпонують, а які ви осуджуєте?). Перегляд відеоматеріалу доречно розділити на дві частини, після 5-6 хвилин перегляду учні дають відповіді на перший комплекс запитань і роблять відповідні записи в конспекті, бажано в формі таблиці або схеми, потім продовжують перегляд відео сюжету, відповідають на решту запитань, формулюють відповідні висновки. Цей прийом дозволить спростити процес запам’ятовування, уникнути перевантаження дітей новими фактами, збільшить об’єм сприйнятої інформації. Вікові та фізіологічні особливості учнів 10-11 класу, наявність відповідного досвіду роботи з аудіовізуальними джерелами, створює сприятливі умови для одномоментного сприйняття юними дослідниками відеоматеріалу в цілому і подальшої продуктивної роботи з ним, але це не означає, що для старшокласників не можна розділяти сюжет на тематичні блоки. Рішення, щодо перегляду відео в цілому чи поділу його на декілька частин, приймає учитель, в залежності від методичної доцільності та завдань які поставлено на уроці. В подальшій практиці учні зможуть самостійно ставити питання до відео джерела і готувати власні аудіовізуальні матеріали для вивчення певної теми чи тематичного розділу. Таким чином вчитель зможе сформувати солідну відеотеку, суттєво урізноманітнити навчально-виховний процес, підвищити рівень навчальної мотивації учнів, поліпшити продуктивність і якість уроку. На підсумково-узагальнюючих уроках, або ж на уроках формування вмінь та навичок учнів можна використати вправу "Знайди помилки в тексті". Найпростішим варіантом її використання може бути створена вчителем веб-сторінка за допомогою стандартної комп’ютерної програми "MS Publisher". На такій сторінці, яку вчитель може розмістити на шкільних комп’ютерах, надається інформація, що відповідає навчальній темі уроку і містить помилки. Неточності можуть стосуватися дат, імен, подій, назв тощо. Завдання учнів полягає в тому, щоб знайти помилки. Більш складним варіантом цієї вправи може бути знайдена веб-сторінка в Інтернеті, яка містить історичні помилки. Не менш цікавою є вправа "Переконуючі листи". Її виконання складається з двох етапів. На першому вчитель рекомендує учням ознайомитися зі змістом веб-сторінки, на якій міститься інформація, що стосується теми уроку. Після ознайомлення зі змістом учні повинні написати листа до автора статті з питаннями, що стосуються прочитаного. У цьому листі учні ставлять питання, щодо представленої автором інформації, джерел, використаних автором для написання статті, оціночних суджень і тверджень, інтерпретацій наведених фактів. Вправу можна ускладнити й виконати "вживу". Для цього потрібно знайти в Інтернеті сайт з історичними статтями, які передбачають можливість коментувати прочитане. Але це стає можливим, якщо учні володіють достатнім рівнем комп’ютерної грамотності. Вправа "Дилема". Зміст даної форми роботи полягає в наступному: учні знаходять сайти, на яких розміщено інформацію з протилежними оцінками певного історичного явища, факту, чи історичної постаті, та порівнюють між собою аргументи які наводять автори статей на підтвердження своїх оціночних суджень. У процесі порівняльного аналізу я можу поставити перед учнями наступні питання: Чию точку зору стосовно обговорюваних подій ви схильні поділяти? Які аргументи, наведені автором, вас переконали? Чому? Чи могли б ви прийняти іншу точку зору? Які аргументи повинен навести автор протилежної інтерпретації, щоб вас переконати? Зміст цих вправ вчитель може вільно варіювати в залежності від методичної доцільності, комп’ютерної грамотності та рівня навченості своїх учнів. Модифікувати, ускладнювати чи спрощувати завдання, форму і зміст роботи. Організовувати виконання вправ як індивідуально, так і групами учнів. Важко уявити урок історії без роботи з історичною картою. Я думає, що для кожного вчителя історії знайома ситуація коли школа не забезпечена необхідними картами, або термін їхньої експлуатації вийшов, ще до вашого народження, учні не можуть або не хочуть купувати контурні карти й атласи і дані фактори суттєво утруднюють процес формування просторової компетентності учнів, без якої навчально-виховний процес на уроках історіє буде не повним та не якісним. В такій ситуації нам на допомогу може прийти соціальний сервіс Веб 2.0. одним з них є Вікімапія (http://wikimapia.org). Це сайт, на якому карта світу створена на основі фотографій, зроблених з космічного супутника. Масштаб карти дозволяє побачити не тільки власний будинок чи школу, але й доволі дрібні об’єкти (автомобілі, дерева,). У меню "Вид" користувач може обрати декілька видів карт, як то "Фізична мапа", або ж просто "мапа". Остання має вигляд контурної карти. Кожен користувач зареєстрований на цьому сайті може позначити на карті світу відомі йому об’єкти та вносити інформацію про них. Крім текстового матеріалу користувачі можуть додавати до опису ще й фотографії. Перший варіант використання цього соціального сервісу – скористатись власне картою та візуальною інформацією, занесеною на сайт іншими користувачами. Це можна зробити двома способами: просто подорожувати по карті до потрібного місця або ж спробувати через функцію пошуку, не втрачаючи часу, опинитися в потрібному місці. Наприклад на уроці з історії Стародавнього Світу при вивченні теми "Ахейська цивілізація" мені потрібно всього лише ввести в меню пошуку слово "Троя", щоб учні прямо на уроці опинилися над давнім містом і могли розглянути його з висоти пташиного польоту. Цифрові фотографії руїн міста, театру, вимощених вулиць дозволить підняти на більш високий рівень принцип використання наочності на уроках, адже ілюстрації будь якого з існуючих підручників не можна порівняти з тим, що можуть спостерігати діти на екрані проектора. Тут навіть можна побачити реконструкцію великого дерев’яного коня, якого за порадою Одіссея зробили греки, щоб захопити Трою. Не слід забувати про значний виховний потенціал ІКТ які дозволяють позитивно впливати на формування естетичних смаків учнів, залучати дітей до ознайомлення з світовою та національною культурною спадщиною через організацію заочних екскурсій музеями світу. "Віртуальну екскурсію" в якості форми уроку слід віднести до такої доволі поширеної категорії нестандартних уроків, як "уявні екскурсії", назва яких визначається темою і специфікою навчального матеріалу. За своєю дидактичною метою ці заняття можуть бути віднесені до уроків засвоєння нових знань, коли вчитель перетворюючись на екскурсовода, "веде" школярів-туристів по визначних місцях або запрошує завітати до уявного музею. Знайти електронні адреси сайтів музеїв України можна знайти на головній сторінці порталу "Музейний простір України" (http://museum/). У розділі "Найкращі сайти" розміщено відцифровану експозицію Одеського державного археологічного музею та Національного заповідника "Херсонес Таврійський, "Віртуальний музей посмертної маски" та інші. Віртуальний ресурс дозволяє побувати в Ермітажі, Луврі, в Британському національному музеї, та Іспанському музеї "Прадо". Враховуючи, що уроки з історії культури є методично складними і викликають не аби які утруднення в процесі їхньої підготовки, особливо в контексті відбору та систематизації наочного матеріалу, що має велике пізнавально-виховне значення, заочні екскурсії стануть надійним помічником вчителя і дозволять йому перетворити урок переповнений фактичним матеріалом на цікаву та захоплюючу мандрівку від якої діти й сам вчитель отримає масу позитивних емоцій та морального задоволення. Залучаючи ІКТ в навчально-виховний процес, варто пам’ятати, що індивідуалізація зводить до мінімуму обмежене в навчальному процесі спілкування викладачів та учнів, учнів між собою, пропонуючи їм спілкування у вигляді "діалогу з комп’ютером". Це призводить до того, що учень, активно не користується живою мовою, надовго замовкає при роботі з засобами інформатизації освіти в особі освітніх електронних видань і ресурсів, що особливо характерно для дітей які навчаються дистанційно. Активізується процес згортання соціальних контактів, скорочується практика соціальної взаємодії, спілкування, погіршується комунікабельність. Колосальні обсяги інформації які подаються деякими освітніми електронними ресурсами та виданнями, такими як електронні довідники, енциклопедії, Інтернет портали, не тільки перевантажують учнів, а ще й відволікають увагу від основного предмета вивчення. Порушення правил роботи з комп’ютерною технікою негативно впливає на здоров’я та самопочуття представників підростаючого покоління. Далеко не усі школи належним чином забезпечені технічними засобами навчання, а відтак реалізація даної концепції в необхідному обсязі просто унеможливлюється. А тому слід пам’ятати, що ІКТ компетентність педагога, методична доцільність та дидактична грамотність є запорукою успіху педагогічного процесу, не виключенням є і процес використання ІКТ на уроках історії. Література Беспалов П. В. Компьютерная компетентность педагога в контексте личностно-ориентированного обучения // Педагогика. – 2003. - №4. – С. 45-50.Гевал П. А. Загальні принципи використання комп’ютера на уроках різних типів. // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2000. - №3. – С. 33-34.Гончаров А. усна історія як історичне джерело / А. Гончаров [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: old. pinchukfund. org/storage/students/works/2008/264. docГордон Драйден, Джаннет Вос. Революція в навчанні. – Львів, 2005. – 541 с.Гриценчук О. Реалізація громадянської освіти засобами ІКТ у міжнародній практиці // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2007. - №3 – С. 42-47.Грицька Т. С. Етапи формування та види інформаційних компетентностей учнів // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2010. - №1 – С. 41-43.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // історія в школах України. – 2004. – №2. – С. 3.Методика навчання історії в школі // О. І. Пометун, Г. О. фрейман. – К., 2005. – 328 с.Худобець О. Інтернет і підліток – культура спілкування та залежність // історія України. – 2006. - №17. – С. 18-22Цимбаленко Г., Щербаченко В. Розвиток громадянської культури учнів за допомогою Інтернет форумів // Вісник програм шкільних обмінів. – 2004. - №22. – С. 14-19.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41600/

А у Франції навчаються так...

Мета статті на заявлену тему - інформування педагогічної громадськості про зарубіжні освітні системи на основі власного досвіду

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41600/attachment-download/12357/

files/robota_19_11.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41608/

Сучасні педагогічні технології у навчанні іноземної мови. Моніторинг якості навчальних досягнень учнів та освітньої діяльності вчителів

Науково-методична розробка є результатом моніторингу якості навчальних досягнень учнів і освітньої діяльності вчителів іноземної мови загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 8 м. Житомира

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41608/attachment-download/12364/

files/english_1_1.docx

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41904/

Особистість сучасного вчителя в новій школі

Щоранку, дорогою до школи, я проходжу «дорогою вітань «, коли всі діти, з якими я зустрічаюсь, вітаються і посміхаються мені у відповідь. Я знаю, що в школі біля мого кабінету мене вже чекають Вони: допитлива Тетяна, завжди весела Катруся, сором'язливий Артем, всезнаючий Юрко. Вони поспішають щос ь розповісти, поділитися чимось своїм, що їх спантеличило або тривожить. І справді, зрозуміти цей світ самій дитині дуже складно, вона потребує допомоги дорослих. Але чи будь - який дорослий може їй в цьому допомогти? Переконана, що ні. Допомогти може тільки той, хто сам в достатній мірі володіє знаннями про цей новий світ, приймає все нове і сам здатний змінитися. Це - Новий учитель. Який же він - Новий сучасний учитель? Часто вчителя порівнюють з актором, або з людиною, яка вміє все. Так, я вмію складати вірші, шити, готувати, фарбувати стіни… Але чи це робить мене учителем? Гадаю, що ні... За новими Державними стандартами освіти ключовою фігурою Нової школи є вчитель, оскільки якість освіти не може бути вище якості вчителів, які у ній працюють. На думку багатьох чиновників, для реалізації нового стандарту освіти державі потрібен Новий учитель - творчий, незалежний, конкурентоспроможний, різнобічний, культурний, морально і духовно розвинений... людина, яка любить свою роботу і своїх вихованців... особистість, близька до ідеалу. АЛЕ, невже вчитель традиційної школи не є творчим, різнобічним, морально і духовно розвиненим, не любить свою професію? Так, хто ж такий Сучасний учитель?... Давайте розберемося. Мені вдалося натрапити на унікальні дані досліджень, які проводилися в різні роки ХХ століття з цього питання. Учні 30 -х років, включали в портрет сучасного, на їх погляд вчителя: Знання предмета і володіння методикою; Гарні взаємини з учнями; Уміння справедливо оцінювати знання учнів; Дотримання дисципліни; Зовнішній вигляд. Як бачимо, учні 30 -х років у вчителеві більше цінували знання предмета, загальну ерудицію, високу моральність. Серед рис, що характеризують ідеального вчителя в очах школярів 60 -х років, описані наступні: Врівноваженість; Авторитет, сильна воля; Знання предмета, вміння говорити логічно і виразно; Приємна зовнішність, розуміння своїх учнів; Вимогливість самостійності, любов до педагогічної роботи. Тут ми вже бачимо, як поступово на перші місця виходять особистісні якості вчителя. У 1992 році на базі столичних шкіл було проведено аналогічне анкетування. Педагогам та учням запропоновано розташувати в порядку значимості 58 якостей вчителя. Ось якими якостями наділили Нового вчителя учні того часу: талановитий (85 голосів); цікавий у спілкуванні (81); справедливий у вимогах (80); розуміючий (75); поважаючий своїх учнів (53); освічений (45); учитель, який має почуття гумору (40); уважний (35); готовий надати допомогу (35); гарний, добрий (23). Зауважте, до першої п'ятірки увійшли тільки особистісні характеристики вчителя, а рівень освіченості та знання предмета відійшло на 6 місце! Чітко видно й те, що такій якості, як любов до дітей, школярі віддали одне з перших місць, а педагоги - 28 -е! У ході вивчення даної теми, я сформулювала для себе власні критерії визначення особистості Сучасного вчителя, які включають в себе як особистісні якості, так і професійні характеристики. І в цьому мені допомогли діти. Я опитала своїх учнів: яким ви хочете бачити сучасного, вчителі? І перші місця учні віддавали таким якостям як доброта, уважність, почуття гумору, такт. Таким чином, я переконана: Вчитель XXI століття це той, хто в першу чергу вміє знаходити спільну мову зі своїми учнями. Це означає, він повинен бути ідеальним психологом. Крім того, вчитель повинен йти в ногу з часом, бути різнобічною людиною, не обмежуватися лише сферою свого предмета. Учитель повинен мати хороший словниковий запас. Це професіонал- ерудит, який знає не лише свій предмет. Вимогливість і суворість не повинні закривати його здатності бути в процесі виховання помічником, порадником і другом своїх учнів. Він повинен бути сучасною інтелігентною людиною, обов'язково володіти новими технологіями. Тільки вчитель, котрий йде в ногу з часом, здатний зрозуміти своїх нових учнів і бути їм цікавим. Не чекайте винагороди за свою роботу (ні плати, ні подяки). Праця педагога - робота на віддалене майбутнє. Але все ж, держава і суспільство повинні забезпечити педагогам гідні умови життя і роботи. Щоб вчитель не був націлений на задоволення первинних потреб (харчування, одяг, житло), а на перше місце ставив потреби вищого порядку, тобто соціальні - це потреба у визнанні, у самовираженні і самореалізації. Не бійтеся своїх помилок. Експериментуйте, шукайте і будьте самокритичні. Ніжний дотик до особистості дитини є професійною якістю «зразкового «педагога. Зберігайте в собі людяність. Умійте бути дітьми. Сприймайте своє учительство як спосіб продовжити своє дитинство і зрозуміти своїх вихованців. Намагайтеся нічому не вчити дитину безпосередньо. Вчіться самі, самовдосконалюйтеся. Нехай дитина, дивлячись на Вас, побачить, як можна вчитися. Допомагайте і підтримуйте працю дитини, стимулюйте її творчі ідеї, готуйте до майбутнього динамічного життя, щоб згодом вона стала самостійною, творчою, впевненою в собі людиною! Вірте в себе. Керуйте власним часом: Того, хто запізнюється, карає життя. Винагороджуйте себе: Зробіть, доможіться - досягнете успіху! Діти цінують успішних людей і прагнуть бути такими ж. Новий Державний стандарт лише набирає силу, але вже зараз теми: якою буде Нова школа і Новий учитель, є самими дискусійними на сторінках освітніх видань, сайтів. Я лише позначу кілька проблем, а якою буде ваше думка, вибір за вами: Перша: Який випускник школи потрібен сьогодні, чи буде він затребуваний державою?". Чи здатна Нова школа, а відповідно, вчитель, виховати конкурентоспроможну особистість? Друга: Чи готові вчителі увійти в Нову школу? Що їх там чекає? Новий стандарт передбачає зовсім іншу організацію праці вчителів, самого процесу навчання, а головне - перетворення способу мислення педагога. "Базові " знання перетворюються в безрозмірні. З вчителя хочуть зробити продавця послуг, менеджера, управлінця. Не всі вчителі здатні (може унаслідок психологічної, може - фінансової можливості) стати ІКТ- компетентними вже сьогодні. Третя: Наскільки реально довести проект до логічного завершення? Четверта: Професія вчителя як і раніше не престижна і малооплачувана, тому в школу йдуть не найкращі кадри країни. А як це відіб'ється на якості освіти, залишається тільки здогадуватися. Якою б не була громадська думка, зрозуміло одне, країні потрібні нові педагогічні кадри і нові фахівці – колишні випускники шкіл, здатні реалізувати себе в майбутньому. А що стосується особистості вчителя, я переконана, сутність справжнього Сучасного вчителя криється в самому слові «УЧИТЕЛЬ»: У - унікальний, успішний, розумний, універсальний, вміє професійно подавати матеріал. Ч - чесний, чуйний, людяний, з почуттям гумору. И– інтелігентний, індивідуальність. Т - тактовний, толерантний, терплячий. Е – енергійний, природний, однодумець. Л - люблячий дітей, люблячий свою роботу. Ь - і дуже м'який як м'який знак і саме слово!... І ця істина буде непідвладною часу.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41975/

Як скласти план виховної роботи

У статті з досвіду роботи автор пише, що багаторічний досвід роботи класних керівників як підсумок може запропонувати різні структури планів. Ми зупинимося на одному з варіантів, який включає всі напрями роботи класного керівника з учнями

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41975/attachment-download/12622/

files/robota_21_8.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/41988/

Який він, справжній керівник навчального закладу?

Керівник… Скільки людей марить званням високопосадовця, вибудовуючи вектор саморозвитку! Скільки талановитої та креативної молоді замислюється про майбутню висотку педагогічної майстерності! Та що там скільки, якщо майже кожен, хто вступає на перші сходинки педагогічного плацдарму завдає собі омр іяну думку та самовіддано втілює її у практичне життя.Проте замислювалися Ви над тим, хто такий керівник? Це не просто професійний лідер та талановитий педагог, це – лідер людяності, гідності та вихованості. Чи замислювалися Ви над тим, яким повинен бути керівник? Так. Але Ви висували головним чином професійну значущість, як домінантну рису посадовця. Це дійсно так, проте ще найціннішим скарбом для будь - якої людини, а особливо для майбутнього керівника, є кладень людських почуттів. Мабуть це крамольна думка, яка для більшості немає такого суцільного значення, проте масове зацікавлення та симпатія чи авторитет відроджується не тільки завдяки сформованій педагогічній майстерності, а й людським вчинкам: звичайній посмішці, ввічливого ставлення, щирої зацікавленості професійними надбаннями своїх колег. Для того, аби сформувати у своїй уяві чіткий образ справжнього керівника, слід мати чітку характеристику професійної та особистісної постаті високопосадовця. Професійна характеристика керівника: Компетентність. Завжди виконуйте будь-яку роботу на професійно високому рівні. Лідерські та організаційні вміння й навички. Завдання керівника - концентрування основного двигуна педагогічної праці на ефективну реалізацію поставлених цілей. Висока відповідальність. Вмійте відповідати не тільки за свої результати праці, а й за підлеглих, які виконують Ваші вимоги. Навички творчого пошуку. Постійно перебувайте у процесі оновлення застарілих стандартів, норм, систем, впроваджуйте найсучасніші та респектабельні методики навчання – саме це приведе Вас і Ваш заклад освіти до успіху. Гнучкість мислення. Відчувайте будь – яку ситуацію, вмійте швидко реагувати на складності та нестандартно вирішуйте проблемні питання. Не бійтеся радитися зі своїми підлеглими. Звертайте увагу на їхні думки – це може не тільки сприяти розв’язанню проблеми, а й надати можливість Вашим колегам відчути себе потрібними. Людина, яка справді потрібна своєму керівникові, наділена джерелом надзвичайної професійної енергії і здатна примножувати скарбницю педагогічної майстерності своїми творчими знахідками. Висока працездатність, вдосконалення професійних рис та підвищення рейтингу освітніх послуг навчального закладу. Запам’ятайте, ще не менш важливою рисою високопосадовця є міцне здоров’я. Причинами професійних захворювань керівників стають підвищена нервова збудливість, порушення сну, серцево-судинні розлади. Тому вважається, що, якою би сильною не була людина, її здоров'я на керуючій посаді вистачить не більше ніж на 8 років. Але багато керівників ставляться до свого здоров'я зневажливо, прагнучи показати колективу приклад службового завзяття, не враховуючи, що їх здоров'я є фактором, який значною мірою визначає ефективність діяльності керованих ними колективів. Крім того, що Ви повинні вести здоровий спосіб життя, Вам необхідно проходити систематичні медичні обстеження. Адже здоров'я висококомпетентного, досвідченого керівника - це не тільки його особисте надбання, але і суспільна цінність для колективу, організації та держави. Володіння теорією педагогічного менеджменту на досконалому рівні – це найголовніша риса сучасного керівника. Підприємські навички. Глибокі знання психології. Вмійте правильно та ефективно впливати на людей, враховуючи особисті психологічні якості кожного працівника. Запам’ятайте, не можна досягти бажаного результату через образу своїх підлеглих та авторитарний вплив на колектив. Примусьте людей працювати на користь власних інтересів через створення доброзичливої атмосфери в колективі, щирою зацікавленістю ідеями своїх підлеглих, наданням професійної допомоги чи поради у складній ситуації. І тоді люди будуть працювати з ентузіазмом не тільки заради свого навчального закладу, а й заради Вашої посмішки і відзнаки. Саморозвиток і самоосвіта – невід’ємна складова Вашого професійного зростання. Якщо керівник кожну вільну мить займає себе додатковою самоосвітою, то й і підлеглий буде йти у цьому напрямку. Не можна примусити людей підвищувати рівень професіоналізму, якщо самому цього не робити. Стресостійкість, керування власними емоціями та переживаннями. Запам’ятайте, людина, котра вміє володіти своїми емоціями, вміє керувати іншими. Особистісна характеристика керівника: Відкритість. Роз’яснюйте своїм підлеглим справжній стан речей. Рано чи пізно вони можуть про це дізнатися, але не від Вас і це буде не на користь Вашому професійному авторитету. Постійно бачте навіть незначні рухи вперед у саморозвитку та самоосвіті працівників. Цікавтесь своїми працівниками не тільки як професійними спеціалістами, але як звичайними людьми. Вмійте похвалити працівника. Це одна із найважливіших рис керівника. Хваліть без задньої думки. Кожна людина, якою би вона не була, заслуговує на похвалу. Знаходьте час зробити це публічно, або тет. Працівник запам’ятає це надовго і наступного разу виконає цю роботу ще краще. Простота у спілкуванні. Пам’ятайте, не можна ховатися за своєю посадою та намагатися залякати працівників звільненням. Це не як не скоїться Вам на користь, а тільки викличе невдоволення, обурення та колективну образу. Будьте простіше у спілкуванні, вмійте визнавати свої помилки, пожартувати над своїми недоліками. Тільки такий стиль спілкування допоможе уникнути непорозуміння в колективі. Запам’ятайте, поряд з Великим керівником і звичайний працівник відчуває себе Великим. Справедливість завжди і у всьому. Вмійте визначати творчі внески підлеглих і обов’язково конструктивно це аргументувати. Для того, щоб не виникало питання «А чому не мене відмітили у цій справі?». Пам’ятайте, щоб не втратити бажання у підлеглих працювати на користь свого навчального закладу, Ви повинні чітко доводити свої думки. Уміння критикувати. Не буває злетів без падінь. Тому, щоб зробити зауваження, заздалегідь обміркуйте як це Ви будете робити і де. Ні в якому разі не робіть це публічно, цей промах може назавжди образити людину і принизити її у очах інших. Зробіть це тільки наодинці, обмірковуючи кожну думку та підтверджуючи її реальними фактами. Уміння слухати. Кожен керівник повинен вміти вислухати працівника, навіть якщо немає часу, знайти момент звернути увагу на проблему людини. Для Вашого підлеглого це буде особливою радістю, і він повірить в те, що найголовніша людина закладу, це не просто керівник, зацькований міністерськими догмами, це - Людина з Великим серцем, яка може допомогти завжди й кожному. Приклад для різновікового населення. Кожну мить, не тільки у робочий час, а й у вільний, за Вами спостерігають учні, батьки учнів і колеги. Навіть, коли Ви йдете до магазину, на Вас звертають увагу: як Ви йдете, в якому одязі, з яким настроєм. Не можна розлаблятися ні на мить, якщо Ви обрали посаду високопосадовця. Підтверджуйте це звання завжди і у всьому. Таким чином, справжній керівник – це особа, яка гармонійно поєднує в собі професійні та особистісні риси лідера педагогічної справи, очолює організацію, її структурно відокремлений виробничий або функціональний підрозділ і наділена повноваженнями приймати рішення щодо розпорядження виділеними йому матеріальними, фінансовими, трудовими ресурсами. Для справжнього керівника керівництво – це не просто процес організації та контролю праці своїх підлеглих, це – стиль життя, який реалізується під час педагогічної повсякденної праці. Отже, якщо Ви відчуваєте, що відповідаєте характеристиці справжнього керівника, сміливо беріться за цю посаду. І пам’ятайте, що справжній керівник тримає у своїх руках найголовніші важелі освітнього двигуна, і наскільки Він досконало буде володіти управлінською теорією та практикою буде залежати рівень освіченості українських громадян, відповідальність якісного показника української освіти європейським стандартам й розвиток важливих макроструктурних елементів освітнього процесу української держави.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42026/

Позитивний імідж сучасної української школи

Сьогодні дуже часто зустрічається таке сучасне й модне слово – імідж, яке інформаційно впливає на свідомість батьків, дітей, представників громадськості. Саме це соціальне оточення визначає престижність навчального закладу, а від цього залежить популярність школи на освітянському ринку. Ос вітянський ринок села Рівного дуже багатий – це три загальноосвітні навчальні заклади І-ІІІ ступенів, одна спеціальна загальноосвітня школа. Крім того, неподалік інші села з розвинутою освітньою структурою. Тому позитивний імідж школи формує попит батьків на освітянські послуги, яка, на їхній погляд, має вищий рейтинг серед інших навчальних закладів. Головне досягнення Рівнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 у створенні позитивного іміджу закладу – гуманному ставленні до дитини, забезпеченні якісної освіти,збереженні достатньої мережі класів, стабільності кількості учнів… У першу чергу, замовників освітніх послуг цікавить якість знань учнів. Скільки не переконуй себе у тому, що наша освіта все ще перебуває «серед кращих у світі», а змінити показники неможливо – у нас на цей час одна з «найшвидших» шкіл із порівняно малою тривалістю навчання. У школах України можна отримати освіту усього за 11 років. Це буде повна середня освіта. Це питання хвилює усіх: науковців, практиків, методистів. Що встигає наш колектив за ці 11 років? Учні школи, крім здобуття освіти, залучаються до участі в конкурсах, олімпіадах усіх рівнів від шкільного до Всеукраїнського. Що це дає? Вони мають змогу перевірити свої знання з базових дисциплін, порівняти їх із знаннями ровесників, визначитися із «симпатіями» до того чи іншого предмету – а це вже профорієнтація на майбутнє. Майже кожен учитель має учасників районних олімпіад та конкурсів. Готуючись до конкурсів, олімпіад діти вчаться здобувати знання, знаходять потрібну інформацію у підручниках, Інтернеті. Маємо 20 дипломів усіх ступенів за перемоги в районних олімпіадах 2012-2013 навчального року. Двоє учнів захищали честь району на обласних учнівських форумах – Азза Вадим з інформатики. Бавровський Олег з географії. Ці учні мають нестандартне мислення, потяг до знань, уміють адаптуватися в нестандартних умовах. Ще одна перевірка освітньої діяльності школи – це участь учнів у ЗНО. У цьому році рейтинг випускника визначався за такими критеріями: середній бал атестата + результати ЗНО. Аналіз цих результатів засвідчив, що учні школи конкурентноспроможні серед абітурієнтів України: Азза Вадим має 492.0. – це сертифікати ЗНО. 672 (всього).Таран Анастасія 524,5 (713,10), Піткевич Владислав 457 (634,2), Чубар Володимир 458 (615, 3), Пальонна Анастасія 488,5 (666,6), Лева Ігор 455,5 (618,9). Порівняємо результати. Таран Анастасія закінчила нашу школу, Мала Анастасія, Яценко Ольга, Левенко Ірина – Кіровоградську гімназію - школу – інтернат мистецтв. Мала Анастасія – 528 ( 712,8), Левенко Ірина – 525 (716,4), Яценко Ольга - 532 ( 720,6), Таран Анастасія 524,5 ( 713,10). Як бачимо, що результати близькі, тобто сільська школа здатна конкурувати з таким популярним закладом міста Кіровограда. Працевлаштування – це один із важливих підсумків роботи закладу. У цьому році школу закінчили 30 випускників 9 класу ( отримали свідоцтва про базову середню освіту) і 16 випускників 11 класу. Усі учні отримали атестати про повну загальну середню освіту. До десятого класу школи, області зараховано 19 учнів. До ВНЗ І-ІІ рівня акредитації – 9 випускників. До ПТУ – 2. Серед випускників 11 класу навчаються: ВНЗ І-ІІ рівня акредитації – 1 (Кіровоградський медичний коледж). До ВНЗ ІІІ-ІVрівня акредитації – 6: Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Черкаська академія пожежної справи, Кораблебудівельний університет імені адмірала Макарова, Академія митної служби, Національний університет «Острозька академія», Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. ПТУ – 8. Збройні Сили України – 1. Освітня діяльність школи – це виконання замовлення державних послуг, освітніх потреб учнів та батьків на основі ціннісного підходу в навчально-виховному процесі. Ціннісні аспекти навчання й виховання визначають Концепцію розвитку та діяльності нашого закладу – колектив школи вибудовує Школу ціннісного самовизначення. Аксіологічними пріоритетами закладу є загальнолюдські, національні, європейські цінності. Результати цієї діяльності - це працевлаштування випускників школи, подані у таких таблиці: Рік випуску Кількість учнів, що закінчили школу Кількість учнів, що навчаються у ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації Кількість учнів, що навчаються у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації Кількість учнів, що навчаються у ПТУ 2006 19 4 6 6 2007 16 5 5 4 2008 26 5 4 7 2009 25 6 5 5 2010 11 6 2 2 2011 5 3 2 - 2012 23 7 7 9   Турботі про знання кожного учня – від високих до низьких навчальних досягнень – присвячена робота адміністрації. Відвідування уроків, співбесіди з учителями, проведення теоретичних практикумів, робота педагогічної ради, методичних об’єднань – ці аспекти управлінської, методичної діяльності були направлені на формування внутрішньої мотивації школярів до найнеобхіднішої цінності на Землі - знань. У минулому навчальному році адміністрацією школи було відвідано - 169 уроків, директором школи - 84 уроки, виховні заходи, заступником директора з навчально-виховної роботи Демченко О.М. - 85 . Метою відвідування визначалося: Вивчення проблем адаптації учнів 1, 5 класів; Класно-узагальнюючий контроль у 11, 5, 10, 9; Уміння організувати навчальну працю на уроці, забезпечити навчальну дисципліну; Вивчення результативності виховного впливу уроку на формування моральних якостей; Відповідність форм, методів, дидактичних завдань до структури уроку, взаємодія його компонентів; Дослідження доцільності структури уроку тощо. Аналіз уроків сприяв підвищенню фахової майстерності учителя, поширенню позитивного педагогічного досвіду, зміцненню психологічного настрою вчителів, віри у свої можливості, тому під час комплексного вивчення діяльності освітньої галузі району схвальну оцінку своєї праці отримали майже всі педагоги школи. Гарні уроки, високу педагогічну майстерність продемонстрували Соколенко Світлана Олександрівна, Чорна Тетяна Іванівна, Петрушка Людмила Миколаївна, Собко Зінаїда Степанівна, Полякова Наталія Вікторівна, Чорний Олег Васильович, Соколенко Тетяна Леонідівна, Карман Тетяна Іванівна. Відмічаю професійний ріст, удосконалення викладацьких умінь та навиків Авдієнка Ігоря Миколайовича, Федченка Сергія Володимировича. Практична спрямованість, гуманізм, вдале поєднання інноваційних і традиційних видів діяльності характеризують педагогів школи. Це ще один важливий чинник у вирішенні проблеми формування позитивного іміджу школи. Усі учні забезпечені необхідним канцелярським приладдям, мають одяг для різних пір року, спортивну форму. Але не мають внутрішньої та зовнішньої мотивації до навчання. Батьки мало контролюють навчальні успіхи дітей, у разі різних проблем звинувачують учителів. Думка батьків, ставлення до навчання дитини – ще один важливий аспект навчально-виховного процесу школи. Спілкуватися із замовниками освітніх послуг – батьками непросто. Це можуть підтвердити усі працівники освітньої галузі. Тому на засіданні педагогічної ради після розгляду питання «Про мету і завдання батьківської освіти» було вирішено провести Єдиний батьківський День, який став традиційним. Мета заходу – зміцнення взаєморозуміння, співдружності усіх учасників навчально-виховного процесу, мотивації до навчання ( дитина) та контролю за навчанням (батьки). Завдання: Презентувати роботу учителів, різні види та форми проведення уроків, позакласних заходів. Виявити перспективи розвитку надання освітніх послуг, резерви у роботі з батьками, недоліки у навчально-виховному процесі. Педагогічна та психологічна підготовка батьків. Батькам школи пропонуємо різноманітні заходи, які сприяють зміцненню взаєморозуміння родини та школи, презентуємо роботу всього колективу: відкриті уроки, години спілкування, засідання ради з профілактики правопорушень, заняття гуртків – лялькового театру «Буратіно», народознавчого гуртка «Калинонька», участь у спортивних змаганнях, заняття англійського клубу. Інтерактивне спілкування – особливий вид зустрічі для батьків першокласників. Батьківський день для першокласників та їх батьків почався з громадського огляду знань, мами і тата мали змогу спостерігати за навчальними досягненнями дітей з читання, перевірили роботи власних дітей з математики – контроль знань чисел 4-10,оглянули виставку робіт з письма. Година запитань і відповідей, бібліографічний калейдоскоп з пропагандою дитячої навчальної, розвиваючої, довідкової літератури для 2 класу, надання індивідуальних консультацій – такі форми роботи з батьками чекали на них у 1 класі. Найповчальнішими для колективу школи були відповіді батьків у закритому анкетуванні. Чотирнадцять різноманітних запитань у першій частині опитування «Організація навчально-виховного процесу» викликали інтерес у респондентів. На запитання: «Чи влаштовують Вас умови навчання дитини у 1 класі?» 18 батьків відповіли «так» і тільки один «ні». «З яким настроєм Ваша дитина йде до школи?» 18 батьків дали відповідь «із задоволенням», троє «з добрим», один «як коли». «Яка наповнюваність учнів у класі є оптимальною?» 19 опитаних вказали різну кількість від 10 до 25, найчастіше 20, але усі відмітили велику наповнюваність першого класу у школі ( у нашій школі навчається 22 першокласників). Батьків не задовольняє велика наповнюваність груп продовженого дня, мала кількість фруктів у їдальні; 19 респондентів вважають, що у першому класі потрібні домашні завдання, 16 опитаних пропонують оцінювати з другого класу учнів балами. Друга частина анкетування «Співпраця сім’ї і школи» продемонструвала рівень взаєморозуміння між батьківською громадою і школою. Лише двоє батьків вважають, що їх дитина вихована достатньо, 16 опитаних стурбовані рівнем вихованості, 13 батьків покращують стан вихованості шляхом бесід з дітьми, один батько шляхом покарання. Сім батьків пропонують організувати психологічний лекторій з цього приводу. «Є два види спадщини, яку ми можемо передати нашим дітям: один – це коріння, другий – крила», - зазначає Голдінг Картер, психолог. Родинне коріння потрібно збагачувати, підживлювати, окрилювати дитину змалечку майбутніми досягненнями. У цьому спільні завдання сім’ї та школи. Відвідини «потрібними» батьками школи з кожним роком стають проблематичнішими. Як вирішити цю проблему? Адміністрація школи у травні кожного року проводить загальношкільні батьківські збори, звіт директора школи у формі родинного свята «Інтелектуальна еліта школи". «Друга школа для мене як ненька, сплине років багато, й коли защемить, засумує серденько, приведе мене згадка сюди…» Такими словами гімну школи розпочинається це свято обдарованості, творчості. «Педагогічна діяльність, яка є сплавом науки і мистецтва, за обома своїми компонентами завжди передбачає креативність»,- відзначають педагоги-науковці. Саме творчість педагога підтримує запалену природну чи Божу іскорку таланту кожної дитини, своїми професійними якостями, духовними, загальнолюдськими цінностями допомагає яскраво сяяти здібностям та обдаруванням учнів. Тому навчання, розвиток, психолого-педагогічна підтримка здібних та обдарованих учнів є нагальною потребою, державною справою кожного педагога. Колектив Рівнянської загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів № 2 спрямовує свою діяльність на розвиток кожної дитини, її індивідуальності, самобутності, самооцінки, створює умови для поліпшення морально-естетичного, фізичного виховання, реалізації інтелектуально-творчого потенціалу. Шкільне свято – це підведення підсумків діяльності усіх учасників навчально-виховного процесу: учителів, учнів та батьків. Адміністрація, учителі школи, сільський голова, відомі люди села вітають переможців – учасників та лауреатів районних, обласних олімпіад та багатьох конкурсів, нагороджують їх подарунками у різних номінаціях: «Лідер року», «Ерудит року», «Знавець точних наук», «Знавець географії», «Знавець гуманітарних наук», «Активіст року, «Знавець фізики», «Надія школи, «Дідусь року», «Бабуся року», «Матуся року», «Родина року», «Класний керівник року», «Учитель року» тощо. За батьківськими голосами визначається переможець у номінації «Приз батьківських симпатій». Орден Святого Янгола отримують за допомогу, підтримку, розуміння сучасних проблем освіти люди, яким не байдужі справи школи. Відзначаються декламатори, волонтери, спортсмени, активісти , художники, поети школи грамотами й подяками адміністрації, відділу освіти. Звучать привітання від товаришів та друзів - на шкільному фестивалі творчості, краси, талантів під час Тижня краси , гармонії , талантів проходить відбір самодіяльних номерів учасникам родинного свята. Фотопрезентація «Один рік життя школи» зберігає усі заходи, якими жила школа протягом року, – осінню виставку доробок, присвячену Василю Сухомлинському , повсякдення школи – Єдиний батьківський День, уроки, позакласні заходи, виступи учнів на параді літературних героїв під час Тижня Книги, десанти імені Василя Сухомлинського, участь в Дні довкілля, шкільних проектах, інші. Згадую уривок з оповідання Дж.Селінджера: «маленькі дітлахи граються увечері на величезному полі в житті… І моє діло – ловити дітлахів, щоб вони не зірвалися у прірву. Розумієш, вони граються і не бачать, куди біжать, а тут я підбігаю і ловлю їх, щоб вони не зірвалися… От і вся моя робота. Стерегти дітей над прірвою у житті.» Ці слова якнайкраще розповідають про завдання та мету здоров’язбережувальної роботи в сучасній українській школі. Проблемним є і збереження здоров’я і життя дітей, адже вони зараз гіперактивні, багато рухаються, мало усвідомлюють небезпеку необдуманих вчинків. Але для покращення іміджу закладу велике значення має відсутність травматизму у школі. Колектив школи постійно планує і виконує усі заходи з БЖ. Намагаємося урізноманітнити цю роботу. Крім традиційних видів діяльності – бесід, уроків – застережень, вікторин, ігор, конкурсів малюнків, казок, загадок, залучаємо учнів до проектної діяльності, діти молодшого та середнього віку складають казки, вірші, створюють колажі, газети. Активними в цій діяльності є класні керівники багатьох класів. Виховання патріотичних цінностей – не тільки пріоритетне завдання сучасної української школи, це веління серця кожного вчителя української школи, не тільки для позитивного іміджу, а задля гарного майбутнього держави. Адже Батьківщина – це не баталії у Верховній Раді, не дискусії численних партій, не курс валюти на біржах. Батьківщина – це щемливе та зворушливо-ніжне почуття до символів держави, бережливе ставлення до рідної місцевості, ностальгія у часи розлуки. Чи здатні наші діти до таких почуттів? Завдання школи – виховувати почуття патріотизму, любові до державної символіки, до звичаїв, традицій, культурних цінностей українського народу. У рік педагога-земляка Василя Сухомлинського варто згадати його особливу увагу до виховання любові до рідної країни. Багато років сплинуло відтоді, багато змін зазнало суспільство. Ми, українці, маємо самостійну державу, про авторитет якої інформаційні джерела мало дбають, видаючи читачам різні негативні факти та події. Але так хочеться, щоб ( цитую В.О.Сухомлинського) «змалку в свідомість наших дітей входила думка про те, що наша країна наймогутніша, най прекрасніша, найщасливіша у світі». З 2010 року колектив школи для втілення цих ідей Василя Сухомлинського, реалізації Концепції діяльності та розвитку школи працює над проектом «Василь Сухомлинський». Тому у 2011 році було створено «Територію радості» для навчально-виховних, естетичних потреб школи. У рекреації початкових класів на стіні учитель фізики Шмаков В.Г. зобразив живописну експозицію «Щасливий світ дитинства». Іншу стіну школи прикрасив портрет видатного педагога, під яким вислів Василя Сухомлинського: «Школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній панують чотири культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова». Аксіологічні стенди – спадщина учителя: казки, оповідання, притчі для дітей розкривають зміст основних цінностей людства «Країна», «Мова», «Людина», «Книга». На прикладі моральних думок Василя Сухомлинського дитина пізнає світ добра, любові. У цьому куточку колектив школи проводить різноманітні заходи під час місячника «Вінок Василю Сухомлинському», єдині години спілкування, виховні години у групі продовженого дня. Це презентація саморобних книжечок «Від маленького вдумливого читача великому учителеві», виставка педагогічних листівок «Василь Сухомлинський у моїй педагогічній діяльності», конференції, педагогічні читання, «Лист Сухомлинському» від методичних об’єднань школи, єдині уроки людяності, доброти, милосердя, аукціон ідей Василя Сухомлинського «Квітка Василю Сухомлинському». Крім традиційних видів діяльності, учні організовують та проводять аксіологічні десанти Василя Сухомлинського, під час яких учням початкової ланки, використовуючи праці, творчий досвід педагога-земляка, розповідають про зміст, актуальність, потребу в ціннісному самовизначенні. Аксіологічні десанти мають назву «Милосердя», «Добро», «Гра», «Спілкування» тощо. У лютому 2013 року у школі проведено місячник «Наша Батьківщина – рідна Україна», присвячений 95-річниці з Дня народження Василя Сухомлинського. Провідна ідея виховного заходу – «У дитинстві відкриваєш материк, котрий зветься Батьківщина». Мета місячника – формування усвідомленої громадянської позиції, поваги до традицій, культури, мови, виховання у школярів любові до Вітчизни й свого народу, до національної культури, державних символів України. Місячник проходив за Тижнями: І тиждень «Державні символи України. Герб та прапор» Заходи Тижня – це єдині години спілкування, проведення виховних заходів на «Території радості» з використанням мультимедійних презентацій, інформаційно-виховних стендів, початок шкільного конкурсу «Герб та прапор рідної школи», збирання фоторепортажів «Рідна країна» (фото з годин спілкування, цікаві моменти Тижня в класних колективах, мальовничі краєвиди села). ІІ тиждень «Державний гімн України» Заходи цього Тижня – створення постерів «Коли звучить гімн України», єдині години спілкування «Державний гімн України», на яких учні разом з класними керівниками пригадали історію створення гімну держави. Мета години спілкування – знання слів пісні кожним учнем класу. На постерах учні поділилися своїми думками. ІІІ тиждень «Рідна мова» Цікавинками цього Тижня стали складені учнями ребуси «Українська мова», години спілкування «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», мовні конкурси, фестиваль української пісні. Класні керівники з учнями підготували інсценізацію української пісні та презентували її журі. ІV тиждень «Уславлені українці» Класні керівники з учнями-активістами презентували особистості, досягнення таких уславлених українців: Василь Сухомлинський, Тарас Шевченко, Назарій Яремчук, Яна Клочкова…. Підсумком місячника став десант Василя Сухомлинського «Україна», який систематизував та узагальнив вивчене протягом чотирьох Тижнів. Школа з малолітніми злочинцями має непривабливе обличчя. Тому на одному з перших місць колективу правове виховання, пріоритетним серед якого є попередження правопорушень, злочинності серед учнів школи та корекційна робота з учнями, які скоїли злочини. Для цього у закладі створена така модель роботи, яка допомагає працювати з учнями девіантної, асоціальної поведінки. Систематично проводяться засідання ради з профілактики правопорушень, розглядаються різноманітні питання з метою допомоги, запобігання конфліктним ситуаціям між підлітками, школярами молодшого віку, батьками, налагодженню стосунків у класі, вирішуються проблеми з несистематичним відвідуванням. Крім того, у закладі діє шкільна служба порозуміння, яка розв’язує нагальні питання вже за проханням чи скаргою дітей. Це міжособистісні стосунки підлітків, учителів тощо. Учнів на районному обліку немає. Зовнішня естетична культура за останні роки функціонування школи значно підвищилася. Так, адміністрація школи, втілюючи проект «Наша Родина», подбала про розміщення у коридорах школи відповідних тематичних фотовиставок: «Наша Родина», «Нам лише 100 років», «Один рік з життя школи», «До 105- річчя закладу», «Педагогічна фотогалерея». Працівниками школи кожного року здійснюються необхідні ремонтні роботи, коридори школи поповнюються різноманітними інформаційними куточками, шкільне подвір’я дитячими майданчиками, іграшковими інтер’єрними прикрасами . Дітей забезпечено гарячим харчуванням, постійно функціонують внутрішні туалети. Справжньою окрасою території школи став пам’ятник письменнику-земляку, репресованому драматургу – Івану Кіндратовичу Микитенку. Монумент письменника перенесено з батьківщини Івана Кіндратовича, хутора Іванівці Новоукраїнського району. Позитивний імідж школи – це ще й публікації працівників у педагогічних фахових виданнях України, засобах масової інформації. Рівнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – школа з давнім історичним минулим, з традиціями та ритуалами, з власним цінним та ціннісним скарбом. Цінний скарб – це не діаманти та самоцвіти, не рахунки в українських та міжнародних банках, а її учні – теперішні, колишні, які вже стали працівниками у різних галузях України, які навчаються у інших навчальних закладах або ще у стінах школи. А ще вчителі – також теперішні, колишні, які незважаючи на місце проживання, роботи, завжди думками у своїй рідній школі. Ціннісний скарб – це все те «розумне, добре, вічне», що виплекали, виховали педагоги школи у своїх вихованців: патріотизм і самовідданість Івана Кіндратовича Микитенка – земляка, драматурга, репресованого письменника, який повернувся своїми творами, пам’яттю нащадків на Україну (школа носить ім’я славетного односельця), відвагу, самопожертву Івана Івановича Кувіки, Героя Радянського Союзу, воїна-визволителя України від фашистської навали, високий професіоналізм, сумлінне ставлення до роботи багатьох випускників школи, які обрали різні професії, але всі вони виконують свій громадянський обов’язок в ім’я рідної країни. Світлана Луговська, директор Рівнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42047/

Паспорт кабінету української мови та літератури

Подано паспорт навчального кабінету за такими позиціями: навчальне навантаження; опис майна; навчальні програми; словники та довідники; основні підручники та навчальні посібники тощо

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42047/attachment-download/12659/

files/pasport_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42117/

Інновації у плануванні роботи шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів і вихователів групи продовженого дня

У матеріалі з досвіду роботи автори пишуть, що шкільне методичне об’єднання вчителів початкових класів включило до свого складу вихователів груп продовженого дня та вчителів класів інтенсивної педагогічної корекції

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42117/attachment-download/12712/

files/robota_5_12.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42151/

Супровідна програма дій щодо задоволення індивідуальних творчих інтересів вчителя з дослідження науково-методичної проблеми

У збірці представлено орієнтовну програму супровідних дій під час роботи вчителя над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою) в міжкурсовий період як орієнтир у роботі заступника директора з науково-методичної роботи, вчителя

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42151/attachment-download/12724/

files/programa_1_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42355/

Особистий брендінг вчителя початкових класів

«Заробіть репутацію, і вона буде працювати на вас». Джон Девісон Рокфеллер Особистий брендінг вчителя В сучасних умовах модернізаційних змін в освітньому просторі всіх рівнів важливого значення набуває тенденція створення конкурент ної середи. В цьому випадку під нею мають на увазі взаємовідносини між людьми, які характеризуються станом явної або прихованої боротьби за владу, любов, престиж, визнання, матеріальне процвітання, реалізацію внутрішнього потенціалу людини.Сучасна доба ставить нові вимоги до вчителя: замислитися про свою успішність та конкурентоспроможність. У переході до ринкових відносин повинні відбутися зміни особистої позиції вчителя від статусу звичайного державного службовця, пасивно чекаючи, коли держава зверне увагу на його професійні знахідки, на позицію активного суб’єкту на ринці освітніх послуг, здатного найкращим чином розпоряджатися своїм професійним капіталом і знаходити найбільш вигідні сфери його застосування як у своєму навчальному закладі, так і в інших установах. Головною перевагою у конкурентному змаганні для сучасного вчителя є його особистий бренд. Поняття «особистий бренд», «особистий брендінг» Для початку пригадаємо що таке «бренди»? Бренди - це не тільки товари; брендом може бути майже все, у тому числі і люди. Особистий бренд – це образ людини, який сприймається іншими людьми; це сукупність професійного досвіду людини, найкращих рис особистої постаті спеціаліста, її ексклюзивність у своїй діяльності. Особистий брендінг – це процес створення особистого бренду і управління ним. Актуальність питання Яке значення має особистий бренд для вчителя? 1. Яскравий особистий бренд дозволяє педагогу отримати авторитет серед учнів, колег та батьків, допомагає підвищити самооцінку. 2. Брендінг дозволяє вчителю подивитися на себе по-іншому, вивчити свої сильні сторони, які відкриють йому нові можливості у педагогічній діяльності. 3. Брендінг допомагає вибудовувати власний стиль педагогічної майстерності та отримати найвищу науково-педагогічну кваліфікацію. 4. Брендінг дозволяє отримати достатню стабільність, допомагає «залишитися на плаву» в різних економічних умовах. 5. Бренд допомагає педагогу зберегти особисту енергію, вчителю-бренду легше підійматися по службовій драбині, йому відкривається більше дверей, більше людей він зможе упевнити у своїй професійній значущості. Етапи особистого брендінгу Особистий брендінг передбачає наступні етепи: Визначення себе. Визначте свої найкращі якості, свої таланти, навички, вміння. Завдяки чому Ви станете яскравою індивідуальністю у педагогічній справі, максимально розкриєте свій творчий потенціал та підвищите фахову майстерність. Вироблення власного стилю роботи. Розберіться, в якому стилі педагогічної справи Ви відчуваєте себе «як риба в воді», в якому легше за все Вам досягти високих результатів, де Ви з високою точністю зможете себе запатентувати як володаря власної категорії педагогічних знань. Накопичення та структуризація інформації з науково-методичної теми. Як тільки визначилися зі стилем педагогічної діяльності, починайте ретельно вивчати інформацію, систематично поновлювати знання з цієї теми. Справжній майстер завжди знає більше, ніж його конкуренти. Вивчення конкурентів. Спостерігайте за діяльністю своїх конкурентів, педагогів-майстрів. Дізнавайтесь, за допомогою чого вони стали яскравими у своїй справі, чим вони відрізняються від інших? Вивчіть їх особисту формулу успіху і розробіть власну. Не копіюйте сліпо чужі ідеї. Потрібно відрізнятися! Позиціонування себе. Позиціонування - це заняття провідної позиції в обраному стилі як постачальника унікальних продуктів чи ідей через публікації, публічні виступи. Тільки така тактика допоможе Вам розповсюдити свій досвід та стати більш відомим у професійному колі. Рух бренду Перспективний план розвитку особистого бренду Опублікування педагогічних доробок. Використання ефективних форм пропаганди, освоєння та впровадження перспективного педагогічного досвіду - це допоможе отримати Вам професійну репутацію та поширити інформацію про себе як про справжнього спеціаліста не тільки у своїй місцевості, але й за її кордонами. Крім того, оцінювання редакторами чи колегами ваших педагогічних статей сприяє переосмисленню Вашого ставлення до себе, самоаналізу досягнень та недоліків. Розробіть власний веб-сайт. Це допоможе вам активно спілкуватися зі своїми колегами, обмінюватися інформацією та завжди бути у курсі усіх новин. Адже, «хто володіє інформацією, той володіє світом!». Беріть участь у семінарах, педагогічних форумах, вебінарах чи веб-конференціях. Такий досвід допоможе Вам осягнути ораторське мистецтво, стати більш впевненими, харизматичними, навчитися оригінально презентувати свої ідеї. Беріть участь у різноманітних професійних конкурсах. Це допоможе Вам порівняти себе з конкурентами, вибудувати особисту педагогічну лінію творчості та успіху. Виробляйте і поширюйте інформаційні продукти по вашій темі. До інформаційних продуктів відносяться: компакт-диски, електронні книги, довідники. Все це призведе до практичного підтвердження Вашої індивідуальної професійної значущості серед широкого кола слухачів. Цілеспрямована та систематична робота із самоосвіти. Вам завжди доведеться продовжувати свій розвиток, щоб не відстати від змін навколишнього світу. Постійно тримайте свій професійний статус на верхівці педагогічної діяльності. Таким чином, особистий брендінг для вчителя відіграє важливу роль у сучасному конкурентному змаганні, допомагає йому збудувати власний шлях самоосвітньої діяльності, самовизначитися, самоствердитися, самореалізуватися у своїй сфері діяльності і відчути себе не просто вчителем, а Майстром педагогічної справи.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42397/

Формування, становлення та реалізація профільних інтересів учнів як необхідний процес на шляху до самореалізації та успіху

Розробка проведення засідання педагогічної ради на заявлену тему з елементами доповіді, презентації, з використанням інтерактивних методик, мультимедійних технологій

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42397/attachment-download/12857/

files/pedrada_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42488/

Щасливий вчитель - мрія чи реальність?

Кожному з нас притаманне вроджене бажання бути щасливим. Спробуймо поміркувати, чи є щасливими ми, вчителі, а також наші учні, які є саме тими людьми з якими ми безпосередньо працюємо, спілкуємось і яких також щиро хочемо бачити щасливими. Упродовж навчального року, найбільшу радість викликає свя то Останнього Дзвінка (дещо стурбовані лише батьки, які не знають, що робити з дітьми під час літніх канікул). Чому процес навчання, пізнання нового, розвитку і росту не приносить у шкільні стіни тих щасливих моментів, які теоретично мали б супроводжувати пору дитинства та учнівства? Можливо, ми шукаємо щастя не там, де треба. Ми покладаємо наші надії на щастя на інших людей та речі. Вчителі терпеливо чекають на гарний клас, розумних і дисциплінованих учнів, турботливих, доброзичливих, заможних батьків. У свою чергу, учні менш терпеливо сподіваються на "класного", веселого вчителя, який не перевантажує їх завданнями, не вчить жити, розуміє з півслова, та підтримує найнеймовірніші ідеї. У результаті бачимо нездійснені очікування і відчуття того, що щастя це лише вигадка мрійників. У чому ж справа? На мою думку, найбільшою проблемою того, що ми не вміємо відчувати себе щасливими, є власне неприйняття. Нас не навчили приймати себе такими, які ми є, а відповідно ми не вчимо цього ні своїх учнів, ні власних дітей. Наше життя супроводжує порівняння. Це одна з найбільш вкорінених звичок. "Ти більше схожий на маму", "У Іринки чисте платтячко, а ти он яка неакуратна", "У Василька швидкість читання вища, ніж у тебе", "Петрик відмінник, а ти, нездара, весь у свого тата". І так більшість із нас навчились порівнювати себе з іншими. Психологи кажуть, що порівнювання людини з кимось є смертю для справжнього задоволення самим собою. Ми, вчителі, робити порівняння вважаємо своїм професійним обов’язком. Під час підведення підсумків уроку, чи аналізу якоїсь роботи обов’язково вказуємо на кого рівнятись, а хто плямує честь учня, класу, школи, бо не знає таблички множення, теореми Піфагора, чи правила переносу слів. А давайте подумки поставимо себе на місце тієї дитини, яка не дотягнулась до рівня наших вимог. Що вона відчуває? Яке ставлення до неї класного колективу? Що вона думає про нас? І зрештою, чи наші наскрізь справедливі слова будуть для неї стимулом працювати краще? Нам потрібно запам’ятати, що правда без любові і милосердя – це напівправда. Уявіть вашого учня, дитину, чоловіка, друзів повітряною кулькою, якої ви торкаєтесь гострим, як голка правдивим, справедливим словом. Чи допоможе це слово їм злетіти, літати, радіти, а чи завдасть непоправної шкоди. Деструктивна критика, якою ми так майстерно володіємо, нанесла більше шкоди, ніж усі війни. Особливо це стосується дітей, які мають відкриті серця, які вірять, що світ безпечний і доброзичливий. Я не заперечую, що ми повинні вчити, вказувати на помилки, недоліки. Але давайте будемо робити це зичливо, з любов’ю і розумінням. Не всі учні нашого класу зможуть відмінно написати контрольну роботу з найрізноманітніших причин. Але це не применшує їх цінності, як людини, особистості. Кожен з них має своє призначення у житті, і можливо для цього не обов’язково вміти записувати окисно-відновні рівняння реакції. Давайте вчитися робити підсумки уроку не порівнюючи учнів між собою, а порівнюючи роботу кожного з них вчора і сьогодні. І тоді, можливо, дитина захоче повторити вчорашній успіх, чи перевершити себе сьогоднішнього. Учень побачить, що він є цінним в очах вчителя, який помічає його старання, рух вперед чи падіння. І тоді кожен шкільний день, кожен урок буде наповнювати серце тими радісними, щасливими моментами, які не залежать від того, що відбувається зовні, а які з’являються від внутрішньої роботи. І якраз тут і є, можливо, наша вчительська місія зауважити це старання, зусилля, підтримати його і дати дитині відчути задоволення, щастя, радість від розумової праці, від перемого над самим собою, від відчуття того, що я можу, вмію, розумію. Саме в цей момент, коли очі учня враз починають сяяти, у вчительському серці оселяється щастя. З’являється якесь незбагненне відчуття спроможності запалювати вогник пізнання у душі дитини. І, напевно, це називається вчительським щастям, яке може відчути лише вчитель. Коли твій досвід, знання, старання, любов переливаються в іншу людину і починають своє самостійне життя. Учень з радістю і задоволенням іде на урок, працює, росте і мужніє. Він не завжди може пояснити, чому його вчителька така "класна", але виростає впевненою, щасливою людиною, яка переконана, що є цінною в очах світу. І власне вміння позитивно сприймати себе, шукати і знаходити добро в інших людях, у всіх життєвих ситуаціях, повертає людину у її природній стан – бути щасливою. Часто дітей порівнюють з квітами. Коли ми ідемо по квітучому полі, милуємось різнобарвною клумбою, чи заходимо у квітковий магазин – бачимо безліч різноманітних, не схожих одна на одну квітів. І навіть найнепримітніша з них є прекрасною, якщо до неї уважно придивитись. Такими є і наші учні, а зрештою і всі люди, які нас оточують. Мені здається, що якби кожен з нас, як Поліанна з однойменної книжки Елеонор Портер, почав шукати добрі риси у всьому, що нас оточує, то наше серце, душа наповнились би незбагненною енергією любові, спокою, радості. Все це реально здійснити, якщо кожного дня робити лише маленькі речі: сказати добре слово, підбадьорити, усміхнутись, стримати слово, яке може завдати болю. І тоді щастя стане нашим вибором, це буде реальність яка нас оточує. А найголовніше, що ми зможемо його поширювати по всіх стежинках нашого життя.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42568/

Індивідуальні форми методичної роботи з педагогічним колективом

Матеріали на заявлену тему на допомогу заступнику директора

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42568/attachment-download/12961/

files/buklet_1_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42907/

Бально-рейтингова система оцінювання рівня професійної компетентності учителя

Матеріали розроблено на підставі Типового положення про атестацію педагогічних працівників

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42907/attachment-download/13116/

files/systema_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42967/

Аналіз навчально-виховного процесу за 2012-13 н.р.

Подано щорічний аналіз роботи навчального закладу

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/42967/attachment-download/13130/

files/analiz_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43068/

Тренінг для педагогічних працівників „Будуємо школу для миру й любові”

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43068/attachment-download/13203/

files/robota_3_12.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43072/

Використання хмарних технологій у процесі управління навчальним закладом

Новий навчальний рік для освітян нашої держави розпочався в дещо нових умовах життя всього суспільства. Тому на часі ефективне використання в процесі управління навчальними закладами інформаційних та комунікаційних технологій. Саме комунікації вносять у процес управління освіти дуже важлив ий компонент – мобільність, гнучкість, доступність з будь-якого місця перебування керівника навчального закладу. Вже давно минули ті часи, коли комп’ютер був «героєм» фантастичного футуристичного роману або інструментом для роботи фахівців вузького кола спеціальностей. Технології розвиваються надто швидко, рівний доступ до інформації отримали мільйони людей, і дійсно щоб "тримати руку на пульсі" необхідно бігти удвічі швидше! Наші навчальні заклади вже забезпечені локальною мережею та достатньою кількістю техніки. Використання мережевих технологій, як локальних так і глобальних, може суттєво покращити процес управління та його ефективність, а з часом і докорінно змінити. Сьогодні комп'ютер став незамінним помічником і у роботі освітян. Ми створюємо тисячі документів, роздруковуємо їх, шлемо електронними листами колегам, стикаючись при цьому з низкою проблем… накопичення великої кількості інформації – потреба у структуризації даних, швидкому пошуку потрібних документів та ін. своєчасність доступу до інформації усіх учасників навчально-виховного процесу організація спільної роботи над проектами з іншими учасниками навчально-виховного процесу синхронізація даних, що обробляються екологічність та багато ін. Гадаю з цими "приємностями" зустрічається більшість освітян. Наявність проблеми – це точка старту до її вирішення. Для нашого колективу панацеєю у вирішенні цих проблем стали "хмарні" технології та сервіси. Без перебільшення можна стверджувати, що це саме ті технології, про можливості яких сучасна освічена людина вже має уявлення, покликані розвантажити нас, освітян, від паперової рутини та безкінечних нарад з окремих управлінських питань. Отже, в першу чергу варто з'ясувати що ж таке "хмарна" технологія? Хмарна технологія — це технологія, яка надає користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервісу. Всі дані ви розміщуєте на віддаленому сервері і Інтернет, і надалі з будь-якого комп’ютера, який має підключення до Інтернет,можете опрацьовувати свої дані використовуючи потужності віддаленого сервера, достатньо мати підключення до Інтернет та будь-який браузер, встановлений на комп'ютері. Що також є зручним, що більшість хмарних сервісів мають свої мобільні застосунки для більш зручної роботи з ними на планшетах та смартфонах як під iOS так і під Android, що дозволяє фактично мати постійний зв'язок з усіма вашими даними будь-де і будь-коли. У "хмарі" підтримуються три основних види діяльності, що зумовлює певні напрямки їх використання: Комунікація — це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами. Колаборація — процес спільної діяльності, наприклад в інтелектуальній сфері, двох і більше осіб або організацій для досягнення спільних цілей, при якому відбувається обмін знаннями, навчання і досягнення згоди. Кооперація ― співробітництво, взаємозв'язок людей у процесах їх діяльності. Власне тепер, про практичний аспект.. Що і як використовуємо ми? Крок 1. Організація файлового сховища. Таких сервісів досить велика кількість. Так склалося історично, що з 2012 року ми почали використовувати сервіс Гугл Диск для організації даних шкільної документації та віртуальну флешку – Е-диск Укр.нету. (для завантаження матеріалів педагогів). Суттєвою відмінністю Гугл Диску є можливість одразу редагувати документи без їх завантаження на комп’ютер. Крок 2. Надання спільного доступу до редагування чи перегляду документів Таким чином, наприклад, заступники директора опрацьовують проект річного плану та ін. документи. Створено Гугл групу Вчителі НВК №10 і цій групі дається право на редагування певних документів. Так, вчителі школи спільно заповнюють таблиці Прогнозу результативності НВП, Довідку виконання навчальних програм, Графіки роботи шкільних гуртків, факультативів, індивідуальних та групових консультацій, спільно з головами МО організовується робота над аналітичними довідками з питань аналізу результатів адміністративних контрольних робіт, моніторингу якості освіти тощо. Перебування в навчальному закладі учасників цих процесів не обов'язкове, а можливість висловити свою позицію та бути почутим є у всіх членів колективу. Створення презентації аналітичного характеру, яка вимагає збору інформації великого обсягу, залучення великої кількості колег для проведення майстер-класу, засідання МО, педагогічної ради і т.д. не лякає координатора ці їж справи, адже всі залучені он-лайн беруть участь у створені презентації, не відриваючись від свого робочого місяця або із зручного домашнього крісла. Саме Гугл-диск дозволяє педагогу працювати будь-де і будь-коли. Крок 3. Мабуть найбільшим головним болем користувача є синхронізація своїх даних між різними ПК. Власне, наше знайомство з «хмарними» сервісами почалося в той прекрасний момент, коли ми втомилася по декілька разів на день копіювати на «флешку» власні документи вдома або на роботі та «переносити» їх на робочий/домашній комп’ютер і знов виконувати зворотні дії. І, як «ліниві люди» почали шукати вихід з ситуації J Більшість хмарних файлових сховищ має свої локальні клієнти – програми які встановлюють на комп’ютер, планшет, смартфон для більш зручної роботи. Звісно, можна було б ще довго говорити і згадувати інші не менш корисні сервіси у роботі управлінця – це органайзер Evernote, календар-органайзер Google Календар та ін. І якщо можливості інтернет-ресурсів ми вже використовуємо, то стає питання про створення ефективної системи та її застосування у навчально-виховному процесі та в процесі управління навчальним закладом на рівні школа- управління освіти-департамент. На перший погляд створити таку чітку та струнку систему дуже важко. Але це дасть можливість: підвищувати професійний рівень керівників навчальних закладів, педагогів в галузі застосування сучасних педагогічних та інформаційних технологій, спростить вересневі( та взагалі ) звіти ( вони втратять свою актуальність), якщо, наприклад: 1. Створити на сайті управління освіти репозитарій «Нові горизонти ІКТ в освіти міста» з метою відкритого доступу до банку результатів інноваційної діяльності та налагодження зворотного зв’язку між освітянами міста з питань управління навчальними закладами та методичного супроводу навчально-виховного процесу: дистанційні курси, відео презентації педагогів-новаторів, презентації інноваційних рішень для освіти, відео лекції з актуальних проблем інформатизації освіти, досвіду використання ІКТ в навчально-виховному процесі та адміністрування, он-лайн виставки-презентації, дискусії, конкурси, освітні квести, 2. Створити хмарний журнал «Діалог для змін» з метою створення єдиного реєстру методичних наробок освітян міста, які знаходяться в мережі Інтернет; 3. Створити базу учнів міста; 4. Створити базу педагогів міста. Наш навчальний заклад – пересічна школа, у нас немає 100% сучасних супер-вчителів. Все на початку було: недовіра, іронія та спротив. Але завдяки командній наполегливості та глибокій вірі в кінцевий результат нам вдалося подолати шлях від «я не буду, не вмію, не хочу цього робити» до «це ж так просто!» Тепер, коли НВК №10 м. Хмельницького – переможець I та II етапів конкурсу «Відкритий світ», коли початкова школа увійшла до складу експериментального майданчика II етапу Україно-шведського проекту «Освіта для сталого розвитку в дії», коли 10% учителів за власною ініціативою навчаються на курсах дистанційної академії, 30% вчителів отримали сертифікати тренінгів «Е-навчання» та практикувалися опановувати Веб-сервіси, призначені для освіти, а 90% звично користуються Е-диском, Гугл-диском – ми почуваємо себе підкорювачами стихій. Гірську річку не можна зупинити, але можна отримати насолоду від рафтингу (сплавлятися річкою). Тому ми звертаємось до всіх освітян: «Єднаймося в хмарах!» Це спростить наше життя: Алфавітна книга он-лайн, База педагогічного колективу та технічного персоналу дозволяють звіт ЗНЗ, щорічний звіт про педагогічний склад, планування атестації робити не по кілька днів, а за 15-20 хвилин. Сподіваюся, що ви також закохаєтеся у хмарні сервіси так як і ми. Що для цього потрібно? Комп'ютер, Інтернет, і насамперед, БАЖАННЯ!

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43105/

Майстер-клас „Фандрайзинг для некомерційних організацій”

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43105/attachment-download/13214/

files/robota_1_11.ppt

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43134/

Стаття „Комплексне оцінювання освітньої діяльності педагогів засобами моніторингових досліджень”

Постановка проблеми. Від освіти, її якості залежить те, як людина бачитиме своє місце у світі, реалізує себе, на які цінності орієнтуватиметься. Якісна освіта- це перш за все високопрофесійні педагогічні кадри. В умовах зміни освітньої парадигми професійна компетентність учителя набуває надзвичайно важливого значення. Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, бути у постійному творчому пошуку. Формування вчителя- професіонала розпочинається з уміння аналізувати власну діяльність та її результати. Для забезпечення високої якості освіти необхідно мати об’єктивну та своєчасну інформацію про її стан на рівні навчального закладу. Таке інформаційне забезпечення може бути реалізоване шляхом використання освітнього моніторингу. Розробленість теми. Питання моніторингу якості освіти є предметом дослідження багатьох учених. Аналізуючи наукові джерела, можна зробити узагальнення: моніторинг – це циклічний процес порівняння, зіставлення реального об’єкта із запланованим станом та прийняття на цій основі управлінського рішення щодо поточного коригування. На сучасному етапі розвитку науки управління в теоретичних працях вітчизняних і зарубіжних учених(О.Дахін, Г.Єльникова, В.Кальпей, А.Майоров, С.Подмазін, С.Шишов) сформульовано концепцію моніторингу в освіті. Водночас практичні аспекти досліджуваного феномена залишаються недостатньо розробленими. Тому актуальним виявляється створення і впровадження системи моніторингу на рівні загальноосвітнього навчального закладу. Мета статті. Розглянути питання організації педагогічного моніторингу як засобу рефлексивної діяльності вчителя. Представити технологію моніторингово дослідження в закладі освіти. Виклад основного матеріалу. «Педагогічна майстерність, - зауважував А.Макаренко, - це високе мистецтво навчання і виховання, що постійно вдосконалюється, доступне кожному педагогу, в основі якого лежать професійні знання, уміння і здібності. » Сучасна модель педагогічної майстерності значно ширша, вона включає педагогічний такт, педагогічну техніку, культуру мови, особисті якості, педагогічний оптимізм. Отже, педагогічна майстерність – це комплекс якостей особистості, що забезпечують високий рівень самоорганізації професійної діяльності та її результатів. Важливу роль у забезпеченні ефективності навчально-виховного процесу має раціональне управління. Система управління дозволяє за отриманими моніторинговими даними й за кінцевим результатом вирішити завдання вдосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів та підвищення їхнього науково-методичного й загальнокультурного рівня. Завдяки використанню рефлексивного управління з'являється можливість своєчасної корекції діяльності і вчителя, і управлінця. Така діяльність сприяє удосконаленню керування системою освіти на підставі особистісно орієнтованого підходу. Педагогічний моніторинг дає можливість накопичувати інформацію про кожного педагога, відстежувати, прогнозувати та моделювати стан і розвиток професійного рівня педагогів. Мета: підвищити рівень педагогічної майстерності й максимально розкрити творчий потенціал кожного вчителя. Педагогічний моніторинг передбачає дослідження в таких напрямках: Педагогічна діяльність вчителя;Інноваційна діяльність вчителя;Самоосвітня діяльність вчителя;Науково – методична діяльність вчителя;Виховна робота вчителяПедагогічна діагностика забезпечує науковий підхід до організації роботи з педагогічними кадрами. Завдяки діагностиці формується уявлення про педагогічну компетентність учителя, яка вивчається та складається протягом тривалого часу, і цілісний інформаційний комплекс уявлень про особистість учителя. Для комплексної експертної педагогічної діагностики використовуються різні форми й методи: самоаналіз роботи вчителем; проведення анкетування учнів, батьків і педагогів; виявлення рівня психологічної та загальнокультурної підготовки; аналіз участі в методичній підготовці; відстеження моніторингу якості знань. К. Роджерс указує: «Творчість — це виживання». Отже, творчо працюючий педагог сам створює свій особистий імідж. Вирішити це питання допомагає рейтингова таблиця участі вчителів у методичній роботі Дана таблиця створена за результатами відстеження діяльності вчителя на протязі року на шкільному, районному, обласному, всеукраїнському рівнях. Вчитель заповнює таблицю, підсумовує бали, вираховує середній бал шляхом додавання набраних балів та поділу на кількість індикаторів моніторингування. Таким чином, визначається систематичність участі вчителів школи в методичній роботі, рівень творчої активності кожного педагога, відстежується результативність окремих ланок методичної роботи, що дає змогу підвищити мотивацію вчителів до педагогічної діяльності. За даними таблиці можна побудувати індивідуальні діаграми методичної активності окремого вчителя та створюється узагальнена таблиця всього колективу, де і визначаються рейтинг кожного вчителя в рамках МО та школи. Результати заносяться до стенду «Педагогічний моніторинг» який знаходиться у методичному кабінеті. На цьому ж стенді визначається рейтинг МО в системі роботи школи. Наприкінці навчального року на методичній конференції підводяться підсумки участі вчителів у методичній роботі, аналізуються її результати та на підставі цього визначаються напрямки організації методичної роботи на наступні навчальні роки. Результати рейтингу адміністрація використовує як засіб стимулювання професійного розвитку. Узагальнені дані відстежуються протягом п'яти років із метою об'єктивного оцінювання професійної діяльності вчителів під час атестації. Адміністрація, виходячи з аналізу результатів рейтингу вчителів має можливість більш якісно і цілеспрямовано організувати внутрішкільний контроль і роботу з надання методичної допомоги вчителю. Складається план корекції його освітньої діяльності. Одним із основних індикаторів педагогічного моніторингу є відстеження динаміки якості знань. Проводяться ці дослідження на основі порівняння показників знань учнів, у яких вчитель викладає протягом декілька років. Кількісні показники переводяться у відсотки, знаходиться середнє арифметичне кожного рівня за рік. Це дослідження наочно показує динаміку якості знань в системі роботи вчителя. На основі таблиці створюється діаграмна картина, де порівнюються показники кожного року та відстежуються річна динаміка. Отримані відомості виконують функцію зворотного зв'язку між станом розвитку навчальної діяльності учня та педагогічними впливами вчителя. Дані, які отримує вчитель дають йому можливість ретельніше планувати свою діяльність та передбачати її наслідки. Заміри знань на ІІ етапі можуть вказати на ефективність застосованих заходів та допомогти відстежити динаміку розвитку навчальної діяльності класу та педагогічної діяльності вчителя. Такі динамічні карти створені для дослідження динаміки якості знань з кожного окремо взятого предмету по кожному класу. Фіксуючи показники навчальних досягнень кожного року створюємо діаграмну картину якості знань учнів з кожного предмету. Аналізуючи результати моніторингу школи адміністрація відстежує ефективність роботи вчителя – предметника та, при необхідності, планує шляхи корекції діяльності вчителя, або приймає рішення про вивчення, узагальнення та розповсюдження досвіду роботи педагога. За кілька років моніторингових досліджень, постала потреба систематизації напрацьованих матеріалів. Тому кожен вчитель створив власне портфоліо. Зміст портфоліо визначили на засіданні методичної ради Це методична картка вчителя, індивідуальний план методичної роботи у міжатестаційний період та на рік, оцінка діяльності вчителя колегами, батьками, учнями, моніторингові карти навченості учнів з предмету, вихованості класного колективу та таке інше. А також матеріали із досвіду роботи, папка самоосвіти. Підходячи до атестації вчитель матиме всі необхідні матеріали, це дасть змогу об’єктивно оцінити професійну діяльність вчителя, а методичній раді спланувати свою роботу з кадрами. Але атестація проходить один раз на 5 років, а стимулювати педагогічну діяльність необхідно за результатами кожного навчального року. Тому використовуємо такі форми оприлюднення досягнень відкриті уроки та виховні заходи; методичні тижні; фестиваль педагогічної майстерності; І, звичайно, стенд «Педагогічний моніторинг», який розміщений у методичному кабінеті. Так, як мета педагогічного моніторингу - створення позитивного емоційного та психологічного настрою на творчу роботу, забезпечення фахового зростання працівників, визначаємо такі форми заохочення педагогів за результатами моніторингу: подяка; грамота; матеріальна винагорода; підвищення категорії; нагородження на шкільному святі досягнень «Золотий олімп» в кінці навчального року. Проведення моніторингу педагогічної майстерності сприяло заповненню діагностичної карти професійного рівня вчителя, дає змогу здійснити загальношкільний моніторинг якості у діяльності педагогічних кадрів, за якого методична служба отримає реальну картину щодо динаміки професійних досягнень й ускладнень педагогів, відповідності результатів педагогічної діяльності та меті школи. Отже, моніторинг у системі роботи методичної служби не тільки забезпечує достовірною інформацією про якість та ефективність роботи вчителя, а й стимулює сумлінну, результативну працю вчителів, їхню інтелектуальну ініціативу, пробуджує у педагогів інтерес до творчості, прагнення досягти кращих результатів, отримати визнання в колективі. З року в рік удосконалюється індивідуальна творча лабораторія кожного вчителя, збагачуючи новими ідеями та знахідками, зростає творчий потенціал педагогічного колективу, рівень професійної майстерності вчителів. Як результат комплексного оцінювання освітньої діяльності педагогів засобами моніторингових досліджень - підвищення якості освітніх послуг, ріст професійної майстерності педагогів. З кожним роком збільшується кількість вчителів, які перемагають у конкурсах педмайстерності районного рівня та входять в десятку кращих обласного туру конкурсу. Це вчителі початкових класів, фізичного виховання, правознавства, заступник директора з НВР. Вчителька географії у 2010 році стала переможцем обласного туру конкурсу та гідно представила область на Всеукраїнському рівні в м. Ужгород. Вчителька початкових класів нагороджена обласною педагогічною премією. Педагоги НВК постійно проводять практичні семінари районного та обласного рівнів, узагальнюють досвід роботи, створюють власні методичні розробки, які представляють на педагогічних ярмарках, виставках, презентаціях. Школа має дипломи учасника виставки «Сучасна освіта -2004», «Сучасна освіта – 2006», «Інноватика в освіті» -2009.» А на ІV Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти -2013» навчальний заклад нагороджений бронзовою медаллю за організацію методичної роботи. Навчальний заклад став учасником міжнародного Україно - Канадського проекту «4-Н». Це вимагало внесення змін в організацію навчально – виховного процесу та активізацію креативності педагогічного колективу. Це свідчить про позитивну мотивацію педагогів до роботи спрямованої на розвиток творчого потенціалу особистості. Результатами цілеспрямованої методичної роботи є ріст професійної майстерності вчителів, який підтверджується під час атестації педагогів. У школі створено творчу атмосферу—такий морально-психологічний клімат, за якого посилюється мотивація творчої ініціативної праці педагогів. Завдяки такій організації праці творчо зростає рівень професіоналізму всього педагогічного колективу школи. Адміністрація НВК дбає про інтелектуальне «підживлення» процесів інноваційного розвитку ззовні. Розвиватись у «законсервованому» вигляді неможливо, тому школа є відкритою системою, що, як магніт, притягує й вбирає нові ідеї та їх носіїв. Список використаних джерел 1. Моніторинг в управлінні навчальним закладом – Директор школи, №43, 2012 р. 2. Сарібіатов О. Проект. Соціологічне забезпечення моніторингу якості освіти – Директор школи № 4, 2004 р. 3. Єльникова Г. Моніторинг діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу – Директортшколи № 8, 2002 р. 4. Нетрадиційні види моніторингу навчально – виховного процесу- Завуч № 9, 2008 р. 5. Громовий А. Адміністративний моніторинг якості знань – Завуч № 48, 2008 р. 6. Шаулко В. Моніторингова діяльність методоб’єднання –Завуч №13, 2006 р. 7. Бутенко О.Моніторинг освітнього процесу- Завуч № 35, 2007 р. 8. Хлєбнікова Т. Моніторинг в управлінні процесом навчання.- Управління школою № 10, 2012 р. 9. Лемтюгова Т. Управлінський моніторинг – Директор школи № 6, 2008 р. 10. Структура моніторингу – завуч № 35, 2011 р. 11. Іванова Г. Педагогічний моніторинг – Директор школи № 43, 2006 р. 12. Мунтьян Т. Моніторинг якості освіти.:Види та напрями - Директор школи №40, 2008 р. 13. Фаєвська А. Педагогічний і психологічний моніторинг – Завуч № 30, 2007 р.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43135/

Стаття „Запровадження електронного вчительського портфоліо як ефективного інструменту фахового вдосконалення”

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43135/attachment-download/13242/

files/portfolio_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43248/

План роботи групи продовженого дня

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43248/attachment-download/13351/

files/plan_1_3.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43296/

Стаття «Робота педагогічного колективу над єдиною науково-методичною проблемою»

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43296/attachment-download/13393/

files/metodichka_1_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43300/

Стаття «Науково-методична служба в закладі як ефективна форма підвищення професійної майстерності вчителя»

Найважливіша умова успішної роботи школи – це багате, різностороннє інтелектуальне життя педагогічного колективу, допитливість, інтерес до нового в науці, постійний інтелектуальний ріст, удосконалення. В. О. Сухомлинський Провідна роль у реалізації визначених завдань на лежить учителю, який має працювати на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюючись, розвиваючи і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну культуру. Для становлення професіоналізму у сучасних умовах учителю, як ніколи, необхідно не тільки по – новому вчити, а й по – новому вчитися, бути в постійному творчому пошуку. В. О. Сухомлинський вважав, що вчитель мусить постійно працювати над собою, і спинятися на досягнутому він не має жодного права. Навички і вміння вчителя, якими б досконалими вони не були, не можуть залишатися на тому самому рівні, інакше перетворяться в ремісництво. Нині суспільству потрібен не сліпий виконавець адміністративних вказівок, а висококомпетентний професіонал – педагог, який володіє глибокими педагогічними знаннями, надбанням національної та світової культури, здатний до творчих нестандартних рішень. Виконати це завдання можна лише тоді, коли добре організовано методичну роботу в навчальному закладі. Висока педагогічна майстерність може бути досягнена лише на основі належної практичної підготовки педагогічних працівників. Ефективною формою методичної роботи з педагогічними кадрами є практичні заняття, які є однією із форм навчання педагогічних працівників, в якій на основі активізації їх інтелектуальної діяльності відбувається цілеспрямований процес застосування конкретного теоретичного досвіду в конкретно визначених ситуаціях, що сприяє формуванню та вдосконаленню професійно значущих педагогічних і управлінських умінь, а значить, і професійному розвитку як такому. Педагогічна праця вже від самих витоків має творчий і дослідницький характер, а методична робота має бути життєвою потребою кожного окремого педагога й, водночас, обов’язковою вимогою, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування і розвитку школи. Сьогодення вимагає творчого учителя, учителя – дослідника, який піднімається на вершину педагогічної майстерності, учителя, який прагне до цієї вершини, але подолати яку, мабуть, нікому не вдалося, бо межі росту удосконалення немає. Тому науково – методична робота сьогодні набуває нових елементів. В її структурі має виявлятися вся сукупність умов розвитку особистості педагога та досягнення акмеологічного рівня його професіоналізму. У сучасній школі зросла потреба в учителях, які здатні модернізувати зміст своєї діяльності шляхом критичного, творчого її удосконалення, використання досягнень науки і перспективного педагогічного досвіду. Учитель має йти в ногу з часом, бути цікавим своєму учню – майбутньому «кваліфікованому фахівцю», який пронесе спогад про свого вчителя, його науку, через усе своє життя. Як зробити так, щоб кожен педагог працював ефективно? Звичайно, потрібен новий погляд на структуру і зміст науково – методичної роботи з педагогічними кадрами. Завдання методичної служби – моделювати і створювати умови для самореалізації та вдосконалення особистості перш за все педагога (а потім і учня) в умовах переходу від традиційних форм організації навчальної діяльності до розвивальних, проблемних. При такому підході кожний керівник навчального закладу, кожний педагог мали б можливість якомога повніше розкрити свої здібності, набути навичок дослідницької діяльності, розвивати ініціативу та творчість, використовувати досвід, наукові дослідження колег. У практику роботи вчителів нашої школи вже давно увійшли уроки з активними формами навчання. Не винятком є і методична робота. Пам’ятаючи слова В.Сухомлинського про те, що «однією з найсерйозніших хиб нашої практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель», намагаємося не повторювати цієї помилки і відносно роботи з педагогічними працівниками, коли методичний захід стає театром одного актора. На мою думку, і у методичній роботі: у кожного учителя є чого повчитися і кожному є чому вчитися. З цією метою практикуємо нетрадиційні форми методичної роботи з використанням інтерактивних технологій, де вчитель виступає в ролі дослідника, практика, експериментатора. Залежно від того, яка тема, мета та завдання ставляться при плануванні того чи іншого методичного заходу, обираємо форму його проведення, обов’язковою умовою якого є залучення педагогів до активної співпраці, ознайомлення з педагогічними технологіями, вироблення в них позитивного ставлення до сучасних методів навчання, зацікавлення в їх використанні. Це сприяє підвищенню фахової майстерності, стимулює до самоосвіти, дає можливість поєднувати індивідуальні та групові форми роботи, виявляти загальну ерудицію вчителів. Методична робота з педагогічними працівниками в закладі реалізується в основному через такі форми роботи: Колективні форми роботи: Творчі майстерні педагогів Постійно діючі проблемні семінари школи Педагогічні читання Педагогічні виставки Конкурси. Групові форми роботи: ШМК вчителів Предметні тижні Інструктивно-методичні наради Творчі групи Школа молодого вчителя Школа педагогічної майстерності Індивідуальні форми роботи: Самоосвіта Відкриті уроки Курсова перепідготовка Взаємовідвідування уроків Індивідуальні консультації з питань психології, педагогіки, методики Діагностичні анкетування Вивчення системи роботи вчителя Стажування та наставництво В освіті головні цінності – дитина і педагог, здатний розвивати, захищати, оберігати її індивідуальність. А тому не дитину треба пристосовувати до системи освіти, а школу до дитини. Отже організація методичної роботи має ґрунтуватися на глибокому вивченні та аналізі результативності навчально-виховного процесу і рівня професійної підготовки кадрів. Методична робота в закладі має особливу цінність: сприяючи розвиткові майстерності вчителя сьогодні, вона забезпечує майбутнє школи, її професійний розвиток. Залучення педагогічних працівників до методичної роботи в школі сприяє тому, щоб учитель прагнув опановувати нові знання, розвивати професійно важливі якості своєї особистості, удосконалювати професійну діяльність. Але найважливішим є те, що вчитель оволодіває методами самоаналізу та самоконтролю своєї діяльності. Це є підставою творчого підходу до навчально – виховного процесу, бо дає можливість вчителеві самому узагальнювати свій досвід та відбирати ті наукові ідеї, що будуть найбільш ефективними в його педагогічній системі. Отже, методична робота: сприяє поліпшенню фахової підготовки педагогічних кадрів у школі; спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег; забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43339/

Стаття «Наскрізне навчання як один із напрямків випереджаючої освіти для сталого розвитку в навчальній і виховній діяльності школи»

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43339/attachment-download/13437/

files/robota_9_11.ppt

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43454/

Стаття „Мотиваційний менеджмент у ЗНЗ”

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43454/attachment-download/13555/

files/robota_51_9.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43690/

Стаття «Роль маркетингових досліджень якості освіти в управлінні навчальним закладом»

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43690/attachment-download/13769/

files/robota_1_10.pptx

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43740/

Ділова гра „Мы стремимся к мастерству”

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43740/attachment-download/13826/

files/zahid_3_12.ppt

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43771/

Матеріали до педагогічної ради «Про пріоритети в організації навчальної діяльності як основи розвитку особистості учня»

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43771/attachment-download/13853/

files/robota_19_10.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43778/

Звіт щодо провадження нового Державного стандарту в початковій школі

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43778/attachment-download/13864/

files/robota_21_6.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43781/

Досвід роботи опорної школи з основ здоров’я

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43781/attachment-download/13868/

files/robota_23_10.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43810/

Посібник «Модель інноваційного навчального закладу «Акме-школа»

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/43810/attachment-download/13909/

files/model_1_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44139/

Стаття «Удосконалення управління методичною роботою в Харківській спеціалізованій загальноосвітній школі № 66 на основі інформаційно-комунікативних технологій»

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44139/attachment-download/14215/

files/robota_3_10.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44178/

Захалявна книжка заступника директора з НВР

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44178/attachment-download/14255/

files/robota_3_10.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44190/

Стаття «Педагогічна культура вчителя - важлива умова розвитку інноваційної особистості учня»

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44190/attachment-download/14270/

files/robota_13_7.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44214/

Стаття „Суперництво як мотивація до професійного вдосконалення педагогів”

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44214/attachment-download/14285/

files/robota_17_7.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44326/

Стаття «Керівництво організацією роботи шкільних методичних об’єднань»

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44326/attachment-download/14408/

files/robota_9_10.ppt

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44384/

Стаття «Разом ми сила, яка подолає будь-яку перешкоду»

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44384/attachment-download/14447/

files/robota_33_10.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44467/

Стаття „Професійні якості керівника загальноосвітнього навчального закладу”

У статті розкриті професійні якості керівника загальноосвітнього навчального закладу та визначені їх характеристики. Ключові слова: управління, керівник, особистісні, ділові та професійні якості керівника загальноосвітнього навчального закладу. Постановка п роблеми.  На сучасному етапі розвитку держави особливе місце в житті людей займає уміння управляти. Дослідник Герберт А. Саймон зауважив, що управління – це знання про те, як маніпулювати іншими людьми, - як примусити їх зробити те, що вам потрібно, але управління не може існувати поза мораллю. Тому особливо гостро постало питання про рівень професіоналізму керівників навчальних закладів, їхні особистісні та професійні якості, культуру мислення, моральні цінності, вміння вести за собою людей. Державна посада формально дає керівникові необхідні передумови бути лідером колективу, але автоматично таким його не робить. Тому для реалізації поставленої проблеми на теоретико-методологічній основі потрібно схарактеризувати основні особистісно-ділові та професійні якості справжнього керівника загальноосвітнього навчального закладу. Аналіз актуальних досліджень. Огляд наукової літератури засвідчує наявність значної кількості праць науковців з цієї теми. Найбільш важливі питання, пов’язані з основними особистісно-діловими та професійними якостями управлінців, розглядають у своїх працях такі зарубіжні та вітчизняні науковці: Ф.Тейлор, А.Файоль, Р.Вдовиченко, А. Китов, В.Ургукін, Н Шмельов, Дьюк-Фукоа, Б.Карлоф, А.Гаврилюк, М.Лагунова, Н. Нижник, Л.Пашко, І.Резакович, В.Шатун, Л.Васильченко, Л.Туріщева, С. Фролов, В. Маслов, але слід зазначити, що на сьогодні в науці не вироблено єдиного механізму формування якісних ознак сучасного управлінця як представника управлінської еліти. Аналіз наукових досліджень показує, що, не зважаючи на велику кількість доробок з означеної теми, існує суперечність між визначеним переліком професійно значущих якостей та недостатньо системним їх характером. Ґрунтуючись на порівняльному аналізі професійно значущих якостей, виокремлених у психолого-педагогічних дослідженнях, можна зробити певні узагальнення. Перш за все слід зазначити, що переважна більшість класифікацій професійно значущих якостей побудована на аналітичному підході, але з різною мірою деталізації. Змістовна різноманітність указаних якостей свідчить про довільність і безсистемність у розв’язанні проблеми їх класифікації, а кількісна неоднозначність указує на те, що не має визначеності щодо ступеня декомпозиції – як її проводити, скільки якостей із великого їх числа виділити, яким саме поняттям віддати пріоритет. Мета статті – полягає у розкритті професійних якостей керівника загальноосвітнього навчального закладу. Виклад основного матеріалу. Соціально-економічні умови розвитку держави, інноваційні процеси зумовлюють необхідність пришвидшеного розвитку освітньої галузі, модернізації управління освітою. Сьогодні принципово змінюються сутність і механізми людської взаємодії, пріоритети життєвих цінностей та ідеалів, філософія і психологія освіти, роль особистості у суспільстві. Нові вимоги до рівня професійної кваліфікації керівних кадрів, компетентності та управлінської культури обумовлює також науково-технічний прогрес. Велику роль в організації ефективної роботи освітньої установи відіграє її керівник. Він має бути здатним приймати сміливі рішення, творчо вирішувати проблеми колективу (як виробничі, так і особистісні), дбати про його добробут. Керівник – особа, на яку офіційно покладено функції управління установою (підприємством) та організації її діяльності [4]. Керівник сучасного освітнього закладу, зокрема школи, є насамперед публічним діячем, оскільки в своїй роботі він постійно вступає в спілкування з п’ятьма соціальними групами: учнями, педагогами, місцевим керівництвом освіти, технічним персоналом і батьками. Крім того, йому необхідно підтримувати зв'язок з громадськістю. Виходячи з настільки широкого соціального плацдарму, на якому доводиться працювати директору школи, йому просто необхідно бути привабливою, цікавою та авторитетною особистістю [2, с.94]. У Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та низці директивно-нормативних документів представлені вимоги до особистості керівника школи. В Законі України «Про освіту» зазначається: «Педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов’язки» [5, с.31]. У статті 56 Закону України «Про освіту» визначено таке: «настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчиностей» [5, с.32 ]. Але у законодавчих документах, нормативно-правових актах про школу не чітко виражено сукупність якостей, які притаманні директору школи. Обґрунтування професійно та інтелектуально важливих, психологічно і соціально необхідних якостей особистості керівника є однією з найактуальніших проблем психології управління. За словником, якість – це внутрішня визначеність предмету або явища, яка становить його специфіку, це така сутнісна характеристика, завдяки якій він є саме цим предметом [7, с. 171]. Доктор психологічних наук Л.М. Карамушка зазначає, що якості особистості керівника – найстійкіші характеристики, що мають вирішальний вплив на управлінську діяльність [3]. У психологічному аспекті вони залежать від характеру, структури, спрямованості, досвіду, здібностей особистості, умов праці. Це складні, багатогранні феномени, конкретні вияви яких залежать від структури особистості і від дії різних чинників. Найчастіше виокремлюють такі обов’язкові для управлінця якості: компетентність (кожен керівник має знати, як виконувати свою роботу на високому професійному рівні); висока відповідальність, особиста гідність; відчуття нового та вміння йти на розумний ризик, творчо розв'язувати проблеми, сміливість у прийнятті рішень; гнучкість, розуміння ситуації, гостре сприйняття нових потреб, відчуття часу, подій; висока працездатність, постійне прагнення бути кращим і робити все якнайдосконаліше; комунікабельність, здатність установлювати контакти; увага до підлеглих. Якості і риси керівника умовно можна класифікувати на психологічні, інтелектуальні, професійні та соціальні [3]. Усі ці якості мають інтегральний характер, адже містять у своєму складі простіші компоненти. Якості, властиві керівникам, більшість фахівців розділяють на три групи: професійні, особисті і ділові. До професійних відносяться ті, які характеризують будь-якого фахівця. Тому володіння ними є лише необхідною передумовою успішного виконання людиною обов'язків керівника. Такими якостями є: високий рівень освіти, виробничого досвіду, знання відповідної і суміжних професій; широта поглядів, ерудиція; прагнення до постійного самоудосконалення, критичного сприйняття і переосмисленню навколишньої дійсності; пошук нових форм і методів роботи, допомога оточуючим, їх навчання; уміння планувати свою діяльність. Особисті якості керівника також мало чим повинні відрізнятися від якостей інших працівників, охочих, щоб їх поважали і на них зважали. Тут можна згадати: високі моральні стандарти; фізичне і психологічне здоров'я; високий рівень внутрішньої культури; чуйність, дбайливість, доброзичливе відношення до людей; оптимізм, упевненість в собі. Ділові якості, до яких необхідно віднести: уміння створити організацію, забезпечити її діяльність всім необхідним, поставити задачі і розподілити їх серед виконавців, координувати і контролювати роботу; честолюбство, прагнення до влади, особистої незалежності, до лідерства за будь-яких обставин, а деколи і за всяку ціну, завищений рівень домагань, сміливість, рішучість, наполегливість, воля, безкомпромісність у відстоюванні своїх прав; контактність, комунікабельність, уміння викликати до себе прихильність людей, переконати в правильності своєї точки зору, повести за собою; ініціативність, оперативність в рішенні проблем, уміння швидко вибрати головне і концентруватися на ньому, але при необхідності легко перебудуватися; здатність управляти собою, своєю поведінкою, робочим часом, взаємостосунками з оточуючими; прагнення до перетворень, нововведень, готовність йти на ризик самому і захоплювати за собою підлеглих. Перелік особистісних якостей керівника можна продовжити. Величезне значення має поєднання якостей для керівника, вміння керувати на основі досвіду та розширення у області знань  [1]. Висновки.Вимоги до особистості керівника є традиційно високими, незалежно від того, якою кількістю підпорядкованих він управляє. Під професійними якостями керівника ми розуміємо внутрішнє поєднання багатьох характеристик (компетентність, висока відповідальність, особиста гідність, сміливість, працездатність, комунікабельність, увага до підлеглих, професійне самоудосконалення, оптимізм), що мають вирішальний вплив на управлінську діяльність. Література Аникін Б.А. Вищий менеджмент для керівника: Навчальний посібник / Б.А. Анікін.  – М.: ИНФАРА-м, 2000. – 136 с. Журнал «Управління школою». – Вид. група «Основа», №19-21, 2011 р. Карамушка Л.М. Психологія управління / Л.М. Карамушка. – К.: Міленіум, 2003. – 344 с. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Посібник / Л.Е. Орбан-Лембрик. – К.:  Академвидав, 2003. – 568 с. Освіта України: Нормативно-правові документи. – К.:Міленіум, 2001.– 472 с. Туріщева Л.В. Психологія управління / Туріщева Л.В. Психологічний портрет учителя / Мушинський В.П. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 160 с. – (Б-ка журн. «Управління школою»; Вип. 9 (33)) Философский словарь / [под ред. М. М. Розенталя]. – 3-е изд. – М.: Политиздат, 1972. – 496 с.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44522/

Методичний бюлетень «Аналіз уроку - школа педагогічної майстерності»

У методичному бюлетені надаються практичні матеріали щодо аналізу уроку як відправної точки та водночас кінцевого пункту діяльності вчителя й управлінця

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44522/attachment-download/14592/

files/analiz_1_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44559/

Матеріали до теми «Комплексний підхід шкільної освіти до формування екологічної свідомості та культури учнів у контексті вимог Державного стандарту початкової загальної освіти»

У матеріалі до заявленої теми автори пишуть, що результативність екологічної освіти, як одного з найпріоритетніших напрямів соціалізації особистості молодших школярів, залежить від реалізації наступності та безперервності в системі загальноосвітня школа - позашкільний заклад

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44559/attachment-download/14614/

files/urok_411_2.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44582/

Стаття «Синдром професійного вигорання та методи гармонізації психофізичного стану педагогів»

Постановка проблеми. Останнім часом у суспільстві бурхливо відбуваються освітні реформи, які повинні нести в собі не тільки великий розвиваючий і навчальний потенціал, а й повинні зберігати здоров'я всіх учасників освітнього процесу. На сьогоднішній день останнє завдання залишаєт ься нерозв’язаним. У зв'язку з великою емоційною напруженістю професійної діяльності педагога, нестандартністю педагогічних ситуацій, відповідальністю і складністю професійної праці вчителя, збільшується ризик розвитку синдрому «емоційного вигорання». При цьому дуже мало звертається уваги на діючі ефективні психолого-педагогічні та медичні технології, які спрямовані на збереження здоров'я педагога, що знижують ризик формування синдрому «емоційного вигорання» і появи кризи професії в цілому. Проблема психологічного здоров'я особистості, що живе в нестабільному світі, що змінюється, складних, екстремальних соціоекологічних умовах, набула особливої актуальності на початку XXI століття - століття науки про людину, серед яких консолідуюче місце належить психології. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Підвищений інтерес до людини як до суб'єкта праці звернув увагу дослідників на зміни, які відбуваються з особистістю в процесі виконання професійної діяльності. Останнім часом багато говорять і пишуть про таке явище, як професійне вигорання. У вітчизняній літературі поняття «професійне вигорання» з'явилося порівняно недавно, хоча за кордоном цей феномен виявлено та активно досліджується вже чверть століття (Маслач, Джонс, Фрейденбергер та ін.). Центральне місце в розвитку вигоряння як наукової концепції зайняли роботи К. Маслач і її колег (С. Джексон, А. Пайнс). Розроблені ними моделі вигоряння послужили основою для проведення подальших досліджень феномену. Щуркова Н.Є. у своїй роботі «Класне керівництво» (2000р.) говорить про те, що якщо виходити із сутності та змісту професії педагога, то перша основна риса - це інтерес до життя. Вплив цієї особистісної риси на зміст і характер роботи педагога надзвичайно сильне, і тим сильніше, що воно непомітно навіть самому вчителю. За визначенням М. Є. Водоп'янова, емоційне вигорання - це довготривала стресова реакція, яка виникає внаслідок тривалих професійних стресів середньої ефективності. На думку Маркової А.К. для роботи вчителя характерні: інформаційний стрес, що виникає в ситуаціях інформаційних перевантажень, коли людина не справляється із завданням, не встигає приймати правильні рішення в необхідному темпі при високому ступені відповідальності за їх наслідки, і емоційний стрес, коли під впливом небезпеки виникають емоційні зрушення, зміни в мотивації, характері діяльності, порушення рухової і мовної поведінки. Орел В.Е. відзначає, що з усіх соціально-демографічних характеристик найбільш тісний зв'язок з вигорянням має вік і стаж. Причини спаду професійної діяльності вчителя старшого віку («педагогічний криз») виділяє Львова Ю.Л. Мета статті. Метою даної статті є бажання привернути увагу громадськості до проблем сучасного вчителя. Роздуми про те як вийти із стану напруженості, постійної перевтоми і залишатися при цьому цікавим для учнів, і є метою написання даної статті. Виклад основного матеріалу. Сьогодні ні для кого не секрет, що вчитель-центральна фігура навчально-виховного процесу і відіграє провідну роль у процесі навчання. Тому проблема психологічного благополуччя вчителя є однією з найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної психології. У цьому зв'язку великого значення набуває вивчення феномена вигоряння - психологічного явища, що негативно впливає на психофізичне здоров'я і ефективність діяльності фахівців. Професія вчителя належить до сфери професій типу "людина - людина», тобто професій, які відрізняються інтенсивністю і напруженістю психоемоційного стану і які найбільш схильні до впливу професійного вигорання. В даний час цей синдром удостоєний діагностичного статусу. Сучасний вчитель покликаний вирішувати завдання, що вимагають серйозних педагогічних зусиль. Освоєння нового змісту навчальних предметів, нових форм і методів викладання, пошуки ефективних шляхів виховання, реалізація гуманістичної парадигми, необхідність враховувати дуже швидкі зміни, що відбуваються в суспільстві та інформаційному полі навчального предмета - все це під силу лише психологічно здоровому вчителю. Адже від здоров'я вчителя багато в чому залежить і психологічне здоров'я його учнів. Дія численних емоціогенних факторів викликає у вчителів наростаюче почуття незадоволення, погіршення самопочуття та настрою, накопичення втоми. Ці фізіологічні показники характеризують напруженість роботи, що призводить до професійних криз, стресів, виснаження і вигорання. Результатом цих процесів є зниження ефективності професійної діяльності вчителя: він перестає справлятися зі своїми обов'язками, втрачає творчий настрій щодо предмета та продукту своєї праці, деформує свої професійні відносини, ролі та комунікації. Явище вигоряння проявляється у вигляді цілого ряду симптомів, які утворюють так званий синдром професійного вигорання. Що це за синдром і чому він виникає? У процесі виконання будь-якої роботи людям властиво відчувати фізичні та нервово-психічні навантаження. Їх величина може бути різною в різних видах діяльності. При невеликих навантаженнях, які діють постійно, або значних разових навантаженнях підсвідомо включаються природні механізми регуляції, і організм справляється з наслідками цих навантажень сам, без свідомої участі людини. В інших випадках, коли навантаження значні і діють тривалий час, потрібно використовувати різні прийоми і способи, що допомагають організму відновитися. Як встановлено численними дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених, робота педагогів пов'язана з великими нервово-психічними навантаженнями. При такій роботі день за днем рівень напруженості може накопичуватися. Можливими проявами напруженості є: збудження, підвищена дратівливість, неспокій, м'язова напруга, часте дихання, серцебиття, підвищена втомлюваність. Можуть бути й інші індивідуальні її прояви. При досягненні певного рівня напруженості організм починає намагатися захищати себе. Це проявляється в неусвідомлюваному або усвідомлюваному бажанні зменшити або формалізувати час взаємодії з учнями. Великий інтерес для досліджень вигоряння представляє концепція А. Пайнс, який розглядає феномен в іншому ракурсі, а саме як результат поступового процесу розчарування у невдалому пошуку сенсу життя, який проявляється в стані фізичного, емоційного та психологічного виснаження. В. В. Бойко дає наступне визначення емоційного вигорання - це вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на психотравматичний вплив. Зовні це проявляється як незадоволення своїм статусом, погано приховане роздратування на адресу людей, соціально більш успішних. Їх досягнення трактуються як випадкові, рівно як і власна неможливість зрівнятися з ними. Як правило, ці люди важко перебудовують свої життєві плани, поведінкові стереотипи, тому самостійно рідко можуть впоратися з проблемою емоційного вигорання. І наступним етапом його розвитку може стати поява тих чи інших психосоматичних захворювань. До теперішнього часу існує єдина точка зору на сутність психічного вигорання і його структуру. Згідно з сучасними даними, під психічним вигорянням розуміється стан фізичного, емоційного, розумового виснаження, що виявляється у професійній сфері. Цей синдром включає в себе три основні складові, виділені К. Маслач: емоційну виснаженість, деперсоналізацію (цинізм) і редукцію професійних досягнень. Під емоційним виснаженням розуміється відчуття емоційної спустошеності й утоми, викликане власною роботою. Деперсоналізація передбачає цинічне ставлення до праці та об'єктів своєї праці. Редукція професійних досягнень - це виникнення у працівників почуття некомпетентності у своїй професійній сфері, усвідомлення неуспіху в ній. Працюючий з людьми, сприймає все дуже емоційно, віддається справі без залишку. Кожен стресовий випадок з практики залишає глибокий слід в душі. Доля, здоров'я, благополуччя суб'єкта діяльності викликає інтенсивну участь і співпереживання, болісні роздуми й безсоння. Професор Решетова Т.В. називає це «безграмотним співчуттям» - повному розчиненні в іншому, слабкими кордонами «Я». Поступово емоційно-енергетичні ресурси виснажуються, і виникає необхідність відновлювати їх або берегти, вдаючись до тих чи інших прийомів психологічного захисту. Деякі фахівці через якийсь час змінюють профіль роботи і навіть професію. Частина молодих вчителів залишає школу в перші 5 років трудового стажу. Але типовий варіант економії ресурсів - емоційне вигоряння. Нерідко буває, що в роботі професіонала чергуються періоди інтенсивної роботи і психологічного захисту. Часом сприйняття несприятливих сторін діяльності загострюється. І тоді людина дуже переживає стресові ситуації, конфлікти. Трапляється, що вчитель розуміє, що треба проявити особливу увагу до учня і його родини, однак не в силах зробити відповідні кроки. Емоційне вигоряння обернулося байдужістю та апатією. Однак, лише внутрішніх передумов буває недостатньо, щоб викликати емоційне вигоряння. До цього повинні підключитися зовнішні фактори, пов'язані з організацією роботи та соціально-культурні умови суспільства. В організації можна виділити два моменти. Один з них - це неефективний стиль керівництва: або надмірно жорсткий «чоловічий», або надмірно м'який «жіночий», нерідко нечіткий і некеровано емоційний. «Чоловічий» стиль керівництва не забезпечує людям необхідної емоційної підтримки, підсилює почуття незахищеності. А «жіночий» піднімає рівень тривоги до нестерпного, оскільки невизначені вимоги ставлять під загрозу реалізацію перфекціонізму, а значить - цілісність власної особистості. Другий момент - це відсутність згуртованого соціального оточення, яке могло б надати порятунок, сприяти посиленню «Я» людини за рахунок приєднання до сильного «Ми», і таким чином знизити ризик емоційного вигорання. Емоційне вигоряння - один з новітніх, розглянутих у педагогічній літературі, механізмів психологічного захисту. І, в силу своєї новизни, його визначення дещо розмито, хоча, по суті, ні одне з цих розумінь емоційного вигорання не суперечать один одному. Слід зазначити, що емоційне вигоряння має і свої плюси, так як дозволяє людині економно і дозовано витрачати енергетичні ресурси. Емоційне вигоряння негативно позначається на виконанні людиною своєї діяльності та відносинах з партнерами, оскільки призводить до емоційної і особистісної відстороненості, незадоволення собою, слідом за якими йде тривога, депресія і всілякі психосоматичні порушення, неадекватне емоційне реагування. Професію педагога відносять до професій вищого типу за ознакою необхідності постійної рефлексії. Педагог повинен володіти певною сумою високих особистісних якостей. Педагогічна література переповнена спробами позначити якості, без яких немає успіху педагогічної роботи. Але такі спроби зазвичай закінчуються перерахуванням рис сучасної людини таких як гуманізм, чесність, справедливість, працьовитість і інших настільки ж прекрасних рис гідної людини. Інтерес до життя - умова роботи з дітьми, це умова ефективного виховання, тому що виховання неодмінно зорієнтовано на формування здатності бути щасливим, а в основі такої здатності лежить прийняття життя в якості великого дару природи. За даними соціально-демографічних досліджень праця педагога відноситься до числа найбільш напружених в емоційному плані видів праці: за ступенем напруженості навантаження вчителя в середньому більше, ніж у менеджерів і банкірів, генеральних директорів і президентів асоціацій. Бойко В.В. наводить такі дані: з 7300 педагогів загальноосвітніх шкіл, ризик і підвищений ризик патології серцево-судинної системи відзначений в 29,4% випадків, захворювання судин головного мозку у 37,2% педагогів, 57,8% обстежених мають порушення діяльності шлунково-кишкового тракту. Невротичні розлади виявилися в 60-70% випадків. Педагогам зі сформованим синдромом емоційного вигорання, більш притаманні такі якості як: невротичність, депресивність, сором'язливість, вони більш схильні до зміни настрою. І навпаки, педагоги знесформованим синдромом, мають набагато менш виражені невротичність і репресивність. Виходячи з усього вищесказаного, ми можемо скласти гіпотетичний «портрет» педагога зі сформованим синдромом емоційного вигорання. Це людина з високим рівнем невротичності, депресивності, сором'язливості, з високою емоційною лабільністю. Крім того, це людина, з незалежним, домінуючим типом міжособистісних відносин, людина, що прагне зберегти контроль над «навколишнім середовищем». Недолік контролю над «навколишнім середовищем» є чинником, що сприяє вигорянню. Відповідно, чим більша кількість дітей у класі, тим складніше вчителю утримувати увагу, що може бути джерелом невротизації і, отже, сприяти розвитку вигоряння. На особливу увагу заслуговують взаємини з керівництвом - відомо, що конфлікти по горизонталі в групі працівників менш психологічно небезпечні, ніж конфлікти з людьми, які займають більш високе професійне становище. У педагогів, які відчувають на собі тиск з боку керівництва, синдром сформувався повністю (15,8%). У групі педагогів з несформованим синдромом емоційного вигорання відносини з керівництвом або нейтральні (37,5%) або людина відчуває підтримку і турботу з боку керівництва (62,5%). Важливо відзначити, що у всіх педагогів, які відчувають тиск з боку керівництва, виявився підвищеним такий фактор як сором'язливість, а, отже, підвищена тривожність. Значущими виявляються такі фактори як задоволення професією і почуття значимості її в суспільстві. Відомо, що якщо робота оцінюється як незначна у власних очах, то синдром вигоряння розвивається швидше. У групі педагогів зі сформованим синдромом емоційного вигорання незадоволеними власною професією виявилось 42%, в той час як у групі педагогів з несформованим синдромом таких людей не виявилося. Розглядаючи вплив організаційних чинників, бачимо, що найбільш значущими є такі чинники як: кількість учнів у класі - при великій кількості дітей (більше 30 чоловік), вчителю набагато складніше контролювати процеси, що відбуваються (Чернісс, 2003р.); І взаємини з керівництвом - конфлікти по горизонталі в групі працівників набагато менш психологічно небезпечні, ніж конфлікти з людьми, які займають більш високе професійне становище (Орел, 2001р.). З метою протистояння вигоряння запропоновані поради, рекомендовані лікарем Д. Лейком, названі звичками, що дозволяють піклуватися про своє психосоматичне здоров'я. 1. Правильне харчування: регулярний прийом збалансованої, багатої на вітаміни їжі; включення в раціон фруктів і овочів, багато грубої їжі; обмеження жирної їжі, рослинних олій і білків; дуже багато свіжої чистої води (не менше 8 склянок на день). 2. Рухливий спосіб життя: фізично тренуватися по 20-30 хвилин три рази на тиждень. Регулярні фізичні вправи сприяють виведенню з організму хімічних речовин, що утворюються в результаті стресу, роблять релаксацію більш глибокою, поліпшують сон. 3. Правильне дихання: якщо воно рівне і глибоке, діафрагмальне, то діє заспокійливим чином. 4. Освоєння і щоденне використання прийомів релаксації, спрямоване на зниження фізичної, розумової та емоційної напруженості. 5. Жити цікаво. Культивувати хобі, не замикатися лише на роботі, знаходити різні інтереси в житті. 6. Робити перерви в роботі і активно відпочивати, влаштовувати розвантажувальні дні зі зміною діяльності, екскурсіями, прогулянками і поїздками на природу.. 7. Сказати «ні» шкідливим звичкам. 8. Дбати про позитивний настрій на цілий день. Розвивати звички позитивного самонавіювання і мислення, формувати позитивні установки та побажання. 9. «Вирощувати сад» вдома, на робочому місці, на дачі, у дворі. Спілкування з живою природою. 10. Спілкуватися з домашнім улюбленцем. 11. Знаходити час для турботи про себе, слухати музику, дивитися улюблені передачі, фільми, читати книги. 12. Культивувати в собі відчуття спокою. Не дозволяти похмурим думкам і поганому настрою руйнувати душевну рівновагу і благополуччя. Використовувати всілякі техніки для саморегуляції психічного стану. Висновки. На розвиток синдрому емоційного вигорання впливають як особистісні, так і організаційні чинники і ці чинники взаємно підсилюють один одного. Небезпека синдрому полягає в тому, що йому властиво день у день прогресувати! Загальмувати цей процес буває вкрай складно. На його фоні можуть загострюватися різні хронічні захворювання, розвиватися нові хвороби і навіть змінюватися склад крові. У цей момент спроби подбати про себе, як правило, не дають бажаного результату. І навіть професійна допомога лікаря не приносить швидкого полегшення. Тому найрозумніше - запобігти появі даного синдрому, «задушити його на корені». Адже емоційне вигоряння має негативний вплив не тільки на самих педагогів, на їх діяльність і самопочуття, але і на тих, хто знаходиться поруч з ними. Це і близькі родичі, і друзі, а також учні, які просто змушені перебувати поруч, і тому стають заручниками синдрому. Список літератури Бойко В. В. Синдром емоційного вигорання в професійному спілкуванні. - СПб., Добродійко, 1999. Емоційне вигорання. – Упоряд.: В. Дудяк – К.: Главник, 2007. – С.128. (Серія «Психол. інструментарій»). Загвязинский В.Л. Педагогическое творчество учителя. – М.: Просвещение, 1987. – 159 с. Кузьміна Т. Як допомогти вчителю зберегти своє здоров'я та подолати стрес//Психолог. - №29-30 (365-366) 2009. Мазур П.І. Роздуми про сучасного вчителя. – К., 1991. – 131 с. Маслач К. Професійне вигоряння: як люди справляються. Http://www.top-personal.ru Мешко Г., Мешко О. Професійне здоров'я педагога як об'єкт діяльності шкільної психологічної служби//Психолог. - №36 (276) 2007. Осійчук О. Людина починається з душі //Сільська школа України. – №8-9 (44-45) 03.2003. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти. / За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки, Т.В. Зайчикової – К., 2006. – 365 с.Токар М. Збереження психологічного здоров'я педагогів //Психолог. - №47 (287) 2007.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44680/

Стаття «Моніторинг освітнього середовища: шляхи оновлення в системі випереджаючої початкової освіти»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи автори пишуть, що якісна освіта розглядається сьогодні як один з індикаторів функціонування освітнього середовища. За таких умов ефективним засобом отримання інформації про діяльність загальноосвітніх шкіл залишається моніторингове спостереження

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44680/attachment-download/14767/

files/monitoring_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44738/

Стаття «Запровадження механізму територіально-громадського управління через створення соціально-педагогічного комплексу як новітньої форми управління культурно-освітньою сферою Чумаківської громади»

Мета: Запровадити новий механізм територіально – громадського управління культурно – освітньою сферою шляхом створення на території Чумаківської громади соціально - педагогічного комплексу. У зв’язку із ресурсною та економічною кризою, яку зараз переживають у більшості країн світу, у тому числі, і в Україні, а також загальним погіршенням стану здоров’я населення та забрудненням природного середовища виникла нагальна потреба розглядати сталість головним пріоритетним напрямком розвитку суспільства, а також всіх його сфер, серед яких освіті належить роль випереджаючого чинника побудови ціннісних та світоглядних засад суспільства сталого розвитку. Поняття сталості включає екологічну, правову, соціально-економічну, морально-етичну компоненти засвоєння знань, навичок, принципів та пріоритетів сталого розвитку. Сільська школа завжди відзначалася своєю поліфункціональністю: забезпечуючи конституційне право громадян на освіту, вона разом з тим виступала духовним і культурним чинником у житті громадян. Ця функція освітніх закладів особливо посилилась нині - в умовах недосконалої системи місцевого самоврядування, розбалансованого господарства, бездіяльності будинків культури та сільських бібліотек. Через об'єктивні обставини школа залишилась єдиним соціально - стабілізуючим і культурно - просвітницьким осередком життя. З школою співпрацюють і посадовці, і громадськість, бо вона є центром формування та розвитку особистості, важливим фактором закріплення молоді на селі, продовженням життя села, без якого у держави не буде майбутнього. Можливості школи набагато зростають, якщо вихователями будуть не тільки педагоги, але і господарські і громадські організації. Тому у нас виникла потреба створення соціально-педагогічного комплексу, робота по створенню якого розпочалася ще у 2010 році. Основою моделі соціально – педагогічного комплексу є концепція громадсько-орієнтованої освіти, яка передбачає можливість для шкільного колективу, членів громади, місцевих організацій стати активними партнерами у вирішенні проблем в освіті та громаді. В основі цієї моделі лежить ідея управління освітнім закладом на територіально - громадських засадах. Необхідність створення умов і механізмів формування реального суспільного замовлення на оновлення сільської школи, яка залучає громаду до процесу управління школою. Здійснення мобілізації місцевих ресурсів для забезпечення нагальних і довгострокових цілей і школи, і громади, спонукала до розробки інноваційного проекту. Локальні місцеві проблеми: Нині, як ніколи відчувається потреба відтворення почуття спільноти, коли більшість підприємств, інститутів та колгоспів припинили існування або зазнали суттєвих скорочень. Втрачається духовний зв’язок із дітьми, який можливий лише в такому середовищі, де панують любов і злагода, де батьки завжди знаходять час для спілкування з дітьми. Відбувається деформація ціннісних орієнтирів, що призводить до зниження норм моралі, соціальної і особистісної адаптації молоді. Моніторинг рівня вихованості показує зниження таких цінностей як культура почуттів, емоційна культура, ставлення до світу природи, до світу людей, інтелектуальні цінності. Отже, актуальність проекту визначається необхідністю створення умов і механізмів формування реального суспільного замовлення на оновлення сільської школи, яка залучає громаду до процесу управління школою, здійснення мобілізації місцевих ресурсів для забезпечення нагальних і довгострокових цілей і школи, і громади, що загалом сприяє розвитку школи і громади, зміцненню партнерства між ними. Соціально - економічна спрямованість проекту: запровадження в навчальному закладі нових комунікативних форм співпраці органів місцевого самоврядування з громадами, бізнесовими структурами, місцевими органами виконавчої влади; об’єднання зусиль педагогічних працівників школи, членів трудових колективів, організацій, які знаходяться на території села та батьківської громадськості по забезпеченню належних умов навчання і виховання дітей та учнів в дошкільних, загальноосвітніх закладах села, організації та проведення урочистостей з нагоди державних свят, культурно-масових заходів, спортивних свят і змагань в закладах освіти, культури та установах і організаціях села; створення умов для стійкого функціонування об’єктів соціальної сфери села. Екологічна спрямованість проекту: засвоєння знань щодо стану довкілля, органічної єдності людини та природи, заходів із збереження цілісності природних екосистем, способів виходу з екологічної кризи; впровадження екологічного світогляду та норм і принципів екологічної етики відповідальності; виховання патріотичних почуттів, любові до рідного краю як складових екологічної освіти, залучення до екологічного руху. Очікувані результати проекту: Локального характеру: запровадження в управлінні школою нових комунікативних форм співпраці органів місцевого самоврядування з громадами, бізнесовими структурами, місцевими органами виконавчої влади. Регіонального тривалого характеру: комплексний підхід до зміни традиційної моделі управління сільською школою з метою повноцінного стійкого розвитку людського потенціалу на регіональному рівні. Детальне визначення проблематики проекту: Нині існує розбіжність між життєвими можливостями і інтересами громади, декларативні потуги школи вирішують виховні завдання не підтримані всім соціумом, відсутні реальні дитячо-юнацькі організації, які допомагають дітям і підліткам проходити школу соціалізації в продуктивно-дяільнісному режимі, складний стан господарства школи. Так, аналіз ціннісних пріоритетів учнів та мешканців сільської громади свідчить, що необхідно змінити характер мислення членів громади, форм поведінки, навичок соціального спілкування, взаємодії, співробітництва. За допомогою програми "Крок до здоров’я" відслідковується безпечний рівень здоров’я учнів школи протягом останніх років. Даний аналіз свідчить про необхідність постійної діагностики та впровадження здоров’язберігаючих технологій всіма об’єктами громади. Етапи реалізації проекту: Перший етап (розробка та апробація нормативно-правової бази): проведено установчу нараду з керівниками закладів, установ та індивідуальні бесіди з керівниками сільськогосподарських підприємств щодо створення соціально – педагогічного комплексу; розроблено та затверджено на черговій сесії Чумаківської сільської ради положення про соціально – педагогічний комплекс; створено координаційну раду як колективний орган управління життєдіяльності соціально – педагогічного комплексу та затверджено її склад рішенням виконкому; розроблено координаційною радою план роботи соціально – педагогічного комплексу та затверджено його рішенням виконкому; виявлено культурно – освітні ресурси соціальних партнерів шляхом проведення анкетування в громаді членами координаційної ради. Другий етап (організація діяльності соціально-педагогічного комплексу): Виявлені, освоєні та впроваджуємо в роботі педагогічного колективу школи особистісно - орієнтовані форми, методи і прийоми роботи з учнями: працює творча група вчителів "Сучасні технології навчання" по розробці та апробації форм і способів організації особистісно – орієнтованої педагогічної взаємодії; постійнодіючий психолого – педагогічний семінар "Розвиток креативної особистості дитии в освітньому процесі"; проводяться відкриті уроки та позакласні заняття в системі методичної роботи, в процесі яких використовуються особистісно – орієнтовані технології навчання; здійснюємо обмін досвідом із ЗНЗ району, області шляхом проведення районних, обласних семінарів на базі Чумаківської ЗОШ I-III ст.; участі педагогів школи в обласних тренінгах, обласних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях, Національних виставках-презентаціях "Інноватика в сучасній освіті" Третій етап (розвиток творчих здібностей): проведено моніторинг потреб, інтересів та здібностей школярів; розробити загальноосвітні програми комплексу, в яких будуть в максимальній мірі враховані освітні запити дітей і їх батьків; створено гуртки, клуби, секції, міжвікові творчі об’єднання на базі школи і соціальних партнерів; розширено культурно-освітній простір розвитку дітей через організацію дистанційного додаткового навчання школярів на основі комп’ютерних технологій, спільних заходів з учнями інших шкіл, екскурсійних поїздок і туристичних походів; розроблено річні цикли справ, направлених на виявлення і розвиток творчих здібностей учнів, на презентацію їх особистих досягнень; Функціонування соціально-педагогічного комплексу (на слайді) Результати соціальної складової: розширено соціальну взаємодію в системі "місцева влада-школа-громадськість" через запровадження дієвого та прозорого механізму співпраці на вирішення найбільш проблемних питань стійкого розвитку району; створено оптимальних психолого-педагогічних умов для самореалізації та індивідуального розвитку школярів; залучено до розв’язання освітянських проблем територіальної громади села; активна участь учнів та вчителів школи в усіх аспектах життя сільської громади; поліпшено умови соціально – культурного обслуговування сільського населення, задоволеність учнів і батьків роботою школи. Перспективні соціальні наслідки реалізації проекту: стабільне поліпшення духовної сфери дорослих і дітей; формування повноцінного життєвого середовища для теперішнього та майбутнього поколінь; позитивні зміни в естетиці побуту, стосунків, праці жителів села; поліпшення показників здоров'я дітей і дорослих, стійка спрямованість на здоровий спосіб життя; естетико-педагогічний вплив середовища на різні верстви населення села; зменшення числа і подолання правопорушень серед дітей і підлітків, відродження елементів етнокультури, запровадження співпраці Чумаківської ЗОШ з місцевою владою, соціальною сферою (амбулаторія загальної практики - сімейної медицини, будинок культури, дитячий садок), ініціативними групами, представниками малого та середнього бізнесу, сільськогосподарськими виробниками, громадською організацією на вирішення проблемних питань стійкого функціонування соціально-педагогічного комплексую Результати економічної складової: формування стійких джерел фінансування через регламентування соціальних взаємодій в сфері міжсекторного партнерства для функціонування культурно-освітньої сфери Чумаківської громади; забезпечення ефективного використання бюджетних коштів шляхом раціоналізації видатків на оплату енергоносіїв Чумаківської ЗОШ I-III ст.; запровадження нових комунікативних форм співпраці в культурно-освітній сфері громади. Ми долучилися до участі в обласному конкурсі проектів і програм розвитку місцевого самоврядування з проектом: "Запровадження механізму територіально - громадського управління через створення соціально-педагогічного комплексу як новітньої форми управління культурно – освітньою сферою Чумаківської громади", на якому цей проект здобув перемогу. Реалізація цього проекту забезпечить підвищення життєвої активності учнів, рівня їх професійного самовизначення та європейського світоглядного бачення стійкого розвитку суспільства, сприятиме формуванню свідомості у нинішнього покоління своєї безпосередньої причетності до майбутнього, що в цілому визначає сталість даного проекту. В 2014 році подали на Всеукраїнський конкурс проект: "Українському селу – нове життя. Створення освітніх центрів стійкого розвитку громад через формування життєвих компетенцій людини протягом всього життя на базі сільських шкіл Томаківського та Солонянського районів Дніпропетровської області"

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44744/

Стаття «Шляхи розвитку та реалізації творчого потенціалу вчителя в педагогічній діяльності»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи (додається медіапрезентація) авторка пише, що ефективний розвиток педагогічної творчості та самореалізація вчителя можливі тоді, коли діяльність школи будується з урахуванням особистості вчителя

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/44744/attachment-download/14823/

files/robota_11_9.ppt

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45067/

Стаття «Школа-родина - шлях у майбутнє»

Сучасна українська школа на початку нового тисячоліття перебуває в процесі інтенсивного розвитку, плідного пошуку, активізації науково-педагогічної ініціативи. Школа покликана стати тим місцем для особистості учня і вчителя, де буде духовно збагачуватись кожен учасник навчально-виховного п роцесу, де буде формуватись громадянська зрілість і особиста відповідальність за свій вклад у національно-культурне відродження України, у розбудову держави. Серед безлічі програм і концепцій педагогічний колектив нашої школи обрав для розвитку і діяльності концепцію школи-родини. Чому? Що надихнуло на обрання даної проблеми? Сам час, в якому ми нині живемо, висунув на порядок денний програму школи-родини. Саме в новому тисячолітті людство почало шукати порятунку в природному розвитку людини. Турбота про родину звучить на всіх континентах. Адже родина – найдосконаліша, найдивовижніша з усіх суспільних інституцій. Вона зберігалася впродовж усієї історії, не зруйнувалася, незважаючи на соціальні катаклізми. Чому? Та тому, що родина була і залишається найбільшою моральною цінністю, духовною потребою людини. Адже саме у родині плекаються всі складники здорового громадянства. Мабуть, ніколи досі вона не мала таких важливих завдань, як сьогодні, бо чи було ще коли суспільство так стурбоване моральним, фізичним станом молодого покоління, як у новому тисячолітті. Близько 25 років Глодоська школа є опорною в районі з питань родинного виховання. Тому всі проблеми, над якими працював педагогічний колектив, так чи інакше були пов’язані саме зі співдружністю сім’ї і школи. Якість випускника школи в сучасних умовах визначається не стільки рівнем його знань, скільки загальним інтелектуальним і творчим потенціалом. Виникає соціальна потреба у формуванні творчої особистості, яка змогла б розв’язати як щоденні, так і масштабні завдання, що забезпечують не просто виживання, а прогрес нації. Виховання такої особистості і вимагає оновлення всього навчально-виховного процесу. Ось чому навчальний заклад обрав для себе, свого колективу (а це – учні, учителі, батьківська громадськість ) напрям створення нової моделі школи – школи- родини. Стратегічна мета діяльності нашої школи-родини, її місія – допомогти дитині в становленні та розвитку особистості. Наша країна потребує справжніх спеціалістів у різних галузях знань. Тому формування у випускників належного рівня національної свідомості та патріотичних почуттів, достатньої життєвої компетентності, соціального розвитку, відродження національно-культурних традицій українського народу є основними пріоритетами в роботі педагогічного колективу. Провідна ідея школи-родини: пишайся школою і зроби все, щоб вона пишалася тобою; школа має бути для дитини храмом душі, а храм – це не тільки дім, а почуття, які тебе зігрівають, дають тобі силу жити й усе перемагати. Цінності школи-родини: Дитина – найбільша цінність, яка виховується за законами роду, народу, Конвенції ООН про людину, права дитини. Батьки ( сім’я, родина) – найбільша моральна цінність, оберіг моралі й духовності. У співдружності з батьками школа виховує у дітей почуття честі роду, відповідальність за сім’ю, усвідомлення історії сім’ї як частини історії народу. Учитель – патріот, професіонал, інтелігент, що створює дух творчості, партнерства в школі, спрямовує діяльність учня, вчить мистецтва життєтворчості. Навчально-виховний процес у школі-родині здійснюється на основі державної політики в галузі освіти й виховання, національних і загальнолюдських цінностей, науково-педагогічних досягнень, народної педагогіки, філософії родинності і будується на визнанні цінності кожної молодої людини – суб’єкта відродження України як держави. Головна мета діяльності школи: виховання громадянина і трудівника, особистості з міцним здоров’ям і глибокими знаннями, розвинутим почуттям національної гідності. Вивчивши родини школярів, їхній духовний спадок, ми відчули, що без використання перевіреного століттями навчально-виховного досвіду аж ніяк не можна обійтись. Тільки покоління, сформоване на духовних надбаннях предків, може утверджувати нову духовність, продовжувати і розвивати культурно-історичні традиції, творити культуру, гідну власного народу, прагнучи його безсмертя. У результаті суспільних і економічних змін життя впевнено ставить на видне місце сім’ю і родину, батьків як перших і природних вихователів своєї дитини. Саме родина є першою школою виховання, де плекаються моральні якості, шануються звичаї, традиції, зберігається пам’ять роду. Без родини, сім’ї, батьків виховати молоду здорову людину неможливо. Відомо, що сім’я – природне і найстійкіше формування людського суспільства, яке акумулює в собі найважливіші його ознаки. Сім’я завжди була найкращим колективним вихователем, носієм найвищих національних ідеалів. Згадаємо деякі перлини народної мудрості, в яких закодовано погляди попередніх поколінь, поціновано значення сім’ї в житті суспільства: «Яка вода, такий млин, який батько, такий син», «Який батько, такі й діти», «Які мамка й татко, таке й дитятко», «Який дід, такий його плід», «Якого породила ненька, такого й приймає земелька» тощо. Батьки творять людину. В. Сухомлинський нагадував: «Творення людини – найвище напруження всіх наших сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти – не тільки і не стільки джерело радості. Діти – це щастя, створене вашою працею». З такими словами звертався відомий педагог до батьків. Але якщо ми хочемо володіти мистецтвом виховання дітей, зрозуміти секрети виховної практики, слід звернутися до народознавчих джерел. Важливо відчути їх життєдайну силу і наповнити нею наші конкретні справи. Адже саме українознавство озброює нас розумінням значущості народних звичаїв, фольклору, художньої літератури. Саме українознавство допомагає збагнути, що наш народ, зокрема українська сім’я, у виховній роботі керувалися тим ідеалом, у котрому приховано дух нації, силу національної ідеї – віковічної боротьби за своє існування. Право бути заможними і вільними на своїй землі. Українська родина розуміла: виховати дітей на ідеалах волелюбства не можна без формування національної свідомості й самосвідомості, любові до рідного народу, відданості Україні. Історія свідчить, що кожна сім’я вважала за честь виховати патріота рідної землі, який усвідомлено захищав би Вітчизну від ворога. Розуміючи, що у відродженні родинної практики, вихованні дітей школа має стати просвітителем батьків, педагоги вирішили стати на шлях створення «школи-родини», вживаючи цей термін у кількох значеннях: 1.                                                   Школа-родина – форма координації зусиль батьків і педагогів у вихованні дітей. 2.                                                   Школа-родина – такий тип навчального закладу, який діти шанують тією ж мірою, що й рідну домівку. 3.                                                   Школа-родина – навчальний заклад, у якому всі діти в центрі уваги, а батьки, вчителі – справжні піклувальники й наставники. 4.                                                   Школа-родина – духовний, культурний, освітній центр села. Для нас школа-родина – це школа, яка своєю життєдіяльністю повинна бути наближена до родинного середовища, де дитину люблять, турбуються за її здоров’я, збереження Божого дару в ній. Тож школа за якнайширше співробітництво учителів, батьків, друзів, підприємств – усіх, хто мешкає і трудиться неподалік школи. Тобто, образно кажучи всієї великої родини. Основні цілі, напрями та завдання школи-родини У школі-родині велика увага приділяється формуванню і розвитку соціально активної особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, цілісною системою знань про природу, людину і суспільство, почуттям національної самосвідомості. Навчальний процес у школі будується на використанні інваріантної та варіативної складових навчального плану, складеного на основі типових, затверджених Міністерством освіти і науки України. Варіативна частина формується відповідно до проблемного питання школи. До її складу входили такі курси: «Українознавство», «Основи комп’ютерної грамотності», індивідуальні та групові консультації, факультативи та предмети за вибором. Варіативне навчання дає можливість дітям отримати особистісно зорієнтовану освіту, виходячи з їхніх індивідуальних здібностей та інтересів. Шкільні предмети суспільно-гуманітарного та природничо-математичного циклів дозволяють достатньо повно використовувати такі елементи національної культури, як народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні, прислів’я, приказки та народні прикмети. Доповнення шкільних програм, підручників елементами народної мудрості сприяє формуванню позитивних якостей школярів, збагаченню фактичного матеріалу цікавими повідомленнями, робить уроки цікавішими і змістовнішими. Школа-родина будує свою діяльність на принципах: демократизації; гуманізації; родинності. Демократизація передбачає безумовне виконання законів України, Конституції України, інших державних документів, зв’язки з громадськістю, співпрацю школи з батьками, культурно-мистецькими осередками. Школа відкрита для всіх, хто бажає з нею співпрацювати. Школа-родина розвиває форми співпраці з установами, підприємствами, організаціями. Гуманізація передбачає особистісно зорієнтоване навчання на засадах українознавства, увагу до духовного, психічного та фізичного здоров’я дитини. Родинність як головний принцип прищеплює учням основні родинні цінності: працьовитість, ощадливість, ініціативність, шляхетність, милосердність, щирість, любов до батьків, рідного краю, рідної історії, народу, любов до порядку, шанування старших, творчість слова, правдомовність, різноманітність, знання роду, збереження його честі, культ предків, демократизм стосунків, доброту, подружню вірність й любов. Основні завдання школи: поєднання зусиль сім’ї, школи та громадськості для формування особистості свідомих, зрілих громадян, патріотів своєї держави, носіїв вищих духовних надбань українського народу; розвиток творчої особистості кожного учня; створення умов для самореалізації та самовизначення; збереження життя і здоров’я учнів. Освітні та виховні завдання школи-родини: створення необхідної комфортності для учнів в процесі освітньої діяльності, забезпечення можливостей рівного доступу до якісної загальної середньої освіти; вдосконалення індивідуальної роботи з обдарованими учнями щодо розвитку їх творчих здібностей та інтересів, підготовки до участі у районних предметних олімпіадах, конкурсах, змаганнях; спрямування зусиль педколективу на виконання Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності шляхом реалізації шкільної програми «Я-Ми-Сім’я-Батьківщина»; забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів; виховання громадянина України; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, рідної мови, національних цінностей українського народу; формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення; виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів. Головними результатами діяльності школи-родини мають стати: конкурентоздатність випускників; позитивний імідж в селі і районі; підвищення активності учнів і батьків у навчальній, позакласній роботі, громадській діяльності; рейтинг навчального закладу. На стіні шкільного вестибюлю прості й зрозумілі першокласникові і випускникові слова: «Якщо хочеш змінити світ на краще, зберегти його чисту красу, незайману святість, починай це робити із себе на завтра, а сьогодні, з цієї хвилини». Є в шкільному вестибюлі і стенд під назвою «Не можна» (на зразок заповідей у Сахнівській школі Черкаської області). Це 10 правил, 10 заборон, про які діти почувши на першому уроці, повинні запам’ятати на все життя. Ми хочемо, щоб ці правила закарбувалися у свідомості дитини, стали критерієм, через який важко переступити в будь-якому віці. В школі склалася своя система взаємодії з батьківським комітетом та радою навчального закладу. Кроками на шляху творення школи-родини були: створення науково-методичної й координаційної творчої групи та соціально-психологічної служби, вивчення стану здоров'я дітей, психологічного клімату в класах, взаємин між учнями та вчителями, родинних стосунків, рівня обізнаності всіх членів школи-родини з основами національної культури, держави, права; оформлення паспортів сімей. За роки роботи в тісній співдружності з батьками напрацьовано різноманітні як традиційні, так і не традиційні форми, що сприяють зміцненню відносин, тісному співробітництву, залученню батьків до активної діяльності. Традиційні: Лекції-форма психолого-педагогічної освіти, що розкриває сутність тієї або іншої проблеми виховання. Бесіди (колективні, групові, індивідуальні). Прес-конференції «Ми і наші діти». Усні журнали. Диспути. Зустрічі «За круглим столом». Конференція з обміну досвідом родинного виховання. Дні відкритих дверей. Громадський огляд знань. Консультації (групові, індивідуальні) з питань теорії та методики родинного виховання. Відкриті уроки для батьків. Тематичні вечори «Портрет сім'», «Лебеді материнства». Відвідування сімей: педагог веде бесіду з батьками про його характер, інтереси та нахили, про ставлення до батьків, до школи, інформує батьків про успіхи їхньої дитини, дає поради щодо організації виконання домашніх завдань тощо. Виставки «Світ захоплень нашої сім'ї», «Кулінарні вироби членів сім'ї». Конкурси «Ну-мо, мами», «Що, де, коли»?, «Тато, мама і я спортивна сім’я», «Доньки-матері». Відзначення Дня родини (15 травня ), Дня матері (друга неділя травня). Їх доповнюють нетрадиційні: Дерево родоводу - зустрічі поколінь, роздуми над проблемами виховання, звернення до джерел народної педагогіки. Родинні мости-зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання дітей. Народна світлиця - звернення до народних традицій, формування особистості школяра через природу, спільну діяльність батьків, дітей і педагогів. День добрих справ - спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей. Засідання сімейних клубів: «Тільки родина, як зірка єдина, твій порятунок, надійний причал», «Якщо зміцніє хоч одна родина, міцніша стане наша Україна», «Нехай разом родинне б’ється серце». Родинні свята «Тепло великої родини», «Роде наш красний» Уроки доброти, чуйності, щедрості, душевності. Дні спільної творчості батьків і дітей. Школа-родина створює умови для взаєморозуміння добрих починань і діянь батьків, учителів, усіх друзів школи, а також робить акценти на тому доброму, талановитому, що є в кожній дитині. Така школа дає змогу кожній дитини реалізувати себе, а вчителі дивляться, щоб талант дитини не залишився непоміченим. Для того, аби кожна сім’я зрозуміла своє призначення, усвідомила свою відповідальність за справу виховання дітей, аби підказати їм дійові шляхи виховних зусиль, які принесуть бажані результати, в школі організовано заняття для батьків учнів 1-11-х класів за програмою школи-родини. Крім того, організовано роботу школи молодих батьків – батьків майбутніх першокласників. Мріємо, щоб усі батьки завжди шанували школу, адже саме від пошани розпочинається їхнє бажання дослухатися до голосу педагогів. Мета всіх учасників виховного процесу – створити в кожному класі і в школі родинний мікроклімат, який допомагає на уроках, на перервах, у невимушених бесідах створити таку атмосферу шкільного життя, яка ріднить. Спільна мета, завдання і робота настільки зближують, що класні колективи, гурткові об’єднання, весь шкільний колектив нагадують сім’ю, у якій панують радість, бажання допомогти, виявити співчуття. Модель випускника навчального закладу Для нас випускник школи – це здорова, освічена, інтелектуально розвинена, громадянська зріла, самокерована, духовно збагачена, вихована, конкурентоспроможна особистість. Особистість, яка зуміє визначитися у довкіллі та знайти своє місце у суспільстві, особистість, якій насамперед притаманні високі загальнолюдські родинні цінності. 1. У випускника школи має бути сформоване бережливе і дбайливе ставлення до власного здоров’я як найвищої цінності і найважливішої умови реалізації всіх можливостей особистості. Здоров’я – це не відсутність хвороби, а фізична, соціальна, психологічна гармонія людини, доброзичливе ставлення до оточення, до природи і самого себе (здорова особистість). 2. Наполегливо оволодіває базовими знаннями. Знає рідну та іноземну мови, уміє користуватися ПК. Поглиблено опрацьовує галузі знань, що безпосередньо потрібні для оволодіння майбутньою професією (освічена, інтелектуально розвинена особистість). 3. Компетентна, громадська зріла особистість з притаманними їй почуттями гордості за свою школу, громадянського обов’язку і відповідальності, гідності, мужності, діловитості. Знає і поважає історію Батьківщини, рідного краю, родини (громадська зріла). 4. Має власну гідність, самоповагу, впевненість у своїх силах, але й уміє критично оцінювати себе, самовдосконалюватися (самокерована особистість). 5. Поважає національні, громадянські та загальнолюдські цінності, творча особистість, сприяє відродженню національно-культурних традицій українського народу (духовно збагачена). 6. Знає правила спілкування в різних життєвих ситуаціях, терпимий, душевний, добрий у стосунках з людьми. Вміє управляти собою, своїми емоціями, потребами та мотивами, вчинками, своїми взаєминами зі світом (вихована особистість). 7. Випускник демонструє: орієнтацію на досягнення, прагнення до стандартів досконалості, ініціативу і дії в ім’я досягнення цілей; упевненість у собі, віру в свою здатність домагатися цілей, усвідомлення своєї самоцінності; основи мобільності, конкурентоспроможності, уміння адаптуватися в соціумі (конкурентоспроможний).

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45076/

Стаття «Нетрадиційні форми методичної роботи вчителів школи І ступеня»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи авторка пише: "Звичайно, кожен учитель - це особистість. Але чи завжди адміністрація школи повною мірою може задіяти потенційні можливості вчителя? Чи можна всебічно оцінити творчість, якість роботи вчителя лише крізь призму так званих «відкритих» уроків ?"

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45076/attachment-download/15210/

files/robota_1_9.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45101/

Стаття «Модель підготовки вчителя до інноваційної діяльності»

У роботі надається теоретичний аналіз розробленої моделі підготовки вчителя загальноосвітньої школи до інноваційної діяльності, висвітлено підходи до створення моделі, зазначено її основні положення, окреслено структуру, функції, етапи, завдання, принципи та компоненти моделі

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45101/attachment-download/15236/

files/robota_1_7.docx

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45131/

Стаття «Профильное обучение в УВК»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи авторка пише, що педагогічним колективом була обрана концепція профільного навчання, на підставі якої створена та функціонує система професійно спрямованого навчання

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45131/attachment-download/15268/

files/robota_3_8.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45192/

Стаття «Вибір пріоритетних напрямів діяльності навчального закладу - одне з головних завдань директора школи»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи (додається медіапрезентація) авторка пише, що сьогодні керівник навчального закладу - це адміністратор, економіст, юрист, маркетолог, піар-менеджер, фахівець з кадрів. І, звичайно, психолог, соціолог, педагог. А ще - людина творча

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45192/attachment-download/15340/

files/dosvid_1_4.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45294/

Стаття «Імідж сучасної школи: теорія та практика»

Вступ Освіта в Україні гостріше потребує необхідності пристосування до умов ринкового середовища. На сьогодні ринок освітніх послуг динамічно розвивається, що вимагає особливої уваги до проблем, пов’язаних із позиціонуванням навчальних закладів. Школа – відкрита, пов’язана з багатьма суспільними інститутами соціально - педагогічна система, про яку дедалі частіше говорять як про сферу послуг. Саме тому, керівники загальноосвітніх закладів, змушені замислитися над тим, у чому перевага їхнього навчального закладу над іншими. Сьогодні на перший план висувається імідж успішного навчального закладу, який забезпечує якість освітніх послуг. Створення позитивного іміджу освітньої організації підвищує ефективність діяльності закладу освіти, дає можливість якнайповніше задовольнити потреби клієнтів, якими передусім є батьки учнів і самі учні. Кожен батько хоче обрати найкращий освітній заклад і згодом не розчаруватись у своєму виборі. З іншого боку, кожен директор і його педагогічний колектив мріють, щоб їхній заклад виокремлювався з-поміж інших, викликав бажання влаштуватися на роботу або навчатися саме в ньому. Проте одного бажання замало, необхідно мати науково-теоретичне підґрунтя:знати сутність понять іміджології, особливості структурних компонентів іміджу навчального закладу, мати чітке уявлення про логіку та механізми формування іміджу. Під іміджем навчального закладу ми розуміємо емоційно забарвлений образ, утворений у масовій свідомості, який визначають співвідношенням між різними аспектами його діяльності та транслюють у зовнішнє середовище. Формування іміджу навчальної установи – це процес, під час якого створюють певний запланований образ на підставі наявних ресурсів. Метою імідж є підвищення конкурентоспроможності, залучення інвестицій, встановлення та розширення партнерських зв’язків. Ефективність роботи навчального закладу мають, у першу чергу, визначати учні, батьки, а потім уже ті надструктури, які керують школою. Школа має перетворитися на закладу якому головною турботою всіх буде особистість дитини, її самопочуття та становище. Потребу формування іміджу школи визначено такими причинами: складна демографічна ситуація посилює конкуренцію серед освітніх закладів однієї території в боротьбі за набір учнів і збереження контингенту; сильний позитивний імідж полегшує доступ освітнього закладу до кращих ресурсів: фінансових, інформаційних, людських, тощо; зі сформованим іміджем освітній заклад за рівних умов стає привабливішим для педагогів, адже може забезпечити їм стабільність і соціальний захист, задоволеність працею та професійний розвиток; стійкий позитивний імідж надає ефекту набуття освітнім закладом певної сили, тобто створює запас довіри до всього, що відбувається в стінах закладу, зокрема й до інноваційних процесів. Проблема іміджу сучасної школи - це проблема пошуку, розробляння та застосування управлінських, пізнавальних і художньо-естетичних засобів створення позитивного образу навчального закладу. Отже, актуальність та педагогічна значущість проблеми створення іміджу навчального закладу обумовили вибір теми дослідження: "Імідж сучасної школи, теорія і досвід". Розділ І "Теоретичні основи розвитку іміджу навчального закладу" 1.1. Історія іміджу Теорія іміджу з’явилася на Заході в 60-ті роки. Її поява зумовлена необхідністю протидії рекламній діяльності конкурентів. Суть теорії, обґрунтованої визнаним фахівцем реклами Д. Огілві, полягала в тому, що для успішної реалізації товару важливіше створювати у свідомості споживача позитивний образ певного товару, аніж надавати інформацію про окремі специфічні його властивості. Американський економіст Болдуїнг в 60-х роках ХХ століття ввів в діловий оборот поняття "імідж" і обґрунтував його користь для ділового досягнення успіху. Потім імідж, як специфічний феномен, був узятий на озброєння політологією – фахівці побачили в ньому важливий напрям своєї роботи. В 70-ті роки теорія іміджу трансформувалася в теорію бренд – іміджу, тобто створення образу не просто окремих товарів, а їхніх груп або товарних угрупувань, об’єднаних певним товарним знаком Ця теорія обґрунтувала технологію брендингу. В 70-х роках імідж став з’являтися в СРСР в журнальних і рідше, в газетних публікаціях як категорія негативна. Його розглядали в основному як маніпулятивний прийом буржуазної політики і засобів масової інформації, що використовується в цілях ідеологічної обробки масової свідомості людей. У наш час імідж став ходовим товаром у всіх, хто займається підприємництвом і особливо політичною діяльністю. На нього при проведенні виборів в країні затрачаються величезні грошові кошти обчислювані десятками тисяч доларів. Підвищеним попитом імідж користується в естраді і театрі. Імідж походить від лат. imago- "образ", і був відомий ще з давніх часів. У сучасній англійській мові слово image має безліч відтінків та значень, наприклад, "образ", "зображення", "репутація", "престиж", "уявлення" (про щось), "символізувати". Досить часто в англомовній літературі використовується словосполучення "image bulding" – тобто "створення репутації", "обличчя фірми". Імідж не лише психічний образ, а й образ, який має певні особливості, які, зазвичай не афішуються як наукові поняття. Тому образ і імідж поняття не тотожні. В. Шепель стверджує, що імідж є зовнішнім відображенням образу: "імідж є зовнішнім відображенням …людського образу в очах оточення", характеристика особистості. Імідж-поняття збірне. Таким чином, імідж – це поліметричне явище, функції якого різноманітні. Головне його призначення – досягти ефекту особистого тяжіння. Хто повною мірою володіє функціями іміджу, тому властивий такий стан, який називається магією розташування. 1.2. Основні наукові підходи щодо формування та розвитку іміджу навчального закладу Аналіз літератури з комплексу питань розроблення та становлення іміджу навчальних закладів засвідчив, що наразі є проблема іміджевої політики стосовно закладів освіти, підготовка керівників навчальних закладів до цілеспрямованої роботи щодо визначення іміджу та його розвитку. Формування дитячого колективу з його системою перспективних ліній і відчуттям завтрашньої радості, скріпленого "соціальним клеєм" із працездатності, відповідальності, свідомої дисципліни заради спільної важливої справи, - ось, на погляд І. Зуєвської, одна із найважливіших умов створення власного імені, обличчя освітнього закладу. Технологія формування іміджу має містити організацію просування інформації (форми, канали, періодичність, дозування), систему зворотного зв’язку (діагностика проміжних результатів, коригування, прогностичне оцінювання). Модернізувати школу означає оновити всі компоненти її діяльності, знайти нових розв’язків старих проблем, запропонувати свіжі організовані ідеї, реалізація яких вдихне сили в життя школи. М. Гур’янова умовно поділяє резерви модернізації шкіл на дві групи:зовнішні та внутрішні. До зовнішніх вона відносить інтегративні моделі освітніх закладів. Внутрішні ресурси, як стверджує автор, недостатньо використовують на практиці, проте серед них вона називає розвиток шкільної додаткової освіти, а також фінансування школи із урахуванням виконання нею соціокультурних функцій. Побудова іміджу навчального закладу як "емоційно забарвленого образу школи", часто свідомо сформованого, який має цілеспрямовано задані характеристики, що психологічно впливають на конкретні групи учнів та їхніх батьків" передбачає вирішення низки завдань: вивчення суспільної думки всередині школи з метою з’ясування задоволеності школою вчителями, учнями, батьками; розповсюдження новин, пов’язані із розвитком інноваційних процесів; розробляння, впровадження педагогічних новинок; забезпечення наявності подій у діяльності навчального закладу – встановлення ефективного зворотного зв’язку із зовнішнім середовищем. Вирішення цього завдання є реалізація одного із постулатів формування суспільної думки: "Думку більше визначають події, ніж слова". С. Сушко в роботі "Сучасна модель управління гімназією" виділяє такі напрями формування позитивного іміджу закладу освіти: внутрішній – у процесі формування творчого середовища та соціально-психологічного настрою в колективі, а саме: обґрунтування та впровадження інноваційних підходів до діяльності членів адміністрації, вчителів, учнів, (конкурси), презентації тощо);формування творчої команди, налагодження оптимальних міжособистісних відносин у колективі, становлення духу навчального закладу, почуття патріотизму у вчителів та учнів; зовнішній – під час взаємодії закладу освіти із соціальним середовищем, у формі одягу, бланків, грамот, перехід із одного ступеня навчання на інший;оформлення приміщення, підготовка ділових паперів, інформаційних проектів, буклетів, презентацій навчального закладу, розробляння проекту його розвитку). Крім того, С. Сушко окреслює такі етапи формування позитивного іміджу навчального закладу: початковий імідж (створення особистого іміджу керівника, власної концепції закладу освіти, яка приваблювала б новизною й актуальністю; робота з кадрами, їх відбір і розстановка, укладання угод з вишами, створення оптимальних умов, які забезпечували б універсальність та елітарність освіти); прогресувальний імідж (заходи щодо створення реклами через засоби масової інформації); сталий імідж (стійка позитивна суспільна думка, сформована за допомогою фактичних даних за підсумками високих результатів навчання; акредитація чи ліцензування державної програми;загальновизнана популярність). І. Зуєвська в роботі "Критерії ефективності позитивного іміджу школи" говорить проте, що позитивний імідж навчального закладу визначають: наявність тривалої освітньої стратегії; сприятливий морально-психологічний клімат; захоплений, небайдужий, професійний педагогічний колектив; наявність об’єднаного дитячого колективу та його керівних органів; культ колективних традицій, проведення свят; постійний саморозвиток, об’єднання спільною справою дитячого, батьківського та вчительського колективів; наявність яскравої зовнішньої атрибутики:девізу, прапора, елементів одягу, власний сайт в Інтернеті тощо. Отже, слід відзначити, що складові іміджу важко ранжувати, оскільки залежно від конкретних потреб різних груп, які звертаються до послуг освітньої установи, значущість одного компоненту іміджу школи коливатиметься. Імідж навчального закладу - емоційно забарвлений образ який утворився в масовій свідомості, визначений співвідношенням між різними аспектами його діяльності та транслюється у зовнішнє середовище 1.3. Компоненти іміджу навчального закладу На підставі аналізу літературних джерел можна зробити висновок про те, що імідж організації складається із певного набору пов’язаних між собою компонентів: імідж керівника, імідж учителя, імідж учня та випускника, репутація закладу, візуальний імідж закладу. З погляду формування позитивного іміджу навчального закладу наведені структурні компоненти потребують більш детального розгляду. Дуже часто думку оточення про навчальний заклад формують на підставі багатьох факторів, але найпершим є імідж директора школи. У процесі управління керівник здійснює конкретні функції, серед яких:організація та планування діяльності колективу і власної роботи;розподіл завдань та інструктаж підлеглих, контроль за ними;підготовка та читання звітів, перевірка й оцінювання результатів роботи;ознайомлення з усіма новинками у світі бізнесу, техніки, технології висування на розгляд нових ідей та пропозицій;вирішення питань, які виходять за межі компетенції підлеглих та багато інших завдань. Керівник навчального закладу здійснює управлінську діяльність через систему відносин із дітьми, батьками, колективом працівників, адміністративними та контрольними інстанціями, різними громадськими організаціями. Зрозуміло, що ці люди певним чином аналізують і оцінюють роботу керівника. Імідж керівника насамперед поєднує харизму, зовнішність та управлінську культуру (професійні здібності). Імідж керівника – це публічне "Я" людини, що складається з комплексу узгоджених характеристик різного змісту:зовнішніх (вербальних – що й як говорить, пише; кінетичних – як керує рухами тіла, рук, голови), середовищ них (створених людиною в середовищі – його житло, кабінет, автомобіль, за якими складають думку про нього) та внутрішніх - (темперамент, характер, здібності, мотивація, спрямування, інтереси, самооцінка тощо). Як бачимо, імідж побудовано не лише на зовнішньому вираженні, але й особистісних якостях. Причому особистий імідж у педагогічній сфері роботи є базою, а зовнішній - надбудовою. Це пов’язано з тим, що на відміну від політичної сфери діяльності, шоу-бізнесу тощо, які не мають постійної аудиторії, керівник освітньої установи задіяний у довготривалому безпосередньому контакті з відносно стабільним колективом, який має постійну можливість співвідносити відповідність його зовнішнього образу та внутрішніх якостей, що вимагає від нього як педагога високих моральних і психічних характеристик. Як свідчить досвід, кращі сучасні керівники вже сьогодні надають пильної уваги цьому питанню, але використовують напрацювання іміджології стихійно, не знають чітко її змісту, не володіють методиками та технологіями втілення в практику роботи. Чимале значення має зовнішність лідера. "По одягу зустрічають" - говорить відоме прислів’я і його значення в цьому разі полягає в тому, що сприйняття зовнішнього вигляду є дуже суттєвим під час першого враження про людину. Якщо це сприйняття виявилося позитивним, то подальша інформація нашаровуватиметься, незалежно від того, матиме вона позитивну чи негативну дію. Головне, що підґрунтя вже створене, перше враження – найяскравіше, але якщо сприйняття виявилося негативним, то все сказане та зроблене згодом сприйматиметься вже через призму створеного негативного іміджу. Діловий стиль одягу керівника важливий із таких позицій: формує у батьків відчуття стабільності надійності та респектабельності закладу;демонструє рівень культури персоналу організації;дозволяє відвідувачеві бачити та чути саме керівника, а не те, що на ньому вдягнене. Культура одягу має не менше значення, аніж культура поведінки. В одязі мають бути присутні чистота й охайність. "Я не допускав у клас учителя, якщо він був неохайно вдягнений. Тому в нас стало звичкою ходити на роботу в кращому костюмі. І я сам виходив на роботу в найкращому своєму костюмі, який тільки мав", - писав А. Макаренко в "Педагогічній поемі". Неабияке значення для керівника має мовлення, оскільки воно демонструє інтелект людини, тому працює на її імідж. А в нашому випадку і на імідж освітньої установи. Від того, наскільки значним є активний словник керівника, настільки він уміє використовувати мовні засоби залежно від мети спілкування, змісту й умов, буде зроблено висновок стосовно рівня культури й освіти закладу. Голос керівника є невід’ємною складовою іміджу. Він здатний розповісти про наші відчуття, здоров’я, походження, підвищити або навпаки, зменшити вплив зовнішнього вигляду на співрозмовника. З огляду на вищесказане стає зрозумілим, що важливе, а часто вирішальне значення під час прийняття батьками рішення про вибір навчального закладу для дитини відіграє зовнішній вигляд директора, його вміння справити на них враження. Коли говоримо про імідж учителя, слід насамперед пам’ятати, що професія педагога – особлива. Учителі – це люди, які завжди на очах, поруч із ними завжди перебувають батьки, учні, колеги. Педагог навчає учнів і тоді, коли мовчить, навчає своїм поглядом, поведінкою, ставленням до них. О. Булатова в роботі "Імідж педагога – мода чи необхідність?" пише: "Якщо образ учителя приємний, сприймається як "манок", то в ньому вміщено первинну силу духовної дії, такого вчителя хочеться слухати і слідувати за ним" Вигляд учителя – не лише візуальний, це і жести, і манери, і комунікабельність і педагогічний такт, і мовна культура, і любов до дітей, і педагогічна прозорливість і багато інших якостей, які є складовими професійного педагогічного іміджу. За дослідженнями В. Шепеля, "гарний учитель" викликає такі асоціації:у молодших школярів – добрий учитель, у підлітків – справедливий, у старшокласників – сучасний. О. Мармаза доповнила цю низку результатами власних досліджень: у колег – компетентний, у батьків – порядний, у керівників – відповідальний. Імідж учня та випускника має неабияке значення для іміджу навчального закладу, бо перші повідомляють про школу одноліткам і своїм батькам, діляться буденним життям школи по Інтернету, демонструють рівень своєї вихованості у громадських місцях, а випускники школи – головні "піарники" свого освітнього закладу. Для батьків, які обирають навчальний заклад своєї дитини має значення якість освітніх послуг, а цей показник певною мірою можна оцінити за відсотком випускників, які вступили до ВНЗ. Візуальний імідж навчального закладу - зорові відчуття, що фіксують інформацію про інтер’єр та екстер’єр приміщень, а також загальношкільну символіку. Під час створення іміджу навчального закладу чималої уваги надають самій будівлі її прилеглій території. Адже вона – центр культури мікрорайону. Психологічну атмосферу в школі учень має сприймати як цікаве доповнення та продовження життя в сім’ї та суспільстві, як своєрідну творчу роботу. З цією метою створюють не лише навчальні кабінети, але й виробничі майстерні, приміщення для індивідуальних занять і відпочинку, кабінет психолога, спортивну й актову зали, спортивні споруди тощо. Бажано доповнити зв’язок навчального закладу з навколишнім ландшафтом для ефективнішого контакту учнів з природою та зовнішнім середовищем. Естетичний розвиток – це не розкіш, а абсолютно необхідний компонент гармонійного розвитку особистості. На візуальний імідж навчального закладу як було вже вказано, впливає яскрава атрибутика:прапор, гімн, емблема, форма, щоденники тощо. У проспектах, буклетах, листівках, які випускає навчальний заклад, має бути логотип, який якнайкраще відповідає назві та завданням. Виставки технічної та прикладної майстерності учнів та вчителів, фотовиставки з життя навчального закладу, що експонують у районі або на виставкових майданчиках, також донесуть до споживача необхідну інформацію. Неабиякої уваги необхідно надавати матеріально – технічному забезпеченню (наявності у достатній кількості та доступу до комп’ютерів і мережі Інтернет, сучасним технічним засобам: проекторам, ноутбукам, мультимедійним дошкам, планшетам тощо). Отже, як бачимо, виділені компоненти, зазвичай становлять репутацію, авторитет, створюють імідж навчального закладу. Розділ 2. "Досвід роботи навчального закладу щодо створення власного іміджу". 2.1. Організація навчально-виховного процесу Створення іміджу за своєю психологічною сутністю є процесом двосторонньої взаємодії, в якому активну роль відіграє як навчальний заклад, імідж-образ якого створюють, так і громадськість, яка сприймає цей імідж. Дослідження вчених свідчать, що приблизно 70% учнів і їхніх батьків роблять свій вибір під впливом створеного навчальним закладом позитивного іміджу. Тому цілком природно, що в усьому світі гімназії, ліцеї, школи, коледжі, вищі навчальні заклади ретельно формують, зберігають і удосконалюють свій імідж. Основні показники іміджу – це загальна популярність, репутація, швидкість реагування на соціальне замовлення, надійність, конкурентоспроможність. Катеринопільська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 2 не є винятком щодо розв’язання проблем іміджу школи. Школа заснована в 1957 році, розміщена в центрі селища на території якого розташовані ще два навчальні заклади: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та економіко-математичний ліцей. Селище невелике, з населенням менше 6 тисяч жителів, тому й учнів небагато, школі приходиться "конкурувати" з двома навчальними закладами. Позитивний імідж нашого закладу проводимо у двох напрямках: в організації навчально-виховного процесу; у тісній співпраці з громадськістю. Організація навчально-виховного процесу спрямована на створення дієвої, ефективної, творчої внутрішньої атмосфери. Під час організації навчально-виховного процесу використовуємо складові: якісні освітні послуги, ефективний науково – методичний супровід, удосконалена виховна робота, зміцнення матеріально – технічної бази, співпраця з вищими навчальними закладами та громадськістю. Проблему іміджу тісно пов’язано з проблемою успіху, тобто можна створити своєрідну формулу іміджу: імідж = успіх. Важливу роль надаємо плануванню роботи школи, як на п’ять років так і на поточний рік. Завершуючи виконання Проектно-цільової комплексної програми на 2010-2015 рік, можемо робити висновок, що майже всі пункти проекту виконано, про що звітуємося перед батьками та громадськістю на Загальній Конференції у червні місяці. Щороку адміністрація школи висвітлює досягнення учнів у навчанні, виховання учнівської молоді за поточний рік, участі учнів у районних та обласних олімпіадах, Малій Академії Наук, спортивних змаганнях, а директор школи звітує про свою роботу, як керівник даної установи. Проведенню такої конференції передує багатогранна виставка творчих робіт учнів та вчителів перед батьками та громадськістю, демонструються відео кліпи про досягнення школи у поточному навчальному році. Школа є опорною у Катеринопільському освітньому окрузі до якої входять: Кайтанівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Бродецький НВК та дошкільний заклад "Казка". На базі школи ось вже протягом десяти років організовано профільне навчання природничого та філологічного напрямків та ведеться до профільна підготовка (поглиблене вивчення предметів). Для вивчення профільних предметів старшокласників поділено на групи, відповідно до профілю навчання вони обирають факультативи, спецкурси, гуртки, теми науково – дослідницьких робіт. Добре організоване профільне навчання дає змогу залучати до навчання учнів з навколишніх сіл. Щороку у школі навчається біля 60 учнів з навколишніх сіл, що підвозяться Шкільним автобусом. Аналізуючи підвіз дітей з навколишніх населених пунктів, робимо висновок, що протягом останніх п’яти років в школі бажають навчатися не тільки старшокласники, а й діти середніх класів та шести річки з інших сіл. За підсумками вступу випускників нашої школи до вищих навчальних закладів можна зробити висновки, що вчителі школи забезпечують освітні цілі - надають якісні послуги, тобто забезпечують той рівень знань, який необхідний випускнику для успішного проходження ЗНО, вступу до закладів вищого ступеня. В нижче наведеній таблиці показано результати вступу випускників школи у заклади вищого ступеня: Навчальний рік Кількість випускників Профілі навчання та вступ у вузи     філологічний природничий 2011-2012 31 11 12 2012-2013 22 10 7 2013-2014 24 8 9   Школа тісно співпрацює з вищими навчальними закладами: Білоцерківським аграрним університетом, Черкаським Державним університетом Ім. Б. Хмельницького, Уманським Національним університетом садівництва. З цими закладами укладені угоди на співпрацю зі школою. На базі нашого закладу викладачами Білоцерківського університету щороку проводиться профорієнтаційна робота, викладачі проводять заліки щодо вступу випускників району до університету. В школі працює стабільний висококваліфікований педагогічний колектив. Серед 33 педагогів – 12 вчителів - спеціалісти вищої категорії; 9 вчителів – спеціалісти першої категорії, 3 – старших вчителі, 1 педагог нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. Педагоги школи беруть активну участь у методичній роботі району. 6 вчителів є керівниками різних методичних структур району, а шкільний психолог Трюхан Л. В., вчитель географії Коваленко Н. В. є членами обласних творчих груп. Протягом останніх 3-х років на базі школи проведенні районні семінари "Міжпредметні зв’язки при вивченні теми "Оптика", "Особистісно-зорієнтоване навчання та використання ІКТ при вивченні української мови", на базі закладу для психологів району було проведено психолого-педагогічний семінар і тренінг на тему: "Профілактика професійного вигоряння вчителя", вчителі вищої категорії проводили майстер-клас з предметів світова література та біологія. Всі педагогічні працівники складають і реалізують щорічні особисті програми науково-методичної роботи. Щороку вчителі школи беруть участь в районному конкурсі "Учитель року" та "Класний керівник року". Гірник А. В. – вчитель української мови і літератури стала переможцем у 2012 році, яка виступила у фіналі районного туру "Грані педагогічної майстерності", Жоломко Н. В. – вчитель української мови і літератури у 2013 році виборола перше місце в номінації "Класний керівник року", Юрпольська В. М – перше місце в номінації "Учитель трудового навчання". Досягнення вчителів відображаються щорічно у шкільному "Рейтингу методичної роботи". Вчителі-предметними є координаторами Міжнародних дитячих ігор: Вовкотруб Л. В. - координатор гри "Грінвіч", Кураш Н. В. – "Колосок", Жоломко Н. В. - "Соняшник", Мандрика Л. В. - "Геліантус", Глущик О. В. - "Бобер" та "Кенгуру". 80% учнів приймають участь в Міжнародних іграх. В школі забезпечується якість методичної роботи. У 2013-2014 навчальному році отримав значне оновлення методичний кабінет школи, в якому нагромаджено фахові видання, матеріали передового педагогічного досвіду, навчальні програми. Кабінет підключено до мережі Інтернет. Особливого значення для учнів їх батьків і педагогів набула традиція презентації досягнень школи в день її народження. Особливо вдало проведено презентацію під час святкування 50-річного ювілею школи. Для забезпечення належних умов щодо організації навчально-виховного процесу створено відповідну матеріально-технічну базу за такими напрямками: формування фонду навчальної, методичної літератури, періодичних видань, створено 2 комп’ютерні класи з підключенням до мережі Інтернет. В школі наявні 3 ноутбуки, 2 проекційні дошки, для проведення дослідницької роботи працює шкільна теплиця. З метою якісного надання освітніх послуг наш навчальний заклад має систему додаткової освіти через групові та індивідуальні консультації, екскурсії, участь у різного роду шкільних та позашкільних заходах. Школа тісно співпрацює з районною дитячою бібліотекою. Спільно з бібліотечними працівниками в школі проходять такі заходи як: свято Хліба, Андріївські вечорниці, виховні години на теми патріотичного виховання, науково-практичні конференції до Шевченківських днів, бесіди за круглим столом. Новизною в діяльності педагогічного та учнівського колективів є відтворення народних традицій свят та обрядів. В школі організовано і працює шкільне лісниче об’єднання "Ліщина", члени якого (а це учні 10-х класів), вивчають деревостан і типологію місцевого лісу. Щороку члени лісничого об’єднання беруть участь у Всеукраїнській акції "Майбутнє лісу в твоїх руках", під час якої висаджують червоний дуб, граб, клен. Робота шкільного об’єднання постійно висвітлюється в місцевій пресі. Іміджу школи сприяє атрибутика. Катеринопільська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №2 має свою емблему, гімн, прапор школи. Це підвищує корпоративний дух і формує обличчя закладу на ринку освітніх послуг. Важливою складовою іміджу школи є робота над упровадженням і зміцненням традицій: посвята в першокласники на святі Дня знань; посвята в старшокласники; день самоврядування до Дня учителя; день народження рідної школи (жовтень місяць); козацькі забави; зустрічі з випускниками школи; свято Покрови; Андріївські вечорниці; Свято Миколая; День Соборності України; Кращий клас та кращий учень року; Зустрічі з випускниками різних поколінь; Випуск шкільної газети. Проведення Днів відкритих дверей для учнів, батьків інших шкіл (квітень). Великого значення педагогічний колектив надає роботі з батьками. В школі діє батьківський лекторій "Виховуємо майбутнього громадянина України". Кожна остання п’ятниця місяця – зустріч батьків з представниками медицини, правоохоронних органів, працівниками комісій і служб райдержадміністрації. Добре налагоджена робота з класними батьківськими комітетами дає змогу залучати батьків не тільки до вирішення проблем школи, а й проводити спільні свята та різні заходи. У рамках роботи "Школи сприяння здоров’ю" спільно з батьками проводяться години спілкування класних керівників, шкільної медичної сестри на теми виховання здорової дитини, тематичні виховні години з учнями та батьками щодо здорового способу життя. Переважна частина батьків переймаються проблемами школи, надають посильну допомогу у вирішенні тих чи інших проблем закладу. У школі напрацьовано чимало методів здійснення зворотного шляху: щомісячне інформування батьків через щоденник та листівки з успішністю дитини, завдяки яким батьки мають можливість ознайомитись із результатами освітнього процесу, запланованими екскурсіями, проведення в школі акцій, ярмарок тощо. Інформаційним центром в школі є веб-сайт. Створення шкільного сайту дає змогу батькам більш детально знайомитись із життям школи, щоденно дізнаватись про новини школи. Анкетування батьків щодо обрання профілів навчання у старшій школі, дає змогу порівняти бажання батьків та дітей щодо подальшого навчання та вибору майбутньої професії. Проведення спільних свят, класних годин вчителя, учнів разом з батьками дає змогу поспілкуватися в неформальному оточенні та надавати батькам можливість ґрунтовніше познайомитись із педагогічним колективом. Всі ці фактори дають змогу педагогічному колективу школи спільно з батьками створювати дружню команду, яка має спільну, єдину мету – дати дітям можливість вирости вільними, гармонійно розвинутими особистостями. 2.1. Співпраця закладу з громадськістю Важливою складовою для створення іміджу школи є співпраця з громадськими організаціями. В школі ось уже протягом 10 років працює волонтерський загін "Турбота", яким керує педагог-організатор Голуб Л. В. До складу загону входять учні середньої і старшої ланки. День людей похилого віку, День інваліда, День ветерана, збір і відправка малюнків, листівок воїнам, які захищають Україну в дні окупації – першочергове завдання шкільного волонтерського загону. Загін свою роботу координує з районною ветеранською організацією, з районною радою воїнів -афганців. Частими гостями члени загону є в реабілітаційному центрі "Сонечко", особливо під час проведення свята Святого Миколая для дітей із вродженими вадами, з концертами діти виступають перед хворими в районній лікарні, відвідують хворих в інтернаті. Постійна турбота про ветеранів – всі ці заходи сприятливо поширюються серед жителів селища, установ і організацій. Загін "Турбота" неодноразово нагороджувався дипломами, грамотами відділу освіти, а у 2011році –виборов третє місце в області. За участь в обласному Інтернет – проекті "Ми патріоти Черкащини" в підпроекті "Добро починається з тебе", у 2014 році керівнику загону Голуб Л. В. вручено подяку від обласного комітету профспілок працівників освіти. Колектив школи організовує зворотній зв’язок із громадськістю, активну рекламу за межами школи, в тому числі через сайт в Інтернеті та ЗМІ. Свої надбання педагоги школи поширюють через педагогічні видання "Шкільний світ", журнал "Відкритий урок", у збірниках науково-педагогічних конференцій, в інтернет-конференціях пропагують свої доробки. А це дозволяє оцінювати ступінь розвитку нашого навчального закладу та планувати його перспективи. Вчителі школи є активними у роботі органів місцевого самоврядування. Два вчителі є депутатами селищної ради. Через органи самоврядування вирішують проблеми школи, селища, що також створює позитивний імідж школи серед великої частини керівників, підприємців, жителів селища. Традиційно педагоги та учні вітають з професійними святами працівників сільського господарства, медичних працівників, працівників культури, листівками, що також позитивно впливає на імідж школи. Отже, для того, щоб школа була конкурентоспроможною, мала авторитет, популярність, свій імідж, вона повинна мати: власну місію, філософію; неповторну систему звичаїв, традицій; якісні освітні послуги; оригінальну систему навчання та виховання; зв’язки з вищими навчальними закладами; систему надання інформації споживачам про свій потенціал, успіхи та освітні послуги; тісну співпрацю з батьками, громадськістю. Сформований позитивний імідж школи дозволяє вирішувати такі завдання: підвищення привабливості навчального закладу в першу чергу для учнів, батьків селища та прилеглих сіл; підвищення ефективності заходів щодо надання нових освітніх послуг; поліпшення соціально-психологічного мікроклімату в шкільному колективі; підвищення рівня організаційної культури навчального закладу й якості освіти. Висновки Отже, імідж навчального закладу – це складне явище, яке містить чимало чинників. Метою формування позитивного іміджу навчального закладу є підвищення конкурентоспроможності, залучення інвестицій, установлення та розширення партнерських зв’язків. Знання особливостей структурних компонентів іміджу навчального закладу дозволяє свідомо та цілеспрямовано формувати позитивний імідж закладу. Подальші теоретико-прикладні дослідження мають встановити напрями й етапи формування позитивного іміджу навчального закладу. Список використаних джерел 1. Булатова О. Имидж педагога – мода илинеобходимость? [Текст] / О. Булатова// Директор школи. Україна – 2003. - №2 –с. 10 – 12.; 2. Гурьянова М. Резервы модернизации сельськой малочисленной школы [Текст]//. Народное образование, -2004, -№8 – с. 67 – 76; 3. Зуєвська І. Критерії ефективності позитивного іміджу школи [Текст]//Директор школи. – 2006 -№ 2 (386) - с. 10-13.; 3. Мармаза О. І. Використання потенційних можливостей іміджології в управлінні закладами освіти [Текст]/ О. І. Мармаза // Управління школою. – 2009. -№19 – 21. –С. 55 – 59. 4. Шепель В. Имиджология. Какнравитьсялюдям – М., 2005 – 456 с. 5. Шепель В. ИмиджелогияКакнравиться людям [Текст]/ В. М. Шепель. – М: Народноеобразование 2002. – 576 с.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45379/

Стаття „Розвиток професійних якостей керівника загальноосвітнього навчального закладу”

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку держави особливе місце в житті людей займає уміння управляти. Дослідник Герберт А. Саймон зауважив, що управління – це знання про те, як маніпулювати іншими людьми, – як примусити їх зробити те, що вам потрібно, але управління не м оже існувати поза мораллю. Тому особливо гостро постало питання про рівень професіоналізму керівників навчальних закладів, їхні особистісні та професійні якості, культуру мислення, моральні цінності, вміння вести за собою людей. Ефективність управління школою буде підвищуватися, якщо керівник знає які пред'являються до нього вимоги і прагне до самовдосконалення з метою розвитку тих особистісних якостей, які необхідні сучасному керівникові. Аналіз актуальних досліджень. Огляд наукової літератури засвідчує наявність значної кількості праць науковців з цієї теми. Найбільш важливі питання, пов’язані з основними особистісно-діловими та професійними якостями управлінців, розглядають у своїх працях такі зарубіжні та вітчизняні науковці: Ф. Тейлор, А. Файоль, Р. Вдовиченко, А. Китов, В. Ургукін, Н. Шмельов, Дьюк-Фукоа, Б. Карлоф, А. Гаврилюк, М. Лагунова, Н. Нижник, Л. Пашко, І. Резакович, В. Шатун, Л. Васильченко, Л. Туріщева, С. Фролов, В. Маслов. Зокрема, В.В. Олійник, В.І. Бондар, Л.І. Даниленко М.Ю. Красовицький, С.В. Крисюк досліджували питання вдосконалення змісту роботи з підвищення кваліфікації керівних кадрів загальноосвітніх навчальних закладів. Удосконаленню фахової та управлінської майстерності керівників шкіл присвятили свої дослідження В.І. Бондар, В.І. Маслов. Систему неперервної освіти керівників загальноосвітніх навчальних закладів досліджували Л.І. Даниленко, В.В. Олійник, О.І. Галаган, Б.С. Гершунський. Мета статті – полягає у розкритті шляхів розвитку професійних якостей керівника загальноосвітнього навчального закладу. Виклад основного матеріалу. Велику роль в організації ефективної роботи освітньої установи відіграє її керівник. Він має бути здатним приймати сміливі рішення, творчо вирішувати проблеми колективу (як виробничі, так і особистісні), дбати про його добробут. Керівник – особа, на яку офіційно покладено функції управління установою (підприємством) та організації її діяльності. Організаторська діяльність директора школи спрямована на формування педагогічного колективу, колективу однодумців. У цій роботі особливу роль відіграють особистісні якості керівника – його професіоналізм, загальна і педагогічна культура, зацікавленість у справах школи, вчителів та учнів, вміння ставити завдання і добиватися їх рішення. На сучасному етапі розвитку суспільства існує об’єктивна потреба в сприянні особистісному розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів їх особистісних та професійних якостей як неодмінній умові їх професійного вдосконалення, визначення провідних соціально-психологічних механізмів й умов, що ініціюють особистісний розвиток управлінців на різних етапах їх професійної діяльності. Розвиток – одна з фундаментальних філософських і наукових категорій. Серед аспектів поняття «розвиток» виділяють такі: в основі розвитку лежить інноваційний процес – процес створення й засвоєння новацій, тобто процес руху до нового стану, причому не випадкового, а об’єктивно необхідного. У словнику Ожегова міститься таке визначення: «Розвиток – це процес закономірної зміни, переходу з одного стану в інший, більш досконалий; перехід від старої якості до нової, від простого до складного, від нижчого до вищого» [4, с. 572]. Науковець М. Поташник доходить висновку про те, що «розвиток – це зміна, але не кількісна, а якісна (на відміну від росту, удосконалення і т. ін.), причому не будь-яка, а лише позитивна, тобто змінена система з новими властивостями ефективніше, ніж попередня, виконує свої функції або набуває нових функцій (на відміну від регресивних якісних змін, що призводять до розладу системи) [6, с. 181] Отже, розвиток не просто еквівалент зміни, а скоріше поступальний рух, що виникає як взаємодія характерних рис й оточуючого середовища. Постійні зміни у зовнішньому середовищі є тим фактом, який детермінує необхідність постійного розвитку школи, управління нею, становлення керівника школи нового типу. Стабільність розвитку освітнього закладу забезпечується безперервністю усвідомлення та «нарощування» його управлінської культури, що протидіє стереотипності поведінки керівника і діяльності в режимі «автоматичного» управління [1, с. 37]. Одним із основних чинників розвитку особистості керівника є його здатність до засвоєння соціального, морального, професійного досвіду, перетворення абстрактної можливості на реальне володіння соціальним, моральним, професійним статусом, функціями та якостями. Виявляється це в процесі утвердження і самоутвердження особистості як суб’єкта управлінської діяльності. Цей нерівномірний і поступальний процес починається з елементарного самовизначення, орієнтації переважно на зовнішні регулятори, а з часом виходить на рівень саморегуляції, самовияву, самоактуалізації. Як зазначає Л.І.Даниленко, керівники шкіл не готові до перспективного розвитку, а головним у своїй діяльності вважають вирішення завдань поточного функціонування. [3, с. 32]. Адже, якщо людину постійно привчати засвоювати обсяг відповідних знань та навичок у готовому вигляді, через деякий час вона стане не тільки нездатною проявити особисті здібності і якості, але взагалі не зможе їх проявляти. Щоб планувати розвиток системи необхідно будувати модель її майбутнього. Складність цього завдання в тому, що керівники шкіл є носіями певних стереотипів, які в нових суспільних умовах необхідно подолати. Тому засобами розвитку професійних якостей керівника загальноосвітнього навчального закладу є безперервна освіта, самоосвіта та саморозвиток керівників. Висвітлимо їх детальніше. На сьогодні ідея безперервної освіти людини протягом усього її життя отримала поширення у всьому світі. Безперервна освіта як принцип, на якому ґрунтується організація всієї системи освіти в цілому й, отже, кожної складової її частини, визначається по суті всіма вченими й діячами освіти. Цією ідеєю керується у своїй діяльності міжнародна організація ЮНЕСКО. За означенням одного з відомих вчених цієї організації Р. Дарве, «безперервна освіта – це процес особистого, соціального і професійного розвитку індивіда протягом його життя. Ця ідея поєднує формальне і неформальне навчання, яке здійснюється з метою придбання і удосконалення профосвіти» [1, с. 32]. Досліджуючи проблеми безперервної освіти, А. Владиславляєв дає таке визначення: «Під безперервною освітою ми розуміємо систематичну, цілеспрямовану діяльність щодо отримання й удосконалення знань, умінь і навичок як у будь-яких видах загальних і спеціальних навчальних закладах, так і шляхом самоосвіти» [2, с.33]. Значний внесок у розробку безперервної освіти було здійснено в наукових працях В. Андрущенка, Н. Бібік, С. Гончаренка, Т. Десятова, І. Зязюна та інших. Дослідження неперервної освіти дає підстави стверджувати, що саме безперервність є стимулом професійного розвитку особистості. У базовому стандарті України відмічається , що підготовка сучасного керівника школи має бути багаторівневою та варіативною, залежно від базової підготовки директора та його професійної компетентності. Спроба забезпечити своєчасну адаптацію керівних і педагогічних кадрів освіти до змін у змісті й організації їхньої праці знайшла втілення в ідеї неперервної післядипломної освіти. За діючим законодавством України, керівники освіти, шкіл і педагогічні працівники повинні раз у п'ять років підвищувати свою кваліфікацію в системі післядипломної педагогічної освіти. Одним з основних завдань системи післядипломної педагогічної освіти, щодо освіти директорів загальноосвітніх навчальних закладів є надання знань керівникам освіти як менеджерам-фахівцям у галузі управління, що оцінюються лише за їх компетентністю та професійними здібностями. В системі перепідготовки керівників навчальних закладів існує безліч методів навчання (метод розробки шкільної документації, метод аналізу конкретних ситуацій, ситуація-ілюстрація, ситуація-вправа, ситуація-оцінка, ситуація-проблема, метод ігрового моделювання (ділова гра)) та навчально-професійних ситуацій (ситуації з явно вираженою суперечністю, ситуації з неконкретно представленою інформацією, ситуації на прогнозування, ситуації на оптимізацію, ситуації на рецензування, ситуації на виявлення суперечності та формулювання проблеми, ситуації на пошук способу вирішення, ситуації, направлені на розвиток логіки, комунікативно-творчі ситуації), які впливають на розвиток їх професійних якостей. Як свідчить досвід, застосування методу конкретних ситуацій і ділових ігор розвиває гнучкість аналітичного та конструктивного мислення, здатність приймати рішення в умовах, що змінюються, творчий підхід у прийнятті управлінських рішень, сприяє розширенню соціального світогляду особистості, дозволяє з максимальною ефективністю використовувати знання і вміння колективу, який очолює керівник. Через вирішення навчально-професійних ситуацій у системі безперервної освіти розвиваються інтелектуально-логічні, інтелектуально-евристичні, комунікативні, творчі, та морально-етичні якості керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Визначальною умовою самоосвітньої діяльності керівника є забезпечення «навчання протягом життя». Найважливішим завданням самонавчання керівників загальноосвітніх навчальних закладів є засвоєння фахових знань, поглиблення професійної компетентності, постійний розвиток управлінських якостей. Самоосвіта – ознайомлення з новинками педагогічної літератури, інструкціями, методичними посібниками, наказами управління освіти є також одним із шляхів підвищення управлінської компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу. Керівники повинні знати, на що вони витрачають свій час. Уміння контролювати свій час є найважливішим елементом продуктивної роботи. Їм варто бути націленими не на виконання роботи, а на кінцевий результат. Саморозвиток керівника загальноосвітнього навчального закладу – це процес усвідомленого цілеспрямованого розвитку себе як керівника, який включає самостійне вдосконалення своїх знань, умінь, особистісних і функціональних якостей, компетенції в цілому, що забезпечують ефективність професійної діяльності. Професійний саморозвиток – це не масове і навіть не типове явище, тому що не всі володіють якостями, які необхідні для цілеспрямованої роботи над собою. Саморозвиток відбувається тільки в тих, хто володіє необхідними якостями, головними з яких є: внутрішня мотивація на професійні завдання, досягнення високих результатів у їх рішення та мотивація на себе; здатність до саморозвитку; розуміння змісту та методичних основ саморозвитку. Слід зазначити, що не може бути саморозвитку без прагнення виконувати свої службові функції ефективно і якісно. Формування мотивів і зміна структури мотивації професійної діяльності – процес складний і тривалий. Тому неможливо швидко сформувати у керівника школи вмотивованість на саморозвиток, якщо її немає в структурі його мотивів. Наявність даної мотивації є одним з головних професійних якостей менеджера, здатного самостійно зробити кар'єру і досягнути успіху в процесі перетворень. Висновки. Отже, саме система неперервної освіти, самоосвіта та саморозвиток керівників загальноосвітніх навчальних закладів є стимулом професійного розвитку особистості. Визначальною умовою самоосвітньої діяльності керівника є забезпечення «навчання протягом життя». Найважливішим завданням самонавчання керівників загальноосвітніх навчальних закладів є засвоєння фахових знань, поглиблення професійної компетентності, постійний розвиток управлінських якостей. Таким чином, через розвиток особистісних і професійних якостей, через набуття професійних знань і вмінь, придбання позитивного педагогічного досвіду, виконання спеціальних функцій, формування індивідуального стилю керівництва, розвиток морально-етичної культури відбувається процес професійного становлення менеджера освітнього закладу. Література Васильченко Л.В. Управлінська культура і компетентність керівника / Л.В. Васильченко. – Х. : Вид. група «Основа», 2007. – 176 с. (Б-ка журн. «Управління школою». Вип. 3 (51)). Волобуєва Т.Б. Самооосвітня діяльність керівника [Текст]. / Т.Б. Волобуєва . – Х. : Основа, 2005. – 96 с. Даниленко Л.І. Підготовка керівника середнього закладу освіти : навч. посібник [Текст]./ Л.І. Даниленко. – К. : Міленіум, 2004. – 272 с. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка : 8000 слов и фразеологических выражений / С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова; Акад. наук, Ин-т русск. яз. им. В.В. Виноградова. – 4-е изд., дополн. – М.: Азбуковник, 1999. – 693 с. Пасечнікова Л. Розвиток у керівника ЗНЗ умінь самоаналізу результатів управлінської діяльності / Л.Пасечнікова // Директор школи (Шкільний світ). – 2005. – № 31-32. – С.5-7. Управление развитием школы / Под ред. М.М. Поташника, В.С. Лазарева. – М. : Новая школа, 1995. – 464 с.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45433/

Стаття «Система роботи педколективу над науково-методичною проблемою»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи авторка пише, що саме організація роботи над науково-методичною проблемою - найефективніший шлях трансформації педагогічної ідеї у практику, адже завдання удосконалення управління навчальними закладами неможливо реалізувати без трансформації ідей науки й упровадження інноваційних технологій навчання та виховання

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45433/attachment-download/15568/

files/robota_59_7.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45496/

Стаття «Забезпечення наступності між початковою й основною школою в умовах нового Державного стандарту початкової, базової та повної середньої освіти»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи (додається медіапрезентація та методичні рекомендації) автори пишуть, що саме безліч протиріч і претензій, що неминуче виникають між ланками освіти, вимагають пошуків оптимальної моделі здійснення відповідності, доцільності, життєвості в реалізації безпе рервного освітнього процесу

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45496/attachment-download/15620/

files/robota_17_7.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45611/

Стаття „Методичний кабінет як центр організації роботи методичної служби школи”

У матеріалі з досвіду роботи на заявлену тему авторка пише, що метою було створити науково-практичний, інформаційно-ресурсний, методичний центр, де зібрані допоміжні матеріали, матеріали методичної діяльності педагогів, а також зробити кабінет місцем роботи з педагогічною літературою, відео - та Інт ернет-ресурсами. Додається медіапрезентація

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45611/attachment-download/15715/

files/kabinet_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45686/

Стаття „Исключительная возможность повышения квалификации учителей при помощи онлайн-платформы Coursera”

У статті на заявлену тему авторка ділиться власним досвідом безкоштовного проходження курсів підвищення кваліфікації на онлайн-платформі Coursera, що є провайдером Масових відкритих онлайн-курсів, що анонсував сайт Osvita.ua. Додається медіапрезентація

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45686/attachment-download/15769/

files/robota_1_7.pdf

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45753/

Педагогічна рада «Педагогические приемы создания ситуации успеха»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи обґрунтовано провідну роль педагогічних прийомів створення ситуації успіху у формі ділової гри для педагогів на педагогічній раді. Доведена необхідність застосування педагогічних прийомів створення ситуації успіху для вдосконалення освітнього процесу

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45753/attachment-download/15834/

files/robota_19_7.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45872/

Стаття «Місце моніторингу в управлінській діяльності керівника закладу освіти»

У матеріалах семінару-практикуму авторка пише, що сам по собі моніторинг не є окремою управлінською функцією. Він виступає, швидше за все, як складова компоненту таких управлінських функцій, як аналіз і контроль

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45872/attachment-download/15935/

files/vistup_1_2.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45892/

Стаття «Технологія моніторингових досліджень методом квадрант-аналізу в системі загальної середньої освіти»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи авторка пише, що квадрант-аналіз - це числовий метод формалізації дослідження ручним способом або за допомогою ПК, упорядкованих значень спостереження за двома змінними в кінцеве число градацій або інтервалів шкал на осях координатної площини

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45892/attachment-download/15958/

files/robota_49_6.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45978/

Методичні рекомендації «Абсолютні цінності шкільної освіти»

У рекомендаціях на заявлену тему висвітлено теоретичні й методичні аспекти цінностей шкільної освіти. Надано практичні матеріали з правового виховання молодших школярів. Матеріали виявляться корисними для педагогів-практиків: учителів, вихователів

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/45978/attachment-download/16042/

files/robota_7_7.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/46007/

Стаття «Наукові засади та функції управління навчально-виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі»

Ключові слова: управління, управлінський цикл, функції управління. Постановка проблеми та її значення  Наукова теорія управління загальноосвітнім навчальним закладом інтенсивно почала розвиватися за останні 30 років, але і на сьогодні немає єдиного погляду на зміст таких понять, як управлі ння, керівництво, функції управління, методи управління. Це зумовлено тим, що дана проблема має багатоаспектний характер і синтезує в собі дані таких наук, як економіка, філософія, соціологія, фізіологія, педагогіка, кібернетика та ін. Метою статті є висвітлення сутності управління у загальноосвітньому навчальному закладі. Виклад основного матеріалу. Управління — це діяльність, що забезпечує планомірний і цілеспрямований вплив на управлінську систему з метою її максимального функціонування. Неодмінною умовою функціонування управлінської системи с рух інформації від органу управління до об'єкта управління і назад. Питання управління навчальним закладом, зокрема школою, належить до ряду актуальних, тому постійно досліджується вченими на предмет його вдосконалення. Управління навчальним закладом містить у собі мету, завдання, що стоять перед школою, базується на закономірностях, принципах, змісті, формах та методах функціонування головних структурних компонентів і складових загальноосвітнього закладу. Невід'ємною частиною управління є процес його здійснення, що складається із послідовних етапів, які прийнято називати універсальним управлінським циклом (розробка і прийняття рішення, моделювання, організація, регулювання, контроль, корекція та ін.). Головною метою управління є забезпечення стабільного функціонування та розвитку навчального закладу. У різних джерелах функції управління навчальним закладом класифікуються за різними основами. Найпоширенішими з них є три класифікаційні ознаки: етапи процесу управління; структура і вид об'єкта управління; сфера чи вид діяльності. Функції, що виділяють за стадіями управління, називають загальними це зокрема планування, прогнозування, аналіз, організація, стимулювання, контроль та виділяють дві групи управління нею: класичні (до яких віднесено вироблення і прийняття управлінського рішення, організацію діяльності школи, її регулювання та коригування, облік і контроль) та пріоритетні (консультативна, представницька, менеджерська, політико-дипломатична) [9]. Також пропонується розрізняти класичні, діяльнісні і модернізовані функції директора загальноосвітнього навчального закладу [1]. У більшості прийнято спиратися на класифікацію засновника адміністративної школи управління А. Файоля, що стала класичною для загальної теорії управління. У рамках створеної ним теорії адміністрації, метою якої була розробка універсальних принципів управління [5,181-187], виділяється п'ять основних функцій управління: планування функція управління, яка полягає у визначенні цілей діяльності, необхідних для їх досягнення засобів, а також у розробці методів, найбільш ефективних у конкретних умовах; організація формування структури об'єкта і забезпечення всім необхідним для його нормальної роботи, тобто створення умов для досягнення запланованих цілей; мотивація активізація працівників і спонукання їх до ефективної діяльності в напрямі поставлених цілей, за посередництвом економічного та морального стимулювання зі створенням умов для розвитку і прояву творчого потенціалу співробітників; координація забезпечення узгодженості в роботі всіх ланок системи шліхом установлення зв'язків і комунікацій між ними; контроль якісний і кількісний облік і оцінка результатів роботи, на основі якого проводиться коригування раніше прийнятих рішень і планів [17]. Автори одного з найпопулярніших підручників з менеджменту М. Мескон, М. Альберт і Ф. Хедоурі розрізняють так звані первинні функції управління (планування, організацію, мотивацію і контроль) і два інтегруючі їх процеси комунікацію (обмін інформацією) і прийняття рішень [7]. При цьому від себе ми можемо конкретизувати, що прийняття рішень виступає обов'язковою початковою ланкою будь-якої управлінської дії, а обмін інформацією виконує скоріше не самостійну, а допоміжну, обслуговуючу роль по відношенню до всіх функцій управління. Розглянемо, як ці класичні класифікації функції менеджменту модифікуються в різних джерелах по відношенню до управління закладами освіти. Загалом, огляд літературних джерел дозволяє виділити такий перелік функцій управління навчальним закладом: планування, керівництво, організація, координація, контроль, прийняття рішень, об'єднання і згуртування колективу, мотивація, оцінка, комунікація, представництво, ведення переговорів, укладення угод тощо. За даними дослідження Г. Єльнікової, в проаналізованих нею розвідках виділення функцій управління загальноосвітнім навчальним закладом розподілилось таким чином: функцію планування виділяють 78% авторів (в тому числі 40% з них до цієї функції відносять передбачення і програмування); функцію підготовки і прийняття управлінського рішення 40%; організації 93%; мотивації або стимулювання 36%; регулювання 46%; координації 36%; контролю, обліку й аналізу 93%; функцію аналізу виділяють в окрему специфічну діяльність 22% дослідників [2,75-77]. Загалом, звертаючи увагу на певну складність переліків функцій управління навчальним закладом, корисно звернутись до дослідження Л. Онищук, в якому на основі аналізу існуючих класифікацій управлінських функцій в ретроспективі їх розвитку робиться висновок про існуючу тенденцію ускладнення управлінської діяльності керівників різних рівнів і різних систем, а також змісту управління під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Але, як виходить із загальновідомих принципів менеджменту, чим простішою є система, тим надійніше й ефективніше вона працює. Тому зокрема і надмірну деталізацію функцій управління навчальним закладом слід розглядати як негативний факт. Намагаючись позбутись цього недоліку, вважаю за доцільне всі функції управління навчальним закладом поділяти лише на три основні, а вже в їх рамках виокремлювати підфункції. Це такі три функції: підготовка до виконання роботи (включає планування, прогнозування, проектування); організація виконання роботи (включає мотивацію, координацію, безпосередньо організацію та регулювання); контроль виконаної роботи (включає аналіз, діагностику, контроль і оцінку). Безпосереднє управління загальноосвітнім навчальним закладом як державною установою здійснює директор, який призначається на посаду органом державного управління. Його обов'язки чітко визначені в Положенні про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад (Освіта, 1993, 3 вересня), де вказано, що директор забезпечує реалізацію державної освітньої політики, розпоряджається шкільним майном і коштами в установленому порядку, затверджує кошторис та його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в банках, розпоряджається кредитами, видає накази та розпорядження, обов'язкові для всіх учасників навчально-виховного процесу, організовує і контролює навчально-виховний процес, відповідає за якість роботи педагогічного колективу, охорону дитинства і праці, створює умови для позакласної та позашкільної виховної роботи, призначає і звільняє своїх заступників і педагогічних працівників, затверджує їхні посадові обов'язки та правила внутрішнього розпорядку (разом із профспілковим комітетом), створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, несе відповідальність за свою діяльність перед колективом школи, батьками, місцевими органами влади, громадськістю. Успіх управління школою залежить від позиції директора, стилю його роботи, компетентності, переконаності в необхідності демократизації управління. В типології визначено декілька підходів до стилів та методів управління: За змістом фактору, що впливає на людину: економічні, організаційно-розпорядчі, соціально-психологічні методи. За характером цілей: діловий та бюрократичний методи і стилі. За способами впливу (формальному й неформальному): директивний (формалістичний), товариський (авторитетний) та поблажливий. За ступенем прояву одноосібного та колегіального способів впливу: автократичний (авторитарний, вольовий), демократичний і пасивний (ліберальний) методи та стилі. В системі управління застосовують також методи та стилі: організаційно-розпорядчий, організаційно-педагогічний, соціально-психологічний, економічний, які можуть скласти класифікацію універсальних груп методів управління навчальними процесами. У цілому, визначивши сутність управління навчальним закладом як систему процесів упорядкування структури і регулювання діяльності працівників загальноосвітнього навчального закладу, яка розкривається в єдності забезпечення цілісності закладу, підтримання заданого режиму діяльності й досягнення поставлених цілей розвитку за посередництвом прийняття рішень і обміну інформацією між керуючою і керованою підсистемами і структурними підрозділами закладу; а також домовившись розуміти зміст управління навчальним закладом у багатстві основних функцій управління, ми отримуємо можливість більш детальних аспектів управління навчальним закладом. Найперспективніші з них це аспекти, що мають вихід на практику застосування методів управління навчальним закладом і стосуються активізації творчості менеджерів і стимулювання інновацій в навчально-виховному процесі. Висновки Процеси, які відбуваються в українському суспільстві та світі, перетворення зачепили сучасну школу і зумовили необхідність модернізації сучасної освіти. Тож, одним з перспективних шляхів модернізації можна визначити впровадження інновацій у діяльність загальноосвітнього навчального закладу і в процес управління цією діяльністю. В даний час суттєві недоліки в управлінні сучасною школою пов’язані з перевагою в практичній діяльності багатьох керівників шкіл традиційних форм і методів контролю без урахування сучасних тенденцій у розвитку освітніх установ. Одним з таких недоліків є її спрямованість виключно на підвищення успішності учнів, в той час коли потрібно з урахуванням нової педагогічної парадигми всі зусилля спрямувати на підвищення якості освіти, однією зі складових якого є особистісне зростання учнів.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/46095/

Стаття «Інновації в упровадженні моделей державно-громадського управління загальноосвітнім навчальним закладом»

Нині найбільше пріоритетною сферою реформування у країні є перетворення освітньої галузі у відкриту систему, що передбачає перехід до децентралізованої моделі управління та розвиток громадського сектору. Громадська думка стає своєрідним інформаційним сигналом

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/46095/attachment-download/16159/

files/robota_91_2.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/46175/

Стаття „Учитель для школи - це те ж саме, що сонце для Всесвіту”

У матеріалі з досвіду роботи на заявлену тему авторка пише, що на околиці міста Запоріжжя серед квітучої зелені розташувався Запорізький навчально-виховний комплекс № 42. Це відома в місті школа-родина

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/46175/attachment-download/16192/

files/robota_5_5.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/46541/

Стаття «З досвіду роботи опорної школи сприяння здоров’ю»

Школа - це місце, де дитина проводить значну частину часу. Тому саме школа має великі можливості у здійсненні ряду заходів із питань збереження здоров’я. Програма покликана чітко регламентувати діяльність на шляху до кінцевої мети - створення здорового мікроклімату для виховання здорової особистості

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/46541/attachment-download/16534/

files/robota_89.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/46879/

Матеріали педради «Інноваційна діяльність гімназії в системі формування компетентної особистості»

Розробка педагогічної ради на заявлену тему, мета якої - вироблення професійної компетенції педагогічних працівників для впровадження інноваційних педагогічних технологій; аналіз готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями, до пошуково-дослідницької та проектної діяльності

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/46879/attachment-download/16716/

files/rozrobka_1_17.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/47039/

Стаття «Характеристика інтернет-ресурсів з питання «Фандрейзинг як джерело додаткового фінансування бібліотек»

Фандрейзинг  (англ.  Fundraising)  — процес залучення грошових коштів та інших ресурсів (людських, матеріальних, інформаційних тощо), які організація не може забезпечити самостійно, та які є необхідними для реалізації певного проекту або своєї діяльності в цілому. Термін "Фандрейзинг" є ка лькою з англійської (fund — кошти, фінансування, raise— піднімати, добувати, збирати). Таким чином, пошук фінансових ресурсів займає в цьому процесі важливе, але не єдине місце. Крім того, Фандрейзинг — це також наука про успішне переконання інших у тому, що діяльність вашої організації заслуговує уваги (і підтримки). У центрі Фандрейзингу стоїть людина — Фандрейзер або менеджер з Фандрейзингу. Успішність залучення коштів багато в чому залежить від того, наскільки він володіє професійними навичками і вірить сам у те, у чому намагається переконати інших. Останнім часом все більше і більше організацій і приватних осіб в нашій країні стикаються з необхідністю писати заявки на гранти. Реалізація нових ідей потребує коштів. Для західних фахівців це звичайна процедура — фонди оголошують конкурси, переможці конкурсів отримують гранти. Однак для фахівців з України та інших країн СНД проблема підготовки заявки на такий конкурс ідей та проектів стала актуальною набагато пізніше ніж у їхніх зарубіжних колег. Завданнями, що стоять перед проектним колективом у процесі Фандрейзингу є: пошук потенційних донорів; обґрунтування потреб організації відповідно до інтересів потенційних донорів та рівнем їх розуміння наших проблем; постійна робота з потенційними донорами (формування, підтримку і розвиток зв'язків); формування громадської думки на користь підтримки діяльності організації чи колективу, збір листів підтримки, придбання авторитету. Методи організації пошуку ресурсів можуть бути різними: екстенсивна стратегія — створення баз даних фондів і програм і віялова розсилка запитів або заявок (на практиці малоефективна); інтенсивна стратегія — ретельне планування і підготовка проектів до стану одного безпрограшного варіанту і подача заявок на грант в ретельно підібраний фонд або програму. Грант — це безоплатна цільова субсидія, що надається на конкурсній основі організації, ВУЗу, ініціативній групі або індивідуальному особі для реалізації заявленого проекту в тій чи іншій сфері діяльності. Тому, чим ретельніше проводиться планування проекту, тим більш ощадливо та ефективно використовуються ресурси для реалізації проектів! Ця теза важлива як для грантодавця, так і для грантоотримувачів, які надалі будуть займатися реалізацією проекту. Слід зауважити, що Фандрейзинг може проводитися як фахівцями самої організації, так і шляхом залучення зовнішніх фахівців з консалтингових фірм. У першому випадку мова йде про внутрішній менеджмент структури, коли розробкою і реалізацією стратегії пошуку фінансування співробітники організації займаються самостійно. У другому випадку пошук фінансування здійснюється за допомогою залучення професійних консультантів з Фандрейзингу. В даному випадку в цій ролі можуть виступати як незалежні експерти, так і спеціалізовані Фандрейзингової фірми. У випадку якщо ми самі вирішили освоїти всі премудрості Фандрейзингу, нам необхідно мати на увазі, що інструменти даного процесу різні, і подача заявки на грант — це лише одна з можливостей (досить поширена) отримання ресурсів для реалізації нашого проекту. Менеджери з Фандрейзингу використовують різні методи для досягнення своїх цілей, а саме: участь у спільних проектах і отримання цільового фінансування за програмами міжнародних організацій. На відміну від фондів, які тільки фінансують проекти, існують благодійні агентства, крім видачі грантів залучають наукові колективи для участі у спільних проектах; участь у проектах, фінансованих державою. Перевага цього методу роботи в тому, що він створює основу для соціального партнерства між державними структурами і недержавним сектором, розвиваючи взаємний інтерес і розуміння необхідності довгострокового співробітництва; організація спеціальних заходів щодо збору коштів (благодійних вечорів, аукціонів, концертів, спортивних змагань). Позитивна сторона цього інструменту в тому, що він дає можливість одночасно зустрітися з багатьма потенційними донорами, залучити однодумців; залучення волонтерів. Ця перевага створюють добровольці — люди, що віддають безоплатно свій час, знання, професійні навички заради благородних цілей організації; особисті зустрічі. Хоча цей метод потребує великих витрат часу і високих професійних якостей Фандрейзер, такі зустрічі є високоефективним інструментом, так як допомога надається не організацією організації, а людиною людині; використання ресурсів Інтернету. Уміння орієнтуватися в Інтернеті і ефективно використовувати його переваги для пошуку потенційних донорів, розміщення власних Web-сторінок з описом цілей і програм організації і т.  д. краудфандинг. Це колективна співпраця людей, які добровільно об'єднують свої гроші або інші ресурси разом, як правило через Інтернет, щоб підтримати зусилля інших людей або організацій. реклама. Часто малоефективний метод, хоча охоплює більшу аудиторію. Реклама може бути у вигляді розміщення спеціальних статей — звернень до ЗМІ, відеороликів для показу на спеціальних заходах, установки рекламних щитів, поширення буклетів, календарів, розклеювання плакатів, що відображають ту чи іншу проблему, вирішення якої життєво необхідно. Одним із сучасних видів реклами є розміщення банерів на порталах Інтернету, розсилка звернень через підписні адреси електронною поштою; розсилка листів подяки. Цей інструмент використовується для встановлення тісніших контактів з учасниками благодійних заходів. Мета — привернути осіб, що виявили інтерес один раз, до співпраці на регулярній основі; залучення членських внесків в організацію або шлях самофінансування. Однак у нинішній економічній ситуації внески не можуть бути більшими, а тому достатнього фінансування цей метод не надає; др.  — Визначається вашої креативністю! Перш ніж зупинитися на конкретному методі залучення коштів, необхідно визначити умови вибору цього методу: Врахувати тимчасові рамки; Скільки часу буде потрібно на залучення коштів за допомогою конкретного методу — планування, організація, здійснення і т.  д.; Який відрізок часу з моменту збору коштів до моменту, коли вони надійдуть до організації. Попередньо оцінити ефективність даного методу і можливість з його допомогою зібрати необхідну суму організації; Прорахувати: про Витрати, які понесе організація під час збору коштів; про Людські ресурси; Відображення даного виду діяльності на імідж і репутацію організації в місцевому співтоваристві і інших фінансуючих організацій; Можливі проблеми з податками; Як залучені кошти позначаться на бюджеті нашої організації (фінансове планування); Оцінити наявні джерела фінансування (закордонний фонд, державні або місцеві органи влади тощо) і вибрати оптимальний з точки зору ефективності застосування вибраних методів. При цьому, який би метод Фандрейзингу ми не вибрали, нам необхідно пам'ятати загальні принципи, що стоять на чільне місце даного процесу: Фандрейзинг — це процес; Просити гроші потрібно не на свою організацію, а на конкретний проект, що має цільову групу і відчутні результати, очевидні та зрозумілі всім; Залучення фінансів — це залучення людей. Де б ви не шукали грошей, основна мета — зацікавити донора у нашій діяльності, побудувати довгострокові відносини. Донор повинен стати емоційно залученим в діяльність нашої організації, переживати успіхи і невдачі разом з нами; Донора потрібно вміти себе "заробити"; Куди б ми не звернулися за засобами — в колектив, організацію, фонд — ставку треба робити на людину; Починати треба з того, що близько людині; Важливо показати реальний внесок / конкретний результат; Ніякі найсучасніші засоби комунікації не замінять людського спілкування; Орієнтуйтеся на людину як на покупця — Наше завдання — продати йому ідею; Якщо у людини немає можливості допомогти грошима, може він готовий надати її іншими засобами? Застосовуйте військову стратегію: спочатку збирайте дані про війська противника, а потім — про свої силах. Менеджери з фандрайзингу вважають, що успішний Фандрейзинг — це 90% хорошої підготовки до запитів про фінансування, і 10% власне запити. І не забувайте, що не існує ніякої "магічної формули" для успішного Фандрейзингу і ніякого способу гарантовано отримати гроші у відповідь на запит. Однак якщо ми будемо наполегливі у своєму бажанні діяти для залучення коштів, якщо наша структура буде надійна для своїх підопічних, якщо вона буде відома людям і відкрита для людей, якщо ми правильно підготуєте звернення до потенційних спонсорів, і доведете, що нам необхідні саме їхні гроші,  — то, швидше за все, ми ці гроші отримаємо. Процес пошуку грошей забирає багато часу і передбачає здійснення багатьох кроків. Тим не менш, старанно складений, він може привести до продуктивної і тривалої співпраці з фондами і корпоративними науково-дослідними та громадськими програмами. Список використаної літератури: Башун О. Вплив маркетингу і фандрейзингу на трансформацію бібліотек. - Донецьк: УКЦентр, 1999. Башун О. Фандрейзинг, або Мистецтво збирання коштів: наук-метод. рекомендації бібліотекам. – Донецьк, 1998. Тарасов А. Б.  Фандрейзинг в гуманитарных науках. Знание. Понимание. Умение. —2004. Куц С. Фандрейзинг АВС: Посібник для початківців. - Київ:Центр філантропії, 2008.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/47040/

Стаття «Внутрішньошкільний контроль. Контрольно-аналітична діяльність заступника директора з навчально-виховної роботи»

У статті розкрито основні завдання внутрішньошкільного контролю, названо його види й надано поради заступникові директора з навчально-виховної роботи щодо проведення такого контролю. Описано методику професійної оцінки майстерності вчителів різних навчальних предметів

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/47040/attachment-download/16773/

files/kontrol_1_2.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/47170/

Стаття «Про бідного вчителя слово замовлю...»

Героєві хемінгуеївської повісті «Старий і море» часто снились леви, як спогад про його молодість, силу, щастя. А мені, вчителеві із майже сорокарічним стажем, ще й досі сниться інспектор, який несподівано прийшов до мене на урок… Як тут не згадати слова талановитого педагога сучасності Ш.О . Амонашвілі: «В голові у вчителя завжди сидить інспектор, який, можливо, й ніколи не прийде до нього на урок». На щастя, час не стоїть на місці. Україна чітко визначилася у своєму європейському виборі. А це означає, що мусять бути зміни і перш за все на освітньому просторі, у ставленні до школи, до вчителя. Дуже важливо, щоб нарешті прийшло усвідомлення того, що вчитель – хребет, а не лакей влади. Можливо, я повторю банальну думку, але ж саме в школі починається майбутнє країни. Чому ж учитель і досі залишається на такому низькому соціальному рівні? Адже кожен розуміє, що бути сьогодні педагогом, особливо чоловікові, за таку зарплатню – це подвиг. Умови, в яких працюють українські вчителі, перетворюють їх високе покликання на важкий хрест. Від нас сьогодні вимагають стати продуктивними педагогами, тобто продавцями освітніх послуг, коли клієнт завжди правий. Це загрожує небезпекою протиставити, посварити найголовніших учасників навчально – виховного процесу – батьків і вчителів, - які задля успіху справи мають бути союзниками, а не конкурентами. Та головне – такий підхід в принципі не сумісний з творчістю, без якої немислима вчительська професія. Учитель і без того – фігура залежна і завжди пригнічена. Почасти репресивне управління освітніми закладами породжує страх, перетворює його на раба. Останнім часом ЗМІ на багатьох ток - шоу формують негативне ставлення до вчителя, малюючи образ такого собі невдахи, який випадково потрапив до школи, не знає основ педагогіки, психології, не любить дітей. Інколи складається враження, що комусь це вигідно – розхитати підгрунття «святая-святих» суспільства – школи. Я не розкрию державну таємницю, коли скажу, що паперотворчість в освіті стала просто катастрофою. Вона прийшла на зміну справжній учительській творчості, натхненню, ініціативі. Іноді складається враження, що школа поступово перетворюється в те місце, де адміністрації і вчителям діти заважають працювати з документами. А як результат – страшна статистика 72% підлітків, що сидять у в'язницях,- це гіперактивні діти з дефіцитом уваги. А тепер подумаємо: чи вартий вчасно зданий звіт чи інформація зламаної долі дитини? Тому моє тверде переконання: вільний час учителя – це час для творчості, ініціативи, час для тісного спілкування з дітьми, час формування їхніх душ. І врешті решт – це час для творчого, професійного зростання педагога. З великою радістю сприйняла Лист МОНУ «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя», який нарешті забезпечує хоч якоюсь мірою творчу свободу освітянам. Адже всі ми розуміємо, що покірний, слухняний, безініціативний учитель виховує рабів. Сьогодні, на початку 21 століття ми не можемо та й не маємо права бути схожими на ліричного героя одного із віршів І. Франка: Мій учитель був пес, що на лапки стає І що лиже ту руку, яка його б'є. Слава Богу, змінюються часи, приходять до керівництва освітою люди, які глибоко розуміють слова В. О. Сухомлинського: «Добро виховується добром, любов - любов'ю…». Візьму на себе сміливість і додам: «Людська гідність виховується людською гідністю». І насамкінець давайте пофантазуємо разом, дорогі колеги. (Який же вчитель без прагнення фантазувати і мріяти?) А раптом ми дочекаємось, що слідом за документами МОНУ, що дають творчу свободу вчителю, з'являться накази: «Про заборону підрізання крил учителю», «Про зелене світло на злітній полосі молодого педагога», «Про право вчителя хоч раз за життя отримати безоплатну туристичну путівку», «Про прижиттєвий пам'ятник учителю, який прослужив у сільській школі більше 25 років і не втік». Це лише жартівливі мрії, які, можливо, раптом колись і здійсняться… А поки що, шановні колеги, відірвемо свої вчительські крила від землі, бо як би не було важко, ми не маємо права бути безкрилими, - і вперед, у новий політ, до високого зоряного неба педагогіки, де ми – вільні творці, а головне – відповідальні, бо за нами наші учні, яким треба вчитися любові до рідної землі, творчості, свободі і прагненню до зірок. Хотіла про бідного вчителя замовити слово, а вийшла ода його високому, вічному покликанню.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/47324/

Стаття «Школа в умовах нового стандарту освіти (роздуми про важливе)»

«... Вода бігла, спотикаючись об каміння, безсило падала у прірву, виборсувалася і знову бігла, - маленький гірський струмок, кожною краплею прагне до океану. Я запитав у струмка, як дійти мені до океану, не загубитися у дорозі! Струмок захлинувся у вузькій гранітній ущелині, вийшов з каменів і сказав: - Іди за мною! Тільки пам'ятай: шлях мій далекий і нелегкий, не на веселу прогулянку я тебе кличу ». Я часто згадую цю притчу... Шлях пізнання - подібний шляху струмка. А призначення педагога - допомогти дітям пройти успішно цей шлях. Саме на це націлює нас новий стандарт. Що ж таке новий стандарт, які нововведення він має принести в нашу освіту? Якою має стати нова школа? Ці питання дуже часто ставлю перед собою та колегами, учнями, батьками. Має змінитися багато чого. Якими я уявляю собі ці зміни? Велика роль учителя. УЧИТЕЛЬ - людина, чиї знання і культура стають для дітей прикладом. Він - організатор освітнього середовища, вихователь, правознавець, дипломат, психолог, парламентер. Все залежить від учителя. Зуміє він побачити в дитині ту іскру Божу, якою кожен приходить в цей світ осяяний? Чи зможе не нашкодити, виправити помилки дитини і направити тим шляхом, на якому вона відбудеться як Особистість? Для цього треба вчитися. І вчитися не рік, не два і не три. Вчитися доведеться все життя. Вчитися разом зі школою. Нова школа - школа мислення. Традиційний погляд на школу полягає в тому, що вона повинна давати міцні знання. Але в сучасних умовах, коли кількість нової інформації постійно зростає, такий підхід стає обмеженим. Стандарт другого покоління говорить про зміну освітньої парадигми і про новий освітній результат - розвиток особистості. Знання стають засобом, а не метою. Людина з розвиненим мисленням є не рабом знань, а їх володарем. Таким чином, ключове питання нової школи не в тому, який обсяг засвоєних учнем навчальних знань, а те, як знання сформували в учня здатність мислити, вести продуктивну дослідницьку діяльність. Нова школа - школа саморозвитку та самоосвіти. Чого має навчитися дитина? Ми всі пам'ятаємо стару притчу про те, як прийшов мудрець до бідних і сказав: «Я бачу, ви голодні. Давайте, я дам вам рибу, щоб ви вгамували голод ». Притча говорить: не треба давати рибу, треба навчити ловити її. Стандарт нового покоління і є той стандарт, який допоможе навчити вчитися, навчити «ловити рибу», а тим самим опанувати універсальними навчальними діями. Саме в дії породжуєюься знання. Вчитися (тобто вчити себе) ось те завдання, у вирішенні якого школі сьогодні заміни немає. Нова школа - школа питань. Одного разу відомого вченого й мудреця Авіцену запитали: «Ви так багато вмієте і знаєте. Ймовірно, в дитячі роки ви були найкращим серед ровесників? » « О, зовсім ні, - відповів Авіценна, - навколо мене були учні набагато розумніші і успішніше мене. Але я був кращим з тих, хто задавав питання! » Якщо учень ні про що не запитує вчителя і у нього навіть не виникає такого бажання, значить, його треба до цього підштовхувати. Інакше засвоєння матеріалу буде проходити на рівні почуттів: побачив, почув, а вийшов з класу - і забув, бо не було миследіяльності. Саме питання привчають дітей критично ставитися до навчального матеріалу. А це сприяє набуттю глибоких знань, причому більш довготривалих, бо ці знання - усвідомлені. Нова школа - це школа творчості, креативності. Тепер завдання учителя не тільки навчити дитину читати, рахувати, писати, він повинен прищепити дитині навички розв'язання творчих завдань, вміння аналізувати та інтерпретувати інформацію, тобто навчити дітей бачити і формулювати проблему, аналізувати факт, працювати з різними джерелами, висувати гіпотези, здійснювати перевірку їх правильності, формулювати висновки, відстоювати свою позицію при обговоренні як у процесі навчальної діяльності, так і через додаткову освіту. Дитина розвивається успішно тоді, коли вона не просто засвоює чужий досвід і чужі знання, а вміє творити, створювати свої власні знання про світ. Нова школа - це школа з новим уроком. Тепер при підготовці до уроку вчитель витрачатиме майже удвічі більше часу. Якщо раніше писався конспект уроку, то тепер потрібно написати сценарій. Основним етапом має стати самостійна робота. Якщо раніше вчитель намагався виконати те, що запланував, то тепер йому необхідно організувати діяльність дітей. Форма уроку переважно групова або індивідуальна. Результати навчання не тільки предметні, а й особистісні, метапредметні. Орієнтир на самооцінку учня, формування адекватної самооцінки. Облік динаміки результатів навчання дітей відносно самих себе. Оцінка проміжних результатів навчання. І багато, багато іншого. І нарешті, нова школа має створити широкий простір для прояву та реалізації дитячої ініціативи. Цьому сприяє організація позаурочної діяльності для задоволення потреб учнів у змістовному дозвіллі, їх участь у самоврядуванні та суспільно корисній діяльності. Виховання дітей відбувається в будь-який момент їх діяльності. Однак найбільш продуктивно це виховання здійснювати у вільний від навчання час. Образно напрямки виховного середовища можна сформулювати фразами: «Хочу все знати», «Хочу все вміти», «Хочу все вміти», «Ким я хочу і можу стати », «Хочу бачити сьогодення і майбутнє, знаючи і розуміючи минуле», « Хочу пізнати світ прекрасного », « Хочу стати веселим, міцним і здоровим, завжди готовим прийти на допомогу ». Учитель - людина, з якою волею доль стикається дитина. Тож сьогодні його формула роботи: «Бачити - освітню ситуацію, передбачати - майбутнє в дитині, діяти - на заздалегідь спланованих позиціях».

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/47325/

Методична розробка «Упровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи школи»

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність проблеми дослідження визначається тим, що сьогодні виняткового значення набуває національне, патріотичне та громадянське виховання, яке має забезпечити всебічний розвиток, соціальну активність і цілісність особисто сті, здатної до самостійного мислення, суспільної діяльності, успадкування духовних надбань українського народу. Це потребує створення системи управління виховною роботою, упровадження якої сприяло б успішному формуванню громадянина суверенної Української держави. Основи національно-патріотичного виховання закладено вітчизняними філософами та громадськими діячами — Г. Сковородою, М. Драгомановим, М. Грушевським. Значний внесок у висвітлення проблеми розвитку патріотизму, національної свідомості особистості зробили роботи І. Беха, Н. Косарєва, І. Підласого, М. Рагозіна, Г. Сороки, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської та інших. Способи реалізації принципів національно-патріотичного виховання в практичній діяльності педагогів розглянуто в дослідженнях І. Беха, Л. Кацинської, М. Красовицького, А. Розенберга й інших. Проблеми формування національних і загальнолюдських цінностей в учнівської та студентської молоді в процесі освіти досліджують О. Вишневський, В. Іванчук, М. Таланчук та інші. Питання вивчення, узагальнення й використання досвіду організації національно-патріотичного виховання розробляють О. Кузьменко, Т. Рабченюк, Л. Кацинська, О. Киричук, М. Красовицький та інші. Разом із тим можна констатувати недостатню розробленість проблем якісного впровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи загальноосвітнього навчального закладу, технології управлінської роботи з педагогічними кадрами щодо реалізації системи національно-патріотичного виховання. Виникає нагальна потреба в пошуку засобів, що дозволяють управлінцям ефективно визначати джерела утруднень у вихованні національної свідомості дітей та молоді, обирати найбільш конструктивні шляхи подолання труднощів і адекватно діяти в конкретних педагогічних ситуаціях. Сучасне виховання в Україні має забезпечувати прилучення молоді до світової культури й загальнолюдських цінностей. Але у зв’язку з цим постає одна з найважливіших проблем сучасного розвитку педагогічної теорії і практики — з’ясування співвідношення і взаємодії національно-патріотичного та вселюдського в процесі виховання підростаючих поколінь. Традиційна система навчально-виховної роботи, що склалася в загальноосвітній школі, не дає в повному обсязі можливостей для розв’язання накопичених проблем. Практика дозволила виявити такі суперечності впровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи школи: між необхідністю виконання соціального замовлення щодо виховання патріота, громадянина й існуючою системою виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі; між теоретичними знаннями педагогів, батьків, керівників школи щодо здійснення національно-патріотичного виховання та повсякденною соціальною практикою. Таким чином, актуальність проблеми та її недостатня наукова розробленість визначили тему досвіда роботи – «Упровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи школи». Мета дослідження: теоретично обґрунтувати діяльність адміністрації школи з упровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи освітньої установи й на діагностичній основі розробити відповідну комплексно-цільову програму та  здійснити її науково-методичне та фінансово-економічне обґрунтування. У процесі роботи перед нами постали такі завдання: на основі аналізу наукової літератури здійснити сутнісну характеристику системи національно-патріотичного виховання й обґрунтувати зміст управлінської діяльності з упровадження такої системи в практику роботи школи; проаналізувати основні методи й методики дослідження, стан управлінської діяльності з упровадження системи національно-патріотичного виховання; розробити комплексно-цільову програму з удосконалення впровадження системи національно-патріотичного виховання, визначити її прогнозовану якість, необхідний обсяг фінансування й надати методичні рекомендації щодо реалізації. Об’єкт дослідження: система національно-патріотичного виховання. Предмет дослідження: упровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи школи. Відповідно до визначених мети та завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, наукових праць з проблем управління школою й виховною діяльністю, порівняльний аналіз, синтез, узагальнення, моделювання, кваліметричний підхід до розробляння параметрів, критеріїв і показників стану впровадження системи національно-патріотичного виховання; емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, тестування, вивчення практичного досвіду роботи педагогів, психологів, керівників шкіл; методи математичної статистики й обробляння інформації: комп’ютерне обробляння результатів, побудова графіків, таблиць, схем. База дослідження: Харківська загальноосвітня школа І–ІIІ ступенів № 96 Харківської міської ради Харківської області. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в практику роботи загальноосвітніх шкіл: упорядковано комплекс методик для діагностики стану впровадження системи національно-патріотичного виховання, у тому числі й кваліметрична модель оцінки управлінської діяльності, розроблено комплексно-цільову програму з удосконалення управлінської діяльності й методичні рекомендації щодо реалізації такої програми. Результати дослідження можна використати як базові для організації аналогічної діяльності в інших загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ).   У ході дослідження було проаналізовано «Теоретичні основи впровадження національно-патріотичного виховання в практику роботи школи» визначено сутність системи національно-патріотичного виховання, шляхи й засоби її впровадження в практику роботи школи, зміст діяльності керівників у цьому напрямі. Також проведено «Аналіз стану впровадження національно-патріотичного виховання в практику роботи школи» розкрито загальні питання методики дослідження, проведено аналіз стану проблеми в базовому навчальному закладі. Було розроблено програму аналізу, яка передбачає чотири мікродослідження, сформовано для їх проведення експертну групу в складі 5 осіб. Під час аналізу ми дійшли висновку, що якість управлінської діяльності за означеним напрямом дорівнює 0,54, що відповідає недостатньому рівню. Окрім цього, за допомогою діагностичних методик проведено ґрунтовний аналіз стану проблеми, а саме: обізнаність учасників навчально-виховного процесу з питань національно-патріотичного виховання, ціннісні орієнтації молоді, моральні якості вихованців. З’ясовано основні проблеми, які потребують розв’язання. Із цією метою прийнято рішення розробити комплексно-цільову програму, яка сприятиме підвищенню рівня управлінської діяльності з означеної проблеми. Було здійснено «Розроблення комплексно-цільової програми та методичних рекомендацій щодо її реалізації» на діагностичній основі було розроблено комплексно-цільову програму, яка розрахована на 1 рік і складається з чотирьох етапів: інформаційно-аналітичний, організаційний, практичний, узагальнювальний. Проведено експертизу комплексно-цільової програми. Її прогнозована якість дорівнює 0,93, що відповідає достатньому рівню. Здійснено фінансово-економічне обґрунтування впровадження програми, з’ясовано, що кошторис валових витрат на її реалізації становить 14 848, 79 грн. Упровадження комплексно-цільової програми можливе за рахунок диверсифікації джерел фінансування: бюджетні кошти, матеріальні благодійні внески, спонсорські кошти. ВИСНОВКИ Узагальнення результатів теоретичного пошуку та практичної роботи дало підстави дійти таких висновків. 1. З’ясовано, що національно-патріотичне виховання дітей і молоді — це комплексна системна та цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування в молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського та конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації. 2. Установлено, що можна виділити такі функції управління системою національно-патріотичного виховання: інформаційно-аналітична, мотиваційно-цільова, планово-прогностична, організаційно-виконавча, контрольно-діагностична, регулятивно-корекційна. 3. Описано основні питання методики дослідження, розроблено програму емпіричного дослідження, яка передбачає чотири мікродослідження. 4. Проаналізовано стан упровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи школи, визначено недостатній рівень управлінської діяльності в цьому напрямі. 6. На діагностичній основі розроблено комплексно-цільову програму з удосконалення управлінської діяльності відповідно до теми й мети дослідження. 7. Здійснено експертне оцінювання розробленої програми. Розроблено методичні рекомендації щодо реалізації комплексно-цільової програми. 8. Здійснено розрахунок валових витрат на реалізацію комплексно-цільової програми. Основним висновком дослідження є досягнення поставленої мети й виконання завдань. Однак проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, перспективним напрямом є вивчення питань культурно-національного та морально-етичного розвитку вчителя для втілення ідей національно-патріотичного виховання.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/47401/

Стаття «Інформаційно-методичний супровід безперервної освіти педагогів»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи авторка пише, що здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за своїми результатами та впливом на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі. «Вчити самого себе» - гасло кожної особистості. Але найактуальнішим воно стає для педагогів, бо внаслідок ї хньої наближеності до молодого покоління здійснюється безпосередній вплив на розвиток особистості дитини

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/47401/attachment-download/16931/

files/robota_67_2.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/47547/

Методична розробка «Упровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи школи (частина 2)»

Згідно із Законом України "Про освіту", Національною стратегією розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті, Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06. 2015 № 641 "Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно -патріотичного виховання дітей і молоді та Методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах" виняткового значення набуває національне, патріотичне та громадянське виховання, яке має забезпечити всебічний розвиток, соціальну активність і цілісність особистості, здатної до самостійного мислення, суспільної діяльності, успадкування духовних надбань українського народу. Це потребує створення системи управління виховною роботою, упровадження якої сприяло б успішному формуванню громадянина суверенної Української держави. Що ж таке "суть системи національно-патріотичного виховання"? Магістральним шляхом розвитку освіти, підтвердженим історією розвитку усіх народів світу, багатовіковим вітчизняним досвідом, є цілеспрямоване і систематичне виховання підростаючих поколінь на культурно-історичних традиціях рідного народу з творчим використанням елементів національних систем виховання інших народів. Українська нація, як і всі нації світової співдружності, має свою самобутню історію, глибоко гуманістичну ідеологію, власну філософію буття, оригінальну національну систему виховання. Ідеями національно-патріотичного єднання, міцної дружби, товариської взаємодопомоги і милосердя, звеличення людини просякнуті усі сфери творчої праці, природно-історичного життя українців: державно-політична діяльність, право, мораль, економіка, культура, мистецтво, національні традиції і звичаї, виховання підростаючих поколінь. Перевірені багатовіковим досвідом надбання народної мудрості становлять ідейно-моральну основу виховання, яке має національні та загальнолюдські аспекти. Освіта і виховання є найважливішими компонентами культури, яка в усьому світі розвивається національними шляхами. Виховання - це насамперед засвоєння кожною особистістю духовності, культури рідного народу, його національно-патріотичного духу, способу буття. Наука доводить, що справжнє виховання є глибоко національним за сутністю, змістом, характером та історичним покликанням. Закономірно, що різні ознаки, якості людей залежно від національної приналежності потрібно виховувати не однаковими, уніфікованими для багатьох народів, націй, а навпаки, різним змістом, засобами, методами виховної роботи, які виробилися в кожній нації протягом віків і які є складовою та невід'ємною часткою її самобутньої матеріальної і духовної культури. Видатні філософи, етнографи, психологи і педагоги світу здавна визнавали, що виховання має яскраво виражений національний характер. Як немає людини взагалі (абстрактної, безликої, без конкретної національної приналежності, а є людина - українець, росіянин, молдаванин та ін.), так немає і виховання взагалі, а є, як зазначив ще К. Д. Ушинський, виховання російське, англійське, німецьке тощо. Він твердив: "Ставши одним із елементів державного і народного життя, громадське виховання пішло в кожного народу своїм особливим шляхом і тепер кожен європейський народ має свою окрему характеристичну систему виховання" [98]. На кожному етапі розвитку українське національне виховання інтегрувало кращі здобутки світової культури, які увійшли до народних традицій і звичаїв, що стверджують добро, любов, красу, справедливість в усіх сферах життя, зокрема в справі виховання молодого покоління. Результати світовідчуття і світорозуміння, світоглядні висновки і узагальнення українців надзвичайно цінні тим, що вони сформувалися на основі своєрідного національно-патріотичного буття, яке внесло в світову цивілізацію багато самобутнього. Це яскраво позначилося і на системі виховання підростаючих поколінь українців. На цій основі сформувалася унікальна українська система виховання, серцевина якої — національний тип народного ідеалу людини. Справжнє виховання не може існувати в якомусь "чистому" вигляді, бути нейтральним щодо нації, єдиним для всіх людей планети. Виховання у всі віки було, є і буде глибоко національним за сутністю, змістом, характером і засобами його реалізації. Тому пріоритетним напрямом розвитку сучасної педагогічної теорії і практики має стати утвердження національної системи виховання як провідного, системостворювального чинника культурно-національного відродження. Правильно організоване національне виховання формує повноцінну цілісну особистість, індивідуальність, яка високо цінує свою громадянську, національну і особистісну гідність, совість і честь. Завдяки національному вихованню у дітей найповніше реалізуються природні задатки, формуються національний склад мислення, психіки, національний характер і світогляд. Отже, йдеться про необхідність систематичного і цілеспрямованого виховання національно-патріотичного типу особистості, формування в неї національної свідомості й самосвідомості, чим досягається духовна єдність поколінь, наступність національної культури і безсмертя нації. Національне виховання — це виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій виховній традиції, духовності, національне виховання є конкретно-історичним виявом загальнолюдського гуманістичного і демократичного виховання. Воно забезпечує етнізацію дітей як необхідну і невід'ємну складову їх соціалізації. Національне виховання духовно відтворює дітях рідний народ, увічнює в підростаючих поколіннях як специфічне, самобутнє, що є в кожній нації, так і загальнолюдське спільне для всіх націй світу. Українське виховання формує дітей типових носіїв національної культури, творців історичного шляху рідного народу, вірних продовжувачів справ, заповітів батьків і дідів. Постійно розвиваючись, національне виховання поглиблюється, збагачується новим змістом, формами і методами впливу на підростаючі покоління. Однак не все те, що виникає в процесі розвитку національно-патріотичного виховання, входить до його системи. Національна система виховання включає в себе ті компоненти, які відповідають культурно-історичним здобуткам нації, перспективам її розвитку, матеріальним і духовним цінностям і характеризуються їх єдністю, цілісністю, взаємозалежністю і взаємозв'язком всіх своїх складових. Провідні ідеї буття українського народу проймають всю національну систему виховання, інтегрують її компоненти в цілісну систему. Національна система виховання - це історично обумовлена і створена самим народом система ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, виховання їх у дусі природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації. Система виховання ґрунтується на ідеях національно-патріотичного світогляду, філософії, ідеології, а не на ідеях якогось вчення чи якоїсь партії, громадсько-політичної організації. Національна система виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що увібрали в себе надбання національної виховної мудрості. Вона охоплює ідейне багатство народу, його морально-естетичні цінності, трансформовані в засобах народної педагогіки, народознавства, принципах, формах і методах організації виховного впливу на молодь (теоретичний аспект), а також постійну і систематичну виховну діяльність сім'ї, державних і громадських навчально-виховних закладів, осередків (практичний аспект). Кожне нове покоління включається у вже існуючу національну систему виховання, яка відображає історичні, географічні, економічні, етнографічні і психологічні особливості даного народу та адекватна його світосприйманню і світорозумінню, самобутньому культурно-історичному шляху розвитку. Концептуальне осмислення цілей і завдань, змісту освіти і характеру національної школи і виховання переконує б тому, що сутність національної системи виховання розкривається в основних наукових поняттях: національне виховання, національна система освіти, етнопедагогіка, національна наукова педагогіка, національна свідомість і самосвідомість, національний світогляд, національна філософія, національна ідеологія, народознавство, національні педагогічні кадри. У найглибшій своїй суті, національне виховання - це виховання для потреб нації, це творення і безупинне вдосконалення нації. Його мета зумовлена проблемами та особливостями етнічної належності.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/47614/

Стаття «Школа - для всіх дітей»

Від віри вчителя в можливості кожного учня, від його наполегливості, терпіння, уміння прийти на допомогу залежать успіхи його учнів на шляху пізнанняВ. Ф. Шаталов Становлення та розвиток справді демократичного суспільства неможливі бе з дотримання основних прав людини. Одним із таких прав є право на одержання освіти, незалежно від релігійної приналежності, фізичного розвитку та стану здоров’я. Одним із найважливіших чинників прогресивного розвитку суспільства є гуманне, милосердне та дбайливе ставлення до дітей, які не можуть вести повноцінне життя внаслідок порушень фізичного та психічного розвитку. У нашій державі відповідно до чинного законодавства для дітей з особливими потребами була чи не єдина можливість отримати освіту в загальноосвітній школі через організацію індивідуального навчання вдома. Щороку чимало дітей мікрорайону нашої школи (однієї з найбільших у Білій Церкві за кількістю учнів) навчалися вдома відповідно до висновків ЛКК чи ПМПК. Педагоги нашого навчального закладу мають великий досвід у роботі з учнями вдома, тому чітко визначають як позитивні, так і негативні чинники індивідуального навчання. Звичайно, така форма роботи з учнями, які мають порушення психофізичного розвитку, дає дітям можливість безперервно здобувати знання, що стануть запорукою подальшої професійної та соціальної реалізації. Разом із тим багаторічні спостереження за індивідуальним навчанням школярів удома та аналіз рівнів навчальних досягнень дітей з особливими потребами викликають певне занепокоєння в адміністрації школи. По-перше, учні здебільшого виявляють досить середні результати тестових та контрольних робіт. Однією з причин є обмежена кількість годин інваріантної складової. По-друге, протягом багаторічного індивідуального навчання вдома школярі практично позбавлені найголовнішого – щоденного спілкування з однолітками, що значно збіднює їхнє життя, обмежує можливість налагоджувати дружні стосунки зі здоровими ровесниками та певною мірою ізолює від соціуму. Як же забезпечити всім дітям рівні права й можливості отримати якісну освіту? Як здійснювати навчальний процес так, щоб учні з особливими потребами мали можливість жити повноцінним шкільним життям? У цивілізованих демократичних країнах світу ці питання вже давно успішно вирішуються через упровадження інклюзивного навчання, що є значним кроком на шляху інтеграції дітей із особливими освітніми потребами загалом у соціум. Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дітей з особливими потребами в умовах загальноосвітнього закладу. Дотримання прав людини, в першу чергу дитини, є пріоритетом політики і нашої держави в контексті реалізації світових демократичних, гуманістичних тенденцій та євроінтеграційних устремлінь. У нашій державі в багатьох містах створені експериментальні інклюзивні школи на основі різноманітних освітніх проектів. Інклюзивне навчання впроваджено в Україні на основі міжнародних правових документів, а саме: Конвенції ООН "Про права дитини", Конвенції ООН "Про права інвалідів". Слід відзначити загальну спрямованість Законів України в сфері освіти на реалізацію рівних прав у здобутті освіти для всіх громадян незалежно від стану здоров’я (Закон України "Про освіту", ст. 3; Закон України "Про загальну середню освіту", ст. 29; Закон України "Про охорону дитинства"). У Білій Церкві яскравим прикладом успішної діяльності педагогічного колективу із забезпечення науково-методичного супроводу навчально-виховного та корекційно-розвивального процесу для дітей із особливими потребами є БЗШ І-ІІІ ступенів № 20 та БЗШ І-ІІІ ступенів № 15. Ресурсний модельний центр інклюзивної освіти на базі цих навчальних закладів став експериментальним майданчиком для апробації інноваційних технологій та поширення практики інклюзивного навчання не тільки на інші школи нашого міста, але й на загальноосвітні заклади Київської області та України. На виконання рішення управління освіти і науки Білоцерківської міської ради два роки тому визначено ще кілька загальноосвітніх шкіл Білої Церкви, які мають забезпечити рівний доступ до освіти осіб, що мають особливі потреби. Необхідність створення таких класів у різних школах міста виникла з потреби організації інклюзивного навчання за місцем проживання дітей із особливими освітніми потребами. Міське управління освіти і науки надало велику допомогу школам у створенні спеціальних класів та у підвищенні кваліфікаційного рівня педагогів шкіл, які працюють із дітьми з особливими освітніми потребами. Неодноразово проведено науково-практичні семінари за участю навчально-методичного кабінету Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів спільно з інститутом спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук. Організовано проблемно-тематичні курси "Впровадження інклюзивної моделі освіти для дітей з особливими потребами". На базі Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15, що має великий досвід упровадження інклюзивного навчання, проводиться постійно діючий консультпункт для асистентів учителя, логопедів та психологів. Починати нове завжди складно, адже спочатку ще немає спільного розуміння проблеми, спільної мети у педагогічному колективі. На жаль, не було спочатку чіткого розуміння у необхідності створення спеціальних класів із інклюзивним навчання і в батьків, діти яких потребують такого навчання, й у батьків решти учнів класу. Адміністрації школи, практичному психологу доводилось неодноразово зустрічатися з батьками, пояснювати їм суть інклюзивного навчання, безперечні переваги такої освіти. Вже протягом першого року батьки переконалися, що спільне навчання здорових дітей із дітьми, які мають особливі освітні потреби, благодатно впливає на всіх учнів. Здорові діти вчаться толерантно ставитися до однокласників із психофізичними порушеннями, а ті в свою чергу отримують можливість різнобічного розвитку, більш швидкої реабілітації, активного міжособистісного спілкування з ровесниками. Адміністрація школи дуже ретельно підійшла до призначення асистента вчителя у класах з інклюзивним навчанням. Враховували і кваліфікаційний рівень педагога, і знання особливостей дітей із психофізичними порушеннями, вміння вчителя модифікувати програму під різні потреби дітей, уміння брати до уваги не лише порушення розвитку дитини, а перш за все побачити її переваги. Перший рік роботи у спеціальних класах з інклюзивним навчанням виявив, що призначення асистента вчителя було вдалим. Тактовність педагога, застосування активних форм навчання, чітке врахування індивідуальних освітніх потреб, використання творчих і оригінальних методів заохочення дітей до навчання, встановлення партнерських стосунків із родинами школярів, уміле заохочення батьків до активної участі в педагогічному процесі сприяли досить помітному прогресу в навчанні дітей з особливими потребами. Головне, що діти повірили у себе, у свої можливості вчитися так, як і звичайні учні, отримувати радість від пізнання нового на уроках, а не страждати, як раніше, від своєї безпорадності. Звичайно, процес формування фізичного, розумового та емоційного розвитку дитини дуже тривалий і складний, але терплячість учителя, намагання, щоб учень відчував радість від спілкування з педагогом, значно полегшує процес здобування знань. Наша школа спрямувала свою роботу на пристосування освітнього простору до особливих потреб дітей із затримкою психічного розвитку та вадами зору. Педагоги школи, задіяні в проекті інклюзивного навчання, використовують особистісно орієнтовані підходи у навчально-виховному процесі, застосовують індивідуальні, групові форми роботи з урахуванням різних видів порушень. Для кожної дитини індивідуальні навчальні плани розроблялися спільно заступником директора з навчально-виховної роботи, вчителем, асистентом учителя, психологом, логопедом. До цієї роботи були залучені й батьки, щоб вибрати найоптимальніші форми і методи навчання дитини на основі рекомендацій ПМПК та Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку. Ефективність навчально-виховного процесу досягається шляхом проведення з дітьми з особливими освітніми потребами корекційно-розвиткових занять із психологом, логопедом. Це розвиток мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний та соціально-комунікативний розвиток і т. д. Безумовно, у процесі роботи з учнями з особливими освітніми потребами виявились і певні труднощі. Зокрема, це недостатня психологічна готовність педагогічного колективу школи до навчання таких дітей; брак теоретичних та практичних навичок роботи в класах з інклюзивним навчанням, недостатня чисельність спеціально підготовлених фахівців; низька мотивація вчителів до впровадження інклюзивного навчання. Разом із тим у школі проведена велика організаційна робота для створення психологічно комфортних умов для впровадження інклюзивного навчання, забезпечення командної роботи вчителів, психолога, логопеда, асистента вчителя та батьків. Дворічний досвід роботи у класах з інклюзивним навчанням показав, що велику втіху отримують діти, які відчули себе повноцінними членами класного колективу, знайшли собі друзів серед ровесників. Батьки, які на початку року з недовірою ставилися до інклюзивного навчання, побачили певні позитивні зміни і в ставленні дитини до навчання, і в її характері, поведінці. Діти стали більш впевнені в собі, повірили в свої сили. Звичайно, не так просто й легко здійснюється процес навчання і виховання дітей із порушеннями розвитку. Дуже багато зусиль у процесі треба докласти спільно з батьками, вчителями, учнями класу, щоб побачити ті перші результати успіху дитини з особливими потребами у навчанні, щоб кожен такий школяр відчув радість пізнання, радість від життя, довірливо ставився до ровесників і дорослих людей. І педагог повинен цінувати дитячу довіру, оберігати беззахисність цих дітей, бути для них учителем любові, добра і справедливості. Визнання прав дітей з особливими освітніми потребами, їх інтересів, потреб, надання допомоги у процесі соціалізації та вибору професійної діяльності є надзвичайно важливим на сучасному етапі розвитку освіти в Україні. "Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця", - так звертався до вчителів один із найвеличніших педагогічних діячів сучасності В. О. Сухомлинський. У повній мірі ці мудрі слова стосуються і дітей з особливими потребами. "Школа – для всіх дітей", - під таким гаслом повинні працювати всі вчителі загальноосвітніх навчальних закладів сучасної демократичної України.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/48576/

Розробка виховного заходу «Мистецтво спілкування»

Сценарій проведення заходу на заявлену тему, мета якого - підвищення культури міжособистісного та ділового спілкування в системі «керівник - підлеглий», ознайомлення керівників із психологічними основами управлінської діяльності в училищі, створення умов для обміну досвідом роботи

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/48576/attachment-download/17532/

files/turnir_3.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/49356/

Стаття «Внутрішній контроль: сучасний підхід. Покращення якості управління навчальним закладом засобами інтернет-технологій»

У матеріалі з досвіду роботи авторка пише, що оперативність у зборі й аналізі інформації про стан навчально-виховного процесу скорочує час на прийняття управлінського рішення, колаборація, вчасна корекція виявлених недоліків сприяють покращенню якості навчально-виховного процесу, забезпечують демокр атичність управління, децентралізацію прийняття управлінських рішень, що підвищує рівень відповідальності кожного педагога за кінцевий результат

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/49356/attachment-download/18169/

files/robota_59_2.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/49392/

Стаття «Дослідження професійних якостей керівника загальноосвітнього навчального закладу в управлінській діяльності»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи авторка пише, що розвиток усіх необхідних для управління професійних якостей керівника загальноосвітнього навчального закладу залежить від управлінської підготовки, прагнень керівника в професійній діяльності, об’єктивної самооцінки професійних досягнень , результатів управлінської діяльності та власних управлінських здібностей і сформованих особистісних якостей

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/49392/attachment-download/18199/

files/robota_1_4.docx

https://urok.osvita.ua/materials/administration/49427/

Стаття «Конфлікти та шляхи їх розв’язання»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи авторка пише, що у розв’язанні психологічних конфліктів у колективі головна роль належить керівнику, якому, незалежно від характеру конфлікту і ставлення до нього, є він учасником конфлікту чи посередником, необхідно глибоко вивчити та проаналізувати пси хологічну ситуацію в колективі, причини виникнення протиріч

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/49427/attachment-download/18202/

files/robota_9_2.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/49713/

Розробка «Номенклатура справ навчально-виховного комплексу»

Номенклатура справ складена для навчально-виховного комплексу на підставі «Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/49713/attachment-download/18425/

files/nomenklatura_1.docx

https://urok.osvita.ua/materials/administration/49728/

Методичний посібник «Особистісно зорієнтований підхід роботи адміністрації закладу з молодими спеціалістами»

Посібник, пропонований директору школи, заступнику директора школи, вчителям, а також усім тим, хто бажає стати справжнім майстром педагогічної праці, зорієнтовано на розкриття основних підходів до управління процесом адаптації молодих вчителів

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/49728/attachment-download/18443/

files/dosvid_1_3.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/49849/

Стаття «Шляхи й засоби впровадження системи національно-патріотичного виховання в практику роботи школи (частина ІІ)»

Усі компоненти духовності українського народу, як і його матеріальної культури, становлять національні цінності, які є серцевиною освіти і виховання. Матеріальні та духовні надбання пізнаються, шануються і примножуються працею рук, зусиллями мозку і енергією серця, теплотою і багатством душі кожн ого вихованця - господаря своєї долі, всієї країни, діяча історії і культури рідного народу. Рідна народна і професійна культура, наука, духовність та кращі здобутки культур інших народів становлять основний національний та загальнолюдський зміст освіти і виховання підростаючих поколінь. Протягом віків діти виховувались в національному середовищі, зміст та форми функціонування якого відображають культурно-історичний досвід рідного народу. З молоком матері діти вбирають у себе той національний дух, який формує з них типових представників свого, а не іншого народу. Національне виховання, яке гармонійно вписується в життєдіяльність рідного народу, поступово формує в підростаючих поколінь всі компоненти духовності, яка передається дітям від батьків, дідів і прадідів і поглиблюється, збагачується в умовах сучасного буття нації. У процесі реалізації національно-патріотичного виховання формується така система основних компонентів духовного світу особистості. 1. Національна психологія. Самобутність української національної психології обумовлена матеріальними чинниками, культурно-історичними обставинами (особливостями природи, території, економіки, культури тощо), природними особливостями українців (анатомічними, фізіологічними, генетичними та ін.). Психічні процеси (мислення, почуття, воля тощо) українця, росіянина, білоруса мають як спільні, так і відмінні ознаки. Батьки, вчителі, вихователі мають помічати і розвивати в кожній дитині національно-психологічні особливості. Недооцінка, нехтування усім багатством і різноманітністю якостей, відтінків національної психології (темпом і способом мислення, перебігом емоцій і почуттів, особливостей мовлення тощо) збіднює психічне життя дитини, звужує світосприймання, спотворює оригінальність світобачення. Психологія українця - це психологія працьовитого господаря, умілого хлібороба, захисника прав особистості і державної незалежності Батьківщини - України. Це психологія людини, яка вічно захищала сама себе, свою матеріальну і духовну спадщину, падала в нерівному бою, підіймалася, перемагала, і в години політичної незалежності України сягала вершин світової цивілізації. 2. Національний характер і темперамент. У навчально-виховній роботі педагог враховує, що національний характер і темперамент багатьох українців мають які нашарування, які історично не притаманні їм і виникли пі впливом чужорідних факторів, політичних віянь і установо. ідеологічних догм, принесених зовні. Такими нашаруванням" (тимчасовими в історії розвитку народу) у частини українців є: неповага до рідної мови, відчуття національної неповноцінності, недостатнє чуття єдності людей своєї нації, соборності всіх українських земель, примиренність і довготерпеливість явищ, які порушують цілісність, згуртованість народу, принижують його духовні, культурні цінності. 3. Національний спосіб мислення. Українська система виховання спрямована на те, щоб підростаючі покоління оволодівали усім багатством і різноманітністю засобів та прийомів мислення народу. Національна психологія, характер, свідомість і самосвідомість та інші складові духовності народу, трансформуючись у мисленні юнака чи дівчини, визначають їх самобутність, неповторність. 4. Народна мораль, етика. Національна система виховання забезпечує глибоке осмислення кожним учнем народних моральних та етичних положень. Народна мораль найкраще засвоюється у процесі безпосереднього включення дітей у працю, побут, виконання традицій, звичаїв, обрядів. Мораль народу (совість, правдивість, гідність, справедливість, чесність тощо) проймає всі грані життя, вона є його сутністю. 5. Народна естетика. Вона якнайтісніше пов'язана з народною мораллю. Національна система виховання історично виникла і утверджувалася в гармонійному взаємозв'язку з ідеями, принципами народної естетики. Народ завжди прагнув будувати своє життя, культуру, побут, дозвілля за законами краси. Відчуття і розуміння краси також має національний характер. Виховуючи в учнів народні естетичні погляди, смаки, педагог пояснює, що, наприклад, будівництво і влаштування українського житла, садиби має традиційний національний естетичний колорит. 6. Народна правосвідомість (народна правотворчість, законотворчість, звичаєве право). У національній системі виховання формування правосвідомості займає чільне місце. Народ завжди жив і живе за законами добра і краси, правди і справедливості, гідності і милосердя. У народних громадах, товариствах, інших об'єднаннях, в суспільстві в цілому верховенство завжди належало народній моралі, яка в свідомості народу мала статус і значення закону життя, діяльності і поведінки. У виховній роботі педагог домагається глибокого усвідомлення учнями того, що звичаєве право ґрунтується на національних і загальнолюдських моральних ідеях, нормах. Громадська думка, народна духовність утверджують закони життя (принципи, правила, вимоги тощо), в основі яких - високі норми, ідеї народної моралі. У процесі розвитку суспільства справедливі юридичні закони виникають на основі народної моралі. Тому порушення моралі, і законів у народі вважається найтяжчим злочином гріхопадінням, святотатством. 7. Національна філософія (етнософія). Філософія українців - це система оригінального сприймання і осмислення дійсності. Національна філософія - це самобутня система ідей, поглядів на природу, суспільство, всесвіт, на духовний світ людини, обумовленість природних, соціальних і психічних явищ, на проблему долі людини, покликання і роль в історії народу, на можливу участь у людському житті ще не пізнаних, "надприродних" сил. У нашого народу етнічна філософія існує у вигляді уявлень, понять про світобудову, глибинні потаємні першопричини людських вчинків, історичного поступу ще з дохристиянських часів. Пізнання кожним учнем національних філософських ідей, поглядів сприяє духовній цілісності особистості. Використовуючи скарби народної мудрості, осмислюючи життєвий досвід народу, а також свій власний, учень замислюється над проблемами мети і смислу життя і смерті шляхом досягнення поставлених цілей, засобами реалізації своїх планів, мрій. Узагальнюючи здобуті знання, учень розмірковує над співвідношенням у житті добра і зла, правди і кривди, краси і потворності, обґрунтовує свою позицію, робить вибір. Оволодіння кожним учнем народною мудрістю є надійним ґрунтом для засвоєння наукової філософії, опанування філософськими системами багатьох народів світу. 8. Національний світогляд. В українців, як і в представників інших народів, історично виробився самобутній світогляд. Національний світогляд - це обумовлена культурно-історичними умовами система поглядів, переконань, ідеалів, яка складає основу національної духовності і відображається в ідейній, морально-етичній спадщині, традиціях і звичаях української нації, її минулій історії і сучасному бутті. Український світогляд розкриває народне ставлення до природи, людини, пояснює смисл життя, місце людини в ньому. 9, Національна ідеологія. В умовах політичного і наукового плюралізму не може бути монополії в духовному житті народу якоїсь однієї ідеології, ідейної платформи певної партії. Справа в тому, що кожна нація (етнос) має свою, історично обумовлену ідеологію, яка корінням сягає сивої давнини і ідеями якої пройняті, "зцементовані" всі сфери життєдіяльності народу. Національна ідеологія - це ідейне багатство нації, система філософських, політичних, правових, економічних, моральних, естетичних та релігійних ідей, поглядів, принципів, ідеалів, які відображають інтереси, прагнення, потреби нації, суверенність її державності. 10. Національна свідомість і самосвідомість. Кожен громадянин суверенної України повинен мати свою національну свідомість і самосвідомість. Без духовного багатства, сконденсованого в цих поняттях, неможливий повноцінний внутрішній світ людини-громадянина. Національна свідомість формується всіма засобами рідної мови, історії, культури, мистецтва, народними традиціями і звичаями тощо. Надійним фундаментом, на якому успішно формується національна свідомість українців, є історична пам'ять, що зберігає кожну сторінку життя, боротьби рідного народу за соціальні, політичні і національні права на всіх етапах його розвитку. Педагог зважає на те, що відсутність національної свідомості нерідко спричиняє оманливе, ілюзорне відчуття "меншовартості", "другорядності" рідної мови, культури, врешті, мого себе, народжує комплекс національної і громадянської повноцінності. Такі учні не мають, як правило, почуття власної гідності і гордості. Вони часто збочують із правильного життєвого шляху, стають егоїстами, обивателями, пристосуванцями, різного роду "перевертнями". Так, дорогою ціно для людини, суспільства обходиться те, що не враховують закони розвитку природи людини, її духовності. Українська національна самосвідомість – це відчуття і усі домовлення гордості за приналежність до своєї нації. Національна самосвідомість успішно формується в тих учнів, які сім'ї і в школі користуються рідною мовою, охоче вивчають історичне минуле України, її культуру. Національна самосвідомість концентрує всю багатогранну, діяльність громадянина на загальнонаціональних завданнях, проблемах, стимулює самовіддану працю на користь Батьківщини - України. В учнів з національною самосвідомістю формується стійка потреба приносити користь народу, нації. В. них зростає громадянська відповідальність за свої вчинки. У процесі формування української національної самосвідомості одночасно виховується і справжня любов до інших народів, повага до їхніх культур.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/50088/

Методична розробка «Атестація - крок до творчості»

Добірка документів для управлінсько-методичного супроводу

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/50088/attachment-download/18758/

files/robota_1_3.docx

https://urok.osvita.ua/materials/administration/50198/

Методичний посібник-порадник «Оптимізація педагогічного колективу в школі»

Посібник-порадник рекомендовано для адміністрації навчальних закладів. Адміністрація навчального закладу має докласти багато зусиль, щоб створити комфортний соціально-психологічний клімат у школі. Це першочергове завдання адміністрації школи. Здоровий психологічний клімат - один з вирішальних фактор ів успішної життєдіяльності людини в усіх сферах суспільних відносин, найважливіша умова вдосконалювання способу життя, формування та соціалізації особистості

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/50198/attachment-download/18856/

files/posibnik_3_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/50517/

Стаття «Сучасні підходи до організації та планування виховної роботи»

Ми маємо багато традицій в нашій школі, наша мета внести в виховну роботу сучасні інноваційні підходи не руйнуючи те, що будувалося та примножувалося роками. Процес зміни у виховній діяльності школи проходить доволі складно через те що і педагогам і учням доволі важко пристосуватися до нового. Пі д час роботи за останні роки методом проб та помилок були виявлені проблеми, слабкі місця виховної роботи та визначені завдання для вилучення недоліків. Таким чином виховна діяльність у школі визначається за допомогою аналізу з проробленої роботи. Приємно те, що більшість членів педагогічного колективу виступають з ініціативою щодо проведення різноманітних виховних заходів, направлених на національно-патріотичне виховання дітей та молоді з метою формування у особистості ціннісного ставлення до суспільства, держави та самої себе; відчуття своєї належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни; активної за формою та моральної за змістом, життєвої позиції. Головною метою виховного процесу є посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, готовність до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави. В своїй роботі вчителі та класоводи покладаються на основні принципи концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015-2019 роки: принцип національної спрямованості; принцип само активності та саморегуляції; принцип політкультурності; принцип соціальної відповідальності; принцип історичної і соціальної пам'яті; принцип між поколінної наступності. Майже всі члени педагогічного колективу ПЗШ №5, судячи по проведеним заходам та виховним годинам, усвідомлюють необхідність виховної функції як в освітньому процесі, так і в позаурочній діяльності, адже мета педагогів виховати не тільки розумного та досвідченого учня але й порядну людину. Слід зазначити, що розуміючи необхідність становлення виховної системи без знищення шляхом реформації традиційних форм та методів виховного процесу, члени педколективу підтримують нововведення запропоновані адміністрацією та Радою учнівського самоврядування. Велике значення у виховній роботі має організація самоуправління, як педагогів так і учнів, при цьому учнівське самоврядування має великий ступінь довіри. Функція нас, педагогів при цьому полягає не в контролі, ми – партнери та радники. Саме тому Рада учнівського самоврядування школи стала не тільки помічником педагогів, а ініціатором проведення багатьох акцій та заходів. Ця учнівська структура навчального закладу об’єднує лідерів, здібних організаторів які можуть яскраво самореалізуватися, проявити себе в тому чи іншому напрямку. В своїй роботі важливо не лише поставити цілі, а й намітити результати, яких ти очікуєш. Колектив педагогів нашої школи очікує наступних результатів: забезпечення у молодого покоління розвинутої національно-патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини; відновлення історичної пам'яті про традиції України; зацікавленість молоді щодо служби у Збройних силах України; створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Колектив впевнено крокує до досягнення цих результатів.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/50585/

Стаття «Цивільний захист - одне з важливих питань у навчально-виховному процесі»

У матеріалі на заявлену тему авторка пише, що головними завданнями цивільного захисту є: забезпечення ефективного цивільного захисту населення і територій шляхом своєчасного моніторингу, прогнозування й попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природничого характерів, оперативного реагуван ня на них; швидка ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій у різних умовах на основі високої готовності органів управління, сил та засобів цивільного захисту

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/50585/attachment-download/19092/

files/zahist_1.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/50932/

Стаття «Захисна споруда цивільної оборони - запорука безпеки в закладах освіти»

Головним завданням педагогічних колективів є збереження здоров`я, життєдіяльності кожного учня навчального закладу й вправне забезпечення захищеності всіх учасників навчально-виховного процесу. Враховуючи те, що в Україні можливі як техногенні, так і природні ризики, то з метою запобігання, а так ож усунення їх можливих наслідків, у країні створена і діє потужна система захисту населення і економіки від надзвичайних ситуацій. Стає зрозумілим велике значення системи цивільного захисту в навчальних закладах сьогодні. Головне – навчити наших дітей елементарним правилам безпечного життя: на вулиці, в транспорті, в лісі. Захисні споруди цивільного захисту –Засобами колективного захисту людей під час виникнення надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів є захисні споруди. За захисними властивостями вони поділяються на сховища і протирадіаційні укриття. Сховища забезпечують комплексний захист укритих людей від дії факторів ураження НС. Вони повинні забезпечувати дводенне перебування людей. Приміщення сховища поділяються на основні і допоміжні. При експлуатації захисної споруди в мирний час повинна бути забезпечена цілісність: захисних властивостей як споруди в цілому, так і її окремих елементів (входів, аварійних виходів, захисних герметичних і герметичних дверей, устроїв проти вибухів); герметизація і гідроізоляція всієї захисної споруди; інженерно-технічне обладнання і можливість переводу його в будь-який час на експлуатацію за призначенням. Сховище обладнане комплексом інженерних споруд, що забезпечують необхідні умови життєдіяльності протягом певного часу: захисні герметичні двері, шлюзові камери (тамбури), санітарно побутові відсіки, основне приміщення для людей, аварійний вихід, фільтровентиляційна камера, комора для продуктів харчування, медична кімната. Сховища мають фільтровентиляційні установки (ФВУ), які очищають зовнішнє повітря, розподіляють його по відсіках і створюють у захисному приміщенні надлишковий тиск, що перешкоджає проникненню зараженого повітря. Передбачається два режими вентиляції. Система водопостачання від зовнішньої водопровідної мережі. Передбачено аварійний запас води або її джерело. В системі водопостачання важливу роль має стан запірної арматури, а саме наявність пристрою на вводі в середині споруди, справність, легкість її відчинення та зачинення, нумерація задвижок, вентилів, згідно з експлуатаційною схемою, терміни обслуговування; наявність покажчиків руху води; стан безнапірних та напірних баків, правильність пофарбування водопровідних труб (зелений колір). Є система каналізації. Санвузол влаштовується окремо, він ізольований від секцій сховища з витяжкою. В системі каналізації важливу роль відіграє кількісний стан санітарних приладів, правильно пофарбування каналізаційних труб (чорний колір), герметичність резервуарів фекальних вод, стан насосів відкачки та стан запірної арматури, а саме, справність та легкість зачинення та відчинення вентилів і засувок в середині сховища. Система опалювання сховища працює від опалювальної мережі будинку, під яким воно знаходиться. В системі теплопостачання колір труб повинен бути пофарбований в коричневий колір і запірна апаратура повинна відповідати нормативам. Освітлюється від міської електромережі, в аварійних випадках від автономної електростанції, або від акумуляторів, або ліхтарями. Важливу роль в електропостачанні та електроосвітленні грає укомплектованість щитів освітлення та управління, наявність нумерації і надписів для пуску якого агрегату служить пускач або пакетник, справність системи освітлення, наявність експлуатаційних схем та відповідність їх встановленому обладнанню, колір труб електропроводки – чорний. Запас продуктів повинен бути не менше ніж на 2 доби. Медичне обслуговування здійснюють санітарні пости і медпункти. Демонтаж обладнання, перепланування приміщень, створення отворів та інші порушення захисних властивостей споруди забороняється. Підприємства, установи і організації, що експлуатують захисні споруди, повинні призначити відповідальних осіб, які повинні виконувати систематичний контроль за правильним утриманням захисних споруд, цілісністю їх захисних властивостей, пристроїв і інженерно-технічного обладнання. Зберігання конструкцій і внутрішнього обладнання підтримується шляхом провітрювання приміщень захисних споруд за спеціальним режимом, що встановлюється в залежності від місцевих метеорологічних умов і характеру захисної споруди в мирний час. В захисній споруді, що експлуатується, повинна бути така: документація: правила утримання і табель оснащення; плани зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж з вказівкою пристроїв, що відключають їх; паспорт сховища (протирадіаційного укриття), журнал перевірки стану захисної споруди; план захисної споруди з вказівкою місць розміщення для укриття людей і шляхів евакуації; інструкції по експлуатації фільтровентиляційного та іншого обладнання, правила користування приборами. Документація по захисній споруді: 1.Інструкція щодо утримання захисних споруд у мирний час. 2. Паспорт захисної споруди. 3. Опис обладнання та майна. 4. Схеми зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж із вказівками відключаючих пристроїв. 5. План захисної споруди із зазначенням пристроїв для сидіння та лежання та шляхів евакуації 6. План приведення захисної споруди в готовність. 7. Інструкція з експлуатації фільтровентиляційного та іншого інженерного обладнання, правила користування приладами. 8. Правила користування вимірювальними приладами. 9. Журнал експлуатації фільтровентиляційного обладнання. 10. Журнал результатів оглядів та контрольних перевірок фільтрів- поглиначів ФП, приладів регенерації і підпору повітря. 11. Формуляр фільтровентиляційних агрегатів. 12. Відмітки про порядок провітрювання захисної споруди. 13. Щорічний акт огляду санітарно-епідеміологічними органами ємностей для питної води. 14. Експлуатаційні схеми системи життєзабезпечення з вказівкою відключаючи пристроїв. 15. Список сигналів оповіщення цивільного захисту. 16. Список телефонів. 17. Журнал перевірки стану сховища. 18. Інструкція щодо використання засобів індивідуального захисту. 19. Довідки про перевірку захисної споруди на герметичність. 20. Правила поведінки у захисній споруді. 21. Покажчики маршруту руху до захисної споруди. 22. Обов’язки особового складу груп, ланок, постів. 23. Список особового складу груп, ланок, постів. 24. Проектна документація пристосування захисної споруди для використання у господарських, культурних та побутових потребах. Протирадіаційні укриття забезпечують захист людей при радіоактивному зараженні місцевості. Укриття діляться у відповідності до коефіцієнту гамма-випромінювання. Його приміщення повинні забезпечуватись вентиляцією, опаленням, каналізацією та освітленням. Підземні та наземні будівлі і споруди після дообладнання можуть бути пристосовані під укриття. Захисні споруди завжди повинні бути підготовлені до прийому людей. Основне завдання цивільного захисту в навчальному закладі: навчити грамотно й чітко діяти в різних надзвичайних ситуаціях для захисту свого життя та здоров’я, тобто практичним заходам цивільного захисту та виховання впевненості в ефективності заходів цивільного захисту; вміти користуватися засобами індивідуального захисту, використовувати захисні властивості місцевості та захисні споруди.

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/51135/

Стаття «Самоменеджмент керівника навчального закладу»

Мета статті - теоретично обґрунтувати сутність самоменеджменту керівника навчального закладу, виявити умови, що забезпечують ефективність оволодіння управлінцями їхніми функціями у сфері професійної діяльності

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/51135/attachment-download/19341/

files/robota_9.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/52992/

Методична розробка «Ми навчаємось не для школи, а для життя»

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/52992/attachment-download/20056/

files/dosvid_3.docx

https://urok.osvita.ua/materials/administration/53303/

Стаття «Профілізація навчально-виховного закладу: управлінський і змістовий аспекти»

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи авторка пише, що традиційна модель освіти, яка була спрямована лише на передачу майбутньому спеціалісту необхідних знань, умінь і навичок, втратила свою перспективність. Виникає необхідність зміни стратегічних, глобальних цілей освіти, перестановки акцен ту зі знань спеціаліста на його особистісні якості, які постають і як ціль, і як засіб підготовки до майбутньої діяльності

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/53303/attachment-download/20305/

files/stattya_3_15.docx

https://urok.osvita.ua/materials/administration/53619/

Стаття "Самоменеджмент як технологія вдосконалення ділової культури заступника директора"

У матеріалі на заявлену тему подано теоретичні засади професійної компетентності керівника, технології самоменеджменту та законів використання часу; розкрито експериментальну методику щодо управління власними ресурсами, практичного застосування концепції економії часу, самовдосконалення культури упр авління керівника

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/53619/attachment-download/20526/

files/metod.rozrobka_1.docx

https://urok.osvita.ua/materials/administration/53914/

Розробка тренінгу "Імідж в управлінській діяльності керівника школи" для педагогів

План-конспект тренінгу на заявлену тему, мета якого – обговорити складові іміджу керівника; визначити основні характеристики педагогічного колективу однодумців; ознайомити з прийомами формування потреби педагогів мати такий колектив; навчати бачити незвичайне у звичайному; формувати вміння перетворю вати складні речі на прості; допомагати знаходити час на творчий пошук і релаксацію

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/53914/attachment-download/20766/

files/trening_direktori_1.docx

https://urok.osvita.ua/materials/administration/53915/

Стаття "Створення позитивного іміджу навчального закладу"

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи (додається медіапрезентація) авторка пише, що імідж школи, керівника, учителя залежить від нас, нашої активності, ініціативності, працелюбності, наполегливості. Лише тоді школа буде привабливою, матиме свій неповторний образ

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/53915/attachment-download/20767/

files/stattja_1.pptx

https://urok.osvita.ua/materials/administration/54230/

Розробка семінару "Підвищення психологічного імунітету та продуктивності діяльності педагога" для педагогів

План-конспект семінару на заявлену тему, мета якого – вивчення учасниками власних зон найближчого розвитку в професійних і особистісних сферах, сприяння підвищенню мотивації до саморозвитку, формування навичок групового співробітництва

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/54230/attachment-download/21012/

files/urok_77_10.doc

https://urok.osvita.ua/materials/administration/54562/

Методична розробка "Стратегія розвитку школи"

Методична розробка, мета якої – оцінити сучасний стан навчально-виховного процесу та матеріально-технічну базу школи; проаналізувати сильні та слабкі сторони; визначити, які є зовнішні ризики для плідної праці та які можливості ми ще не використовуємо для нашого розвитку

Адміністрування школи

https://urok.osvita.ua/materials/administration/54562/attachment-download/21277/

files/urok_1_4.pptx